WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Суїцид. Причини суїцидальної поведінки в ОВС. Діагностика та профілактика самогубств співробітників ОВС - Курсова робота

Суїцид. Причини суїцидальної поведінки в ОВС. Діагностика та профілактика самогубств співробітників ОВС - Курсова робота

співробітників ОВС.
Робота по попередженню суїцидальних подій проводиться в загальній системі заходів профілактики надзвичайних подій і травматизму співробітників органів внутрішніх справ, а також в системі психопрофілактики.
Трудність проблеми, що розглядається, особливо її профілактичного напряму, пов'язана з відсутністю специфічності суїцидальних виявів. Немає такої людини, яка по своїх індивідуальних якостях обов'язково повинна покінчити життя самогубством, немає такої ситуації, а також психопатологічних порушень, які неодмінно привели б людину до суїциду.
Практичне рішення проблеми профілактики суїцидальної поведінки серед співробітників органів внутрішніх справ можливо лише на основі комплексного підходу, забезпечуючого знання особи суїцидента, особливостей мікросоціального клімату у формальній і неформальній сферах спілкування, а також професійного, матеріального і побутового статусів.
Основною ціллю даної роботи повинне бути запобігання самій можливості появи суїцидальних переживань, своєчасне розпізнавання станів, несучих потенційну загрозу суїциду і, більш того, на ліквідацію умов, що їх породжують.
Вищеназвані задачі можуть з успіхом бути вирішений тільки при проведенні комплексу психопрофілактичних іпсихогігієнічних заходів.
Під психогігіеной мається на увазі проведення комплексу заходів по збереженню і зміцненню психічного здоров'я, забезпечуючих якнайкращі умови для психічної діяльності людини. При проведенні психогігієнічних заходів необхідно ураховувати вплив на психіку людини (здорового і хворого) умов зовнішнього середовища: соціальних, виробничих (службових) і побутових чинників.
Психопрофілактіка розробляє систему заходів, провідних до зниження нервово-психічної захворюваності і сприяє упровадженню їх в практичну діяльність. Методи психопрофилактики включають вивчення динаміки нервово-психічного стану співробітника під час трудової діяльності, а також в побутових умовах.
Робота по збереженню нервово-психічного здоров'я співробітників органів внутрішніх справ вимагає безперервного, щоденного вивчення індивідуальних особливостей кожного співробітника, його виконавської дисципліни, успіхів в освоєнні передових форм і методів роботи, настрою, а також сімейно-побутової сторони життя. Це у свою чергу вимагає від керівників органів внутрішніх справ, учбових закладів, працівників кадрового апарату і медичних установ МВС Україні постійного вдосконалення знань в області психогігіени і психопрофілактики.
В умовах діяльності органів внутрішніх справ психопрофилактика включає наступні етапи діяльності:
o ретельний кадровий і медико-психологічний відбір осіб для роботи в органах внутрішніх справ, тобто проведення спеціального професійного відбору;
o використовування співробітників з урахуванням їх психологічних особливостей, установок і стану нервово-психічного здоров'я;
o проведення заходів щодо професійної орієнтації;
o формування згуртованих, працездатних службових колективів;
o своєчасний дозвіл конфліктних ситуацій на службі і в побуті;
o раннє виявлення осіб з нервово-психічними розладами або нестійкістю, віднесення їх до "групи ризику", постановка на облік, динамічне спостереження; обстеження, лікування і експертиза відповідно до медичних свідчень.
Профілактика суїцидальної поведінки серед співробітників органів внутрішніх справ під час проходження служби здійснюється по наступних напрямах:
1. Проведення заходів щодо усунення причин і умов, сприяючих виникненню станів соціально-психологічної дезадаптації, що приводить до розвитку суїцидальної поведінки. Розвиток особи співробітника, формування у його психологічної стійкості до різного роду стресовим ситуаціям. Здійснення роботи по об'єднанню службового колективу.
2. Своєчасне виявлення суїцидальних тенденцій і дій у співробітників, які знаходяться в стані соціально-психологічної дезадаптації або в пресуїцидальному періоді.
Особливо повинні насторожувати суїцидальні думки, натяки, вислови (в пресуїцидальному періоді 20% випадків самогубств співробітників). Поява ж постійних ідей самогубства, суїцидальних висловів і спроб (13%), прямі або символічні "прощання" (9%), збуджена поведінка або "зловісний" спокій, нерідко не властива раніше зібраність - показник гострої суїцидальної кризи, загрозливої життю. Зафіксувати наявність таких висловів іноді вельми скрутно, про них, як правило, знають найближчі люди, на очах яких розвивається конфлікт в пресуїцидальний період і які не завжди повідомляють про них на роботу або до медичних установ.
Профілактика суїцидальної поведінки серед співробітників органів внутрішніх справ вимагає проведення комплексу сумісних заходів щодо професійного відбору і орієнтації кандидатів на службу; виявленню співробітників з нервово-психічними розладами і станами психоемоційної напруги; своєчасному скасуванню пресуїцидальних станів, а також проведенню психогігієнічних і реабілітаційних заходів по збереженню і зміцненню психічного здоров'я особового складу.
ІІІ Висновок.
Людина в оточуючому її середовищі виступає як саморегулююча система.
У своїй науковій роботі я намагалася зосередити увагу на такому атисоціальному вчинку особистості як самогубство.
Людина в оточуючому її середовищі виступає як саморегулююча система, яка реагує на зовнішні зміни своїми свідомими і підсвідомими механізмами, пристосовуючись, адаптуючись до цих змін. Кінцева мета саморегуляції - досягнення повної адаптації, а негативний її результат - це часткова чи повна дезадаптація. Найбільший вплив на саморегуляцію чинять особистісні та соціальні фактори, аналіз яких дає можливість оцінити рівень адаптацій чи дезадаптацій.
Специфічні особистісні риси можуть формувати систему цінностей, яка негативно впливатиме на механізми саморегуляції, викликаючи деструктивні форми поведінки людини.
До таких "цінностей" слід віднести:
1) почуття підвищеної відповідальності - людина вважає себе не об'єктом, а її суб'єктом. Вона тільки сама несе відповідальність за все, що трапляється з нею на роботі, у сім'ї, на вулиці;
2) почуття вини - людина вважає, що всі страждають в наслідок її вчинків, що вона не може виконати професійні, сімейні та інші обов'язки, що вона неспроможна вирішити жодного питання;
3) відчуття засудження оточуючими - людині здається, що всі бачать її неспроможність, нікчемність і засуджують її. Відчуття засудження оточуючими випливає з відчуття вини, але воно є глибоким і найбільш психотравмуючим для особи;
4) почуття безпорадності - людина вважає, що не може себе захистити, що її не можуть захистити і допомогти їй рідні та близькі люди, що існування у сіспільстві стає неможливим.
Такі відчуття виникають у психічно хворих з депресивною симптоматикою невротичного та психотичного рівнів, але вони можуть з'являтись окремо у психічно здорових
Loading...

 
 

Цікаве