WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Діяльність та її структура - Контрольна робота

Діяльність та її структура - Контрольна робота

акту діяльності;
3) рівень макрорухів, з яких через набуття предметності й реалізацію цільових програм будуються дії;
4) рівень мікрорухів, які є елементарними руховими актами; мікрорухи інтегруються є ігростороію-часоиому співвідношенні вмакрорухах.
Психомоторика в складі діяльності.
К. К. Платонов, досліджуючи психомоторику людини у трудовій діяльності, дійшов висновку, що зв'язок сприймання і відповіді-руху може здійснюватися в різних формах, а саме:
1) проста сенсомоторна реакція -найбільш швидка відповідь заздалегідь відомим простим одиничним рухом (наприклад, натискування або відпускання кнопки) на завчасно відомий сигнал, який може з'явитися раптово;
2) складна сенсомоторна реакція (розрізнення, вибору) - відповідь на кілька можливих сигналів, які з'являються у певній (випадковій) послідовності, заздалегідь обумовленим способом;
3) сенсомоторна координація -найскладніший і найтиповіший для трудової діяльності сенсомоторний процес; у сенсомоторній координації динамічне не тільки сенсорне поле, як це має місце в реакції на об'єкт, що рухається, а й реакція рухового акту; сенсомоторна координація наявна,
коли існує узгодження (координація) рухів з динамічним образом, наприклад, "реакція слідкування" - утримання з допомогою рухів у заданому положенні об'єкта, котрий має тенденцію до безперервних відхилень;
4) ідеомоторика - зв'язок уявлення про рух з його виконанням, взаємозв'язок слова й дії (першої та другої сигнальних систем); експериментально встановлено, що рухові уявлення завжди супроводжуються мікроскороченнями мускульних груп, які реалізують уявлювані рухи.
Сенсомоторика - це процес, у якому відображений зв'язок психіки з мускульним рухом. Проте не кожен мускульний рух людини, наприклад, тремтіння від холоду або "клювання носом" того, хто засинає сидячи, є сенсомоторикою. Але всякий робочий рух, тобто рух, що входить у процес праці як засіб її існування, завжди становить вияв психомоторики.
Трудова діяльність реалізується внаслідок виконання дій різної складності й призначення. Трудові дії виражаються в рухах, які характеризуються силою, швидкістю, тривалістю, точністю, ритмічністю, координованістю. Робочі рухи поділяються на:
1) основні - мінімально необхідні для досягнення цілі трудової дії;
2) поправочні - уточнюють основні щодо відхилень від "заданих" параметрів виконання дії;
3) додаткові - такі, що не стосуються основного завдання, але необхідні як допоміжні для основного трудового акту фактори;
4) аварійні - додаткові, необхідні для ліквідації наслідків аварійної (або передаварійної) ситуації;
5) зайві -ті, що заважають основним робочим рухам;
6) помилкові - ті, що виконуються замість правильних рухів, не пов'язані з ціллю й не приводять до її досягнення (К. К. Платонов).
Структуру побудови робочого руху визначають три взаємопов'язані фактори -фізіологічний, психологічний і механічний.
Фізіологічні механізми побудови рухів пов'язані з діяльністю спеціальних відділі" кори головного мозку. Важливу функцію тут виконують "канали" зворотного зв'язку, інформація яких с основою оцінки та координації перебігу й результатів рухів. Психофізіологічні механізми координації та побудови рухів відіграють надзвичайно важливу роль у професійному навчанні. Для навчання швидких і точних рухів, що складають трудові дії, необхідно створювати умови, які забезпечують швидку й точну оцінку результатів дій тих, хто навчається.
Психологічні механізми забезпечують цільову оцінку й опосередкованість регуляції рухів. Рухам як компонентам опе-раціонального складу сенсомоторних дій притаманні доцільність, адекватність (відповідність ситуації й стану об'єкта діяльності), поліефекторність (можливість виконання однієї й тієї ж дії за допомогою психомоторних компонентів), узгодженість (просторово-часова), підпорядкованість (з іншими учасниками діяльності).
Механічні характеристики робочого руху визначаються шляхом, який здійснює кінцівка (рука, нога) в просторі, тобто траєкторією, в якій розрізняють форму, напрямок та обсяг руху; швидкістю - величиною шляху, що припадає на одиницю часу (рухи можуть бути рівномірними, рівномірно-прискореними, рівномірно-сповільненими, нерівномірно-прискореними і нерівномірно-сповільненими); темпом - частотою повторення циклів однакових рухів; силою, тобто створюваним тиском або тягою.
В експериментальних дослідженнях психомоторики людини одним із головних показників її розвитку та функціональних особливостей є тремор - мимовільні ритмічні мускульні коливання, котрі викликають коливальні рухи кінцівок, тулуба; найчастіше простежується тремор пальців рук, голови, повік. Н. А. Розе в дослідженнях тремору розглядає його у двох самостійних зрізах: 1) тремор як показник ступеня координації рухів; застосовуються різні варіанти методик вимірювання статичного і динамічного тремору з метою визначення точності, координованості рухів у просторі і часі; 2) тремор як регулятор тривалості й успішності вико-нанім руху; за всієї важливості цієї функції тремору вона ще недостатньо досліджена; наявні дані дають змогу стверджувати, що регулятивна функція 'іремору є по суті енергетичною; це підтверджується виявленими високозначущими кореляційними зв'язками низькочастотного тремору з диханням і кровообігом. Існує припущення (В. С. Гурфінкель, Я. М. Код, М. П. Шік, К. П. Іванов), що частотний компонент присутній і в самій мускульнії активності.
Вивчення розвитку рухової сфери людини показало, що: 1) до 13-14 років функціональне дозрівання рухового аналізатора закінчується; 2) у віці 27-33 років помітний регрес моторного навчання, однак триває поступ вербального навчання; 3) будь-яка окрема характеристика різних рухових систем - силова, швидкісна, точніспа - розвивається вкрай нерівномірно; 4) простежуються деякі вікові особливості вияву психомоторики в різних видах праці. Так, у віці від 18 до 25 років основна маса працюючих обслуговує конвеєрне виробництво, верстати-автомати та напівавтомати, у 26-30 років 65 % від загальної кількості - оператори на пультах управління, 15 % - слюсарі-наладчики. Однак за всієї мін-ливості та варіативності показників тремору в досліджуваних різних вікових груп "підтвердився факт певної індивідуальної сталості тремору, який визначає індивідуально-типові особливості кожного досліджуваного, а також віково-статеві та деякі професійні особливості тремору" (Н. А. Розе, 1985).
Професійна майстерність включає як особистісні, так і психофізіологічні, психомоторні властивості людини. У становленні майстерності органічно пов'язані когнітивна, регулятивна та сенсомоторна сфери індивіда. Суттєву роль у забезпеченні успішності трудової діяльності відіграють
Loading...

 
 

Цікаве