WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → З чого почалась групова психотерапія - Реферат

З чого почалась групова психотерапія - Реферат


Реферат на тему:
З чого почалась групова психотерапія.
ПЛАН:
1. Магнетичні флюїди Ф.Меслира.
2. "Репресивно-надихаюча" терапія.
3. Вклад Морено в розвиток групової психотерапії.
4. Терапія Карла Роджерса.
5. Соціально-психологічний експеримент. Груповий процес.
6. Аналіз групового процесу Келмана.
7. Теорія між особистісних відносин.
8. Теорія Беннис і Шепард.
9. Лікувальні фактори Ялома. Володимир Карпов. Психотерапія з позиції системної психодинаміки.
10. Функціонування психоситеми.
11. Дизентиграція психосистеми.
12. Результат успішного проведення психотерапії.
1.Магнетичні флюїди Ф.Месмера.
Австрійський психіатр Франц Месмер (12934-1815) завоював популярність в Парижі тим, що лікував людей на різні психічні та соматичні хвороби. Месмер вірив, що невидимі магнетичні флюїди в атмосфері, які виділяють зірки впливають на здоров'я людини і любе порушення рівноваги флюїдах викликає хвороби. Смесмер стверджував, що процес лікування заключається в передачі флюїда від лікаря до хворого. Він збирав групи пацієнтів біля наповненого вдою дерев'яного чана із безліччю ручок. Кожний із пацієнтів тримався за одну із ручок. Одягнутий в мантію Месмер наказував своїм "магічним" жезлом до чану, якби переливаючи свої флюїди в нього. Люди починали сміятись, плакати, в деяких виникали галюцинації, підпадаючи під вплив "тваринного магнетизму", ніби поражена водою, яка тече по залізним ручкам чана.
Міжнародна комісія вчених була не згідна із Местером і звинуватила його в шарлатанстві.
2. "Реверсивно-надихаюча" терапія.
Одним із перших спеціалістів практикуючих цей підхід був Джозеф Пратт бостанський лікар - який лікував хворих на туберкульоз. Він збирав хворих в групи, розповідав їм про гігієну, необхідність відпочинку, свіжого повітря, доброї їжі. Його пацієнти вели щоденники. Грат розглядав групову форму у лікувальній практиці як економічно вигідну і не бачив в ній терапевтичних можливостей. Тільки в 1903 р. прийшов до висновку, що в психотерапії головна роль належить групі її впливу одної людина на другу, і розробив методику групової терапії для людей які не мають соматичних порушень.
3.Вклад Морено в розвиток групової психотерапії.
Перший вніс свій вклад в сучасну групову терапію - Я.Морено засновник псих одрами. Він перший застосував термін групова психотерапія. В 1931 р. заснував перший професійний журнал по груповій терапії "Impromptu". Морнео сприяв в створення першої професійної організації групових психотерапевтів в 1942 р.
4.Терапія Карла Роджерса
В 50-60 роки Карл Роджерс сприяв розвитку гуманістичного напряму в психології. Він застосовував свій підхід, згідно якому терапія або консультування в центрі якого був клієнт, мала справу головним чином із спостерігаючим в даний момент з ситуативними конфліктами. Поведінка керівника групи має бути ліберальна, сконцентрована на взаємодії членів групи. Роджерс дивився на керівника групи не стільки як на спеціаліста, лікуючого клієнта, а як на рівноправного партнера, формуючого спонтанні взаємовідносини "Я -ти". Ця психотерапія допомагає психотерапевту покладатись на інтуїцію, і шукати глибоко особистісне взаєморозуміння з клієнтом.
5.Соціально-психологічний експеримент.
Проведення першого соціально-психологічного експерименту приписують Триплетту. Він виміряв наскільки велосипедисти збільшують швидкість в присутності других велосипедистів. Це явище було названо ефектом "Соціально полегшення" є прикладом соціально-психологічної закономірності, яка може застосовуватись для пояснення динаміки розвитку психокоренційних груп. Прикладом впливу групи на прийняття рішень є дослідження проведене в 60 роках, яке свідчить про, що люди більш консервативні в рішеннях, які приймаються наодинці, чим ті які приймаються в ході групової дискусії. Це тенденція "ризикувати" при груповій дискусії була названа феноменом "здвигу до ризику".
Джордж Бах - піонер групового терапевтичного руху стверджував, головним образом на основі свого клінічного досвіду, що процес установлення норм розвитку комунікативних моделей, які виникають в групах вирішення проблем, мають аналоги в терапевтичних групах.
Груповий процес.
1. Аналіз групового процесу Келмана
Келман розглядав групову терапію як ситуацію соціального впливу "При цьому вирішальним для всієї групи виявляються три процеса: податливість, ідентифікація і присвоєність.
По-перше члени групи податливі до впливу керівника і других учасників. По-друге учасники ідентифікуються один з одним із керівником групи. По-третє учасники привласнюють груповий досвід.
2.Теорія між особистісних відносин (FIRO)
Уільям Шуту стверджував, що в процесі досягнення учасниками індивідуальних і групових ціле псикорекційна група послідовно проходить визначені стадії розвитку. Спочатку учасники групи виявляють потребу у включенні в ситуацію, починає формуватись почуття приналежності до групи і з'являється бажання встановити відносини з другими членами групи. Пізніше наперед виходить потреба в контролі: проявляється суперництво, бажання влади, учасники ведуть боротьбу за лідерство. Нарешті на стадії грілості групи домінує потреба в прив'язаності: учасники встановлюють більш тісний емоційний зв'язок один з одним. Здебільшого учасники таких груп усвоюють. Що хоча керівники присутні на заняттях, щоб керувати і допомагати групі, не треба розраховувати на те, що вони будуть виконувати роботу замість учасників. Учасники повинні виробити способи встановлення відносин як з учасниками, займаючими позицію лідера, так і з групою в цілому.
3.Теорія Беннис і Шепард.
Беннис і Шепард роглядали вплив внутрішнього неспокою переживаю чого учасниками, на розвиток психокоренційних груп. На ранній стадії
Loading...

 
 

Цікаве