WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Історія психотерапії - Реферат

Історія психотерапії - Реферат

Акслін (Virginia Axline), яка використовувала недирективну терапію Карла Роджерса в дитячій практиці. Вона була впевнена, що кожний індивідуум має власний потенціал для самореалізації, тому мета ігрової терапії - вивільнити цілющий потенціал кожної дитини. Вона вважала, що не заохочуючи до терапії батьків, за допомогою ігрової терапії можна допомогти дитині через інсайт і саморозуміння стати сильнішим і набути здатності опиратись навіть складним умовам життя. Вірджинія Акслін вводить вісім принципів для недирективного дитячого психотерапевта:
1. Швидкий розвиток теплих і дружніх взаємовідносин з дитиною;
2. Повне прийняття дитини такою, яка вона є;
3. Установлення режиму "дозволеного", щоб дитина могла вільно виражати свої почуття, спілкуючись з психотерапевтом;
4. Уважне відношення до почуттів дитини та відображення їх зворотно для того, щоб вона могла досягти інсайту стосовно своєї поведінки;
5. Глибока повага до здатностей дитини вирішувати свої власні проблеми, якщо їй випадає така можливість, бажання зробити її відповідальною за вибір і перші кроки на шляху перемін;
6. Не намагатись виправляти поведінку дитини :"Дитина веде, психотерапевт іде за нею";
7. Не намагатись прискорити терапію;
8. Установлювати обмеження тільки для забезпечення зв'язку з реальністю та усвідомлення дитиною її відповідальності у взаємовідносинах.
Значний вклад у дитячу психотерапію вніс Е.Еріксон.Ерік Еріксон народився в німецькому місті Франкфурті-на-Майні, був художником і спеціалізувався на дитячих портретах. Поселившись у Відені та познайомившись з Фрейдом, став вивчати психоаналіз, крім того вивчав систему Монтесорі. В 30-ті роки поселився в США.
Еріксон спостерігав за життям індіанців в резерваціях і збирав фактичний матеріал для практичної роботи. В індіанців Еріксон виявив синдром неврозу, який важко було пояснити з точки зору класичного психоаналізу (основним джерелом душевних конфліктів індіанця він вважав відірваність від корнів, розрив між образом життя та тим, що збереглось в переказах племені). Е.Еріксон детально описав психотерапію в індіанському племені юрок.
Якщо дитина племені юрок скаржиться на біль або проявляє занепокоєння, його бабуся гучно плаче біля джерела та закликає до духів: "Це наша дитина, не пошкоджуйте її". Якщо це не допомагає, просять сусідську бабусю "співати її пісню" хворій дитині. У кожної бабусі є власна пісня на такий випадок. Якщо не допомагає сусідська бабуся, звертаються до місцевої ворожки. Дитину приносять всією сім'єю. Якщо необхідно мати і батько утримують дитину, доки ворожка висмоктує першу "хворобу" із її пупка. Ці "хвороби" (соматичні "чинники" хвороби) візуалізуються як свого роду слизова, кривава матеріалізація. Проковтнувши дві чи три "хворі", ворожка вибльовує їх. Далі настає черга інтерпретації по-юрокськи. Ворожка входить в транс і через певний час повідомляє сім'ю, щось подібне: " Я бачу стару жінку, яка бажає поганого іншій жінці. Ось чому дитина захворіла". Ледве вона встигла це сказати, як бабуся хворої дитини встає та зізнається в тому, що вона посилала порчу на іншу жінку. Ворожка має певний інвентар гріхів, які вона пов'язує при ритуальних обставинах з певними розладами. Таким чином вона спонукає людей визнавати в якості факту свої побажання. Таке зізнання позитивно діє на внутрішній спокій будь-якої людини. Ворожка, крім того, добре володіє плітками, щоб знати слабкості своїх пацієнтів ще до зустрічі з ними і досить досвідчена, щоб читати їхні обличчя під час заняття своїм магічним бізнесом. Тому, коли вона пов'язує почуття провини, похідне від прихованої агресії, з симптомами хвороби конкретної дитини, то робить це з достатніми психопатологічними основами, внаслідок чого невротичні симптоми звичайно зникають після того, як ворожка точно указала головне джерело амбівалентності в цій сім'ї та спровокувала публічне признання.
Е.Еріксон відмітив, що поряд з описаними Фрейдом фазами психосексуального розвитку (оральною, анальною, фалічною та генітальною), в ході якого міняється направлення потягу від аутоеротизму до зовнішнього об'єкта, існують і психологічні стадії розвитку "Я", в ході якого індивід установлює основні орієнтири по відношенню до себе та свого соціального середовища. Еріксон вважав, що становлення особи не закінчується в підлітковому віці, а розтягується на весь життєвий цикл. Кожній стадії характерні свої власні параметри розвитку, здатні приймати позитивні та негативні значення.
Так, перша стадія довір'я та недовір'я відповідає оральній фазі класичного психоаналізу та охоплює перший рік життя. Ступінь довіри, яким дитина переймається до оточуючого світу, інших людей і до самого себе, в значній мірі залежить від піклування, яке до неї проявляється. Якщо дитина не отримує необхідного догляду, не зустрічає любовного піклування, то в неї виробляються недовіра, боязливість і підозрілість по відношенню до світу взагалі - а до людей окремо, і цю невіру вона несе з собою в інші стадії свого розвитку.
Друга стадія (самостійність і нерішучість) охоплює другий і третій роки життя, співпадаючи з анальною фазою фрейдизму. В цей час у дитини розвивається самостійність на основі розвитку її моторних і психічних здібностей. Якщо вихователі виявляють нетерпіння та поспішають зробити за дитину те що вона і сама здатна зробити, у неї розвивається соромливість і нерішучість. Звичайно, маються на увазі ті випадки, коли батьки в бажанні огородити дитину від зусиль, виявляють постійні старання, нерозумно і регулярно сварять її за "нещасні випадки" (мокру постіль чи забруднені штанці, розбиту чашку чи розлите молоко), то у дитини закріплюється відчуття сорому перед іншими людьми та невпевненість у своїх здатностях управляти собою й оточенням. Якщо з цієї стадії дитина вийде з великою долею невпевненості, то це позначиться в майбутньому на самостійності підлітка та дорослого.
Третя стадія (винахідливість, завзятість і почуття провини) звичайно відбувається у віці від чотирьох до п'яти років. Дитина набула багато фізичних навичок. Винахідливість виявляється у мові, здатності фантазувати. Якщо батьки показують дитині, що його моторна діяльність шкідлива та небажана, питання докучливі, ігри безглузді, то вона відчуває себе винною та проносить почуття провини в подальші стадії життя. У класичному психоаналізі - це стадія
Loading...

 
 

Цікаве