WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Історія психотерапії - Реферат

Історія психотерапії - Реферат

йому звернути увагу на метод "вільних асоціацій". Використовуючи вільні асоціації, тлумачення сновидінь, які він вважав "царською дорогою в несвідоме", тлумачення помилок, описок і обмовок, Фрейд досягав подолання опору без гіпнозу. Крім того, аналізуючи ще випадок лікування Бреєром Анни О., Фрейд відмітив особливе відношення, яке відмічалось у пацієнтки до лікаря. Так, було описано трансфер (перенесення почуттів від значимої людини в житті хворого на лікаря).
Зиґмунду Фрейду належить відкриття та описанняпрегенітальної сексуальності, яка, на його думку, формує характер людини. "Організації сексуального життя, в яких генітальні зони ще не набули свого переважаючого значення, називаються прегенітальними. Першою такою прегенітальною сексуальною організацією є оральна чи, якщо хочете, канібальна. Сексуальна діяльність ще не відділена від прийняття їжі. Сексуальна мета полягає в поглинанні об'єкта. Залишок цієї фіктивної, нав'язаної патологією фази організації можна бачити в ссанні, при якому сексуальна діяльність відділена від діяльності харчування, відмовляється від стороннього об'єкта заради об'єкта на власному тілі. Другу прегенітальну фазу складає садистично-анальна організація. Активність виявляється завдяки потягу до оволодіння з боку м'язів тіла, а ерогенна слизова оболонка кишковика проявляє себе як орган з пасивною сексуальною метою. Ці фази сексуальної організації, як правило, нормально перебігають, даючи знати про себе тільки натяками. Тільки в патологічних випадках вони приходять в дію та стають помітними для грубого спостереження". Кожному індивіду Фрейдом приписується оральна, анальна, уретральна та інша еротика. Фрейд підкреслював, що констатація відповідного цим еротикам душевних комплексів не означає судження про нормальність чи невроз. "Відміна нормальної людини від ненормальної може бути тільки у відносній силі окремих компонентів сексуального потягу та у використанні їх протягом розвитку". З.Фрейд дав поняття "лібідо" як силі, що кількісно міняється, яка може виміряти всі процеси та перетворення в ділянці сексуального збудження. "Це лібідо відрізняється від енергії, яку треба покласти в основу душевних процесів, у відношенні її особливого походження і, цим приписуєм їй також особливий якісний характер". Відділення лібідозної психічної енергії від іншої виражається положенням, що сексуальні процеси організму відрізняються від процесів харчування організму особливим хімізмом. "Аналіз перверсій і психоневрозів переконує в тому, що сексуальне збудження виникає не тільки із так званих статевих органів, але зі всіх органів тіла".
Фрейд відносився до терапії і як експериментатор, і як лікар. Він підкреслював, що психоаналіз можна вивчити на прикладі одного хворого.
Фрейд не займався психотерапією дітей, але, навчаючи батьків правильному ставленню до гри дітей, він досягав терапевтичних результатів. Йому належить пропозиція уважно відноситись до дитячих ігор: " Нам слід шукати в дитині перші кроки уяви. Найулюбленіша і всепоглинаюча діяльність для дитини - це гра. Дитина до гри відноситься дуже серйозно, щедро вкладаючи в неї свої емоції". Психотерапевтична робота з дітьми та використання гри в терапії починається з клінічного випадку маленького Ганса, описаного Фрейдом в 1909. Фрейд бачив Ганса лише один раз під час короткого візиту. Лікування полягало в тому, що він пояснив батьку хлопчика, як реагувати на поведінку хлопчика, виходячи із своїх спостережень за грою Ганса.
Розвиток вчення Фрейда відбувся в роботах швейцарського психіатра Карла Юнга (1875-1961). Засновник аналітичної психології Карл Густав Юнг належить до класиків психологічної науки XX століття. Його роботи - 20 томів неповного зібрання творів, випущених німецькою та англійською мовами, вміщують глибоко розроблену теорію структури та динаміки психічного - свідомого та несвідомого, докладну теорію психологічних типів і детальний опис універсальних психічних образів, що беруть свій початок в глибинних шарах підсвідомої психіки.
Юнг великого значення надавав психофізіологічним процесам. Він вважав, що настане час, коли "прориють тунель, що поєднає психічне і соматичне". "Психічний факт і фізіологічний певним чином відбуваються разом, і вони є різними аспектами лише з точки зору розуму. Ця двоякість виникає внаслідок абсолютної нездатності розуму уявити їх разом [Yung K., 1935]. У "Тевістоцьких лекціях" К.Юнг наводить результати дослідження функції дихання під час асоціативного експерименту. Він показав чіткий взаємозв'язок між вербальною, емоційною та вегетативною системами. "Критичне слово-стимул супроводжується зниженням об'єму дихання до 1/2 порівняно з нормою. Свідомий комплекс переживань виявляється в тому, що слово-стимул викликає незначне зниження об'єму дихання після першого нормального вдиху. Слово-стимул зачіпає за живе, що призводить до глибокого вдиху. Несвідомий комплекс переживань виявляється в тому, що перший вдих після слова-стимулу - слабкий, а ті, що йдуть за ним - дещо нижчі норми. Має місце спазм грудної клітини - дихання практично замирає".
В 1915 р. Юнг писав що "сексуальний інтерес в якості мотиву грає значну роль в процесі виникнення дитячого мислення, але важливо усвідомлювати, що каузально діючий сексуальний інтерес власне намагається не до безпосередньо сексуальної мети, але скоріше до розвитку мислення. Дитяча сексуальність зовсім не схожа по суті з дорослою сексуальністю". Як із зовнішнього зародкового листка в процесі подальшого розвитку виникає не тільки мозок, а й органи чуття та багато іншого, так і в ранній інфантильній сексуальності Юнг бачив як задатки майбутньої функції сексуальності, так і зав'язь піднесення духовних функцій.
Психотерапія за Юнгом полягає в навчанні розумінню. "Шляхом навчання розумінню для лібідо відкривається шлях, на якому можливий розвиток і який забезпечує постійне функціонування лібідо. Відсутність розуміння (при відомому ступеню інтенсивності конфлікту) діє як гальмо, яке витісняє та знову виштовхує лібідо в стан зачатків сексуальності, від чого ці основи, або зародок, передчасно схиляють до анормального розвитку. Через це виникає дитячий невроз. Особливо це торкається обдарованих дітей. Саме обдаровані діти починають розуміти дуже рано і тому підлягають серйозній небезпеці бути в ситуації передчасної завії сексуальності внаслідок виховательського пригнічення їх так званої, недоцільної зацікавленості". З точки зору Юнга, психоаналіз у дітей, "навчаючи розумінню",
Loading...

 
 

Цікаве