WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → З чого почалась групова психотерапія - Реферат

З чого почалась групова психотерапія - Реферат

групового процесу учасники почувають тривогу і стараються з допомогою установлених правил добитися відчуття більшої психологічної безпеки.
Слідуючий період характеризується створенням в групі атмосфери вільного спілкування.
Допомогу членів групи, характеризуючи найменшим протиріччм між над особистісними і контрособистісними, найбільш корисна групі для рішення новот дилеми. Цю фінальну стадію групового процесу проходять ті групи, учасники яких близькі, але можуть усвідомлювати свої відмінності один від одного. Взаємовідносини в них повні значення, але не піддаються активності, вирішення конфліктів і досягнення згоди на твердій розумній основі.
З початку і до кінця циклу кожний учасник має справу з питанням (ідентичності. Влади і впливу, цілей і потреб, прийняття і близькості.
4. Лікувальні фактори Ялома.
Ялом виділив 10 лікувальних факторів для більшості груп:
1. Спільність - це характеристика прочності, єдності, міжсообистісних взаємодій в групі.
2. Внутрішні надії віра в успішність групового процесу.
3. Узагальнення. До приходу в групу люди вважають свої проблеми унікальними, а в процесі групового розвиту бачать що і в інших є подібніпроблеми.
4. Альтруїзм - усвідомлення, що кожний в групі може бути потрібним і корисний другим.
5. Забезпечення інформації - роздумів.
6. Багаторазовий перенос. - любі труднощі в області спілкування і соціальної адаптації, проявляють в групі, яка сама згідно психоналічній теорії подібна до сім'ї.
7. Між особистісне навчання - група служить пампоном для дослідження негативних і позитивних емоційних реакцій і випробовування нових видів поведінки.
8. Розвиток між особистісних вмінь. Явно чи скрито учасники демонструють своє вміння спілкуватись.
9. Імітуючи поведінки. Часто люди вчаться вести себе дивлячись на поведінку других.
10. Катарсис. Обговорення в групі скритих чи подавлених "неприйнятних" потреб. Таких емоцій як почуття вини, ворожість. Це призводить до психологічного очищення, полегшення, свободи.
Володимир Карпов. Психотерапія з позиції системної псих динаміки. Спочатку, як глянути на процес психотерапії з точки зору, системної психодинаміки необхідно з'ясувати, що собою являє сама псих динаміка.
Система психодинаміки вивчає закономірності взаємодії всіх складових психосистеми в процесі її функціонування.
Які основі положення психодинаміки. Інтегроване поле функціонування психосистеми являється нейтральним.
Інтегроване поле функціонування включає в себе як саму психосистему так і її функціонування. В свою чергу включаючи об'єкти взаємодії і способи взаємодії психосистеми з такими об'єктами.
Всяка психосистема прагне до стабілізації.
Простіше, психосистема прагне до задоволення в даний момент потреб.
Енергія стабілізації психосистеми рівна енергії дестабілізації.
Тобто, чим актуальніша яка-небуть незадоволена потреба, тим більший стимул до її задоволення.
Повна стабілізація психосистеми призводить до її дезинтеграції. Повна стабілізація означає зупинку психічних процесів, що підрозуміває припинення існування психосистеми, у всякому разі зупинення її існування як єдиного стабільного цілого, і розпад на декілька дестабілізуючих частин.
Розглянемо. Процес функціонування психосистеми, включаючий в себе психіку окремого індивіда. Весь період існування індивідуа стан його психіки характеризується тією чи іншою степінню нестабільності.
Критичним моментом для психосистеми є або повна відсутність нестабільності (задоволення всіх потреб) або крайня дестабілізація психосистем з неможливістю функціональної стабілізації і відповідними наростанням енергії стабілізації в середник системи. У перше, і друге призводить до дезинтеграції психосистеми; перше - в результаті розпаду внутрішніх зв'язків, друге - в результаті їх розриву.
Для психіки індивіда нормальним і здоровим являється такий стан, при якому у індивіда нормальним образом систематично з'являються нові потреби, які знаходять своє задоволення в процесі життєдіяльності.
Які потреби ми можемо вважати звичайними. Потреби індивіда можна розділити на біологічні, соціальні і духовні. Біологічно стоять на першому місці. Духовні потреби, являються продуктом взаємодії інтегрованих частин самої психосистеми і відіграють регулюючу функцію біологічних соціальних пореб.
При радикальній дезинтеграції психосистема продовжує дальше функціонування в дезинтегрую чому стані. Шизофренію, слід розглядати як наслідок радикальної дезинтеграції психосистеми.
При функціональній дезинтеграції, після стабілізації окремих частин, система ре інтегрується.
При реставраційній реінтеграції всі зв'язки установлюються в первинному вигляді, відповідно з тією нестабільністю.
При конструктивній реінтеграції всі частини психосистеми інтегруються знову, але уже по іншому організованими взаємо зв'язками. При цьому поеередня нестабільність напруги не виникає, і психосистема одержує можливість нормально функціонувати. В цьому випадку кризи минає.
Стан дезинтеграції психосистеми клієнта можна діагностувати по повному виключенню якої несуть сфери життєдіяльності із області його інтересів, або по повній відсутності у клієнта яких-небудь емоцій (встид, страх, любов). При цьому клієнт може і не проявити ніяких скарг по цьому поводу, тобто бути суб'єктивно здоровим.
Якщо говорити про методи психотерапії, система психодинаміки не заперечує в приміненні тих чи інших психотерапетвинчих технік і методик, а тільки вказує напрямок руху процесу терапії.
Як висновок всього вищесказаного можна твердити, що результатом успішно проведеної психотерапії повинно бути звичайне динамічне функціонування психосистеми клієнта при повній інтеграції всіх її складових.
Loading...

 
 

Цікаве