WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психодіагностика інтелектуальних здібностей. - Курсова робота

Психодіагностика інтелектуальних здібностей. - Курсова робота

дії;
2. вербальну (словесну) гнучкість, тобто легкість висловлювання, використання найбільш вдалих слів;
3. вербальне сприйняття - здатність розуміти усну та письмову мову;
4. просторову орієнтацію, або здатність уявляти собі різні предмети та форми в просторі;
5. пам'ять;
6. здатність до роздумів;
7. швидкість сприйняття подібностей та відмінностей між предметами та зображеннями.
Виділяють також форми організації інтелекту: здоровий глузд, свідомість та розум, які відображають різні способи пізнання об'єктивної дійсності, сфери міжособистих контактів. Розглянемо значення форм організації інтелекту.
Під здоровим глуздом мають на увазі процес адекватного відображення реальної дійсності, який базується на аналізі реальних мотивів поведінки навколишніх людей, а також використання раціонального способу мислення. Здоровий глузд допомагає людині уникати логічних помилок в оцінці та інтерпретації зовнішніх ситуацій та відповідно до цього вибирати найбільш адекватний спосіб взаємодії з навколишніми.
Сюнь - Цзи: "Коли людина володіє великими знаннями і щодня перевіряє себе, аналізує поведінку, вона є мудрою і не здійснює помилок".
Свідомістю в даному значенні позначається процес пізнання реальності і спосіб діяльності, який базується на використанні формалізованих знань, трактування мотивів діяльності учасників комунікації.
Коли пробуджується свідомість, розумієш, що навіть ступивши на стезю пристрасті, можна вийти на путь істини. (Хун Цзичен)
Розум - це вища форма організації інтелекту, при якій мислительний процес сприяє формуванню теоретичних знань та творчого перетворення дійсності. Тобто, мислити розумно - означає мислити максимально логічно, проявляти раціональність, відмежовуватися від будь-яких проявів спонтанності, довільності, фантазії, інтуїтивних передбачень.
За висловлюванням Платона, розумний карає не тому, що було вчинено поступок, а для того, щоб він не повторювався надалі.
Мудрість - це сукупність істин, здобутих розумом, спостереженням і досвідом, а використання їх в житті призводить до найвищої гармонії ідей і дійсності. (І.А.Гончаров)
Найвища мудрість - знати самого себе. (Галілео Галілей)
Тісно переплітаються з поняттями здорового глузду та розуму так звані антиципаційні здібності, тобто здатність людини передбачати розвиток подій, планувати власну діяльність з метою попередження небажаних наслідків та переживань, а також адаптуватися до оточення.
Важливою складовою розуму є рефлексія тобто процес самопізнання індивідом внутрішніх психічних актів та станів, а також уявлення про справжнє, істинне ставлення до себе навколишніх.
3. Теоретичні підходи та характеристика тестів інтелекту.
На сьогодні існує велика кількість методик, спрямованих на вивчення тих чи інших інтелектуальних якостей. В залежності від принципів, на яких побудовані ці методики, їх поділяють на психометричні, комплексні та системні.
До психометричних відносять тести, за допомогою яких визначається показник розумового розвитку у вигляді інтелектуального коефіцієнта (IQ). Сюди належать ШТРР, тест Векслера, Тест Амтхайуера, тест Айзенка та багато інших. Тести інтелекту являють собою стандартний набір завдань. Рівень інтелектуальних здібностей обчислюється в залежності від кількості правильно виконаних завдань. Важливою умовою тестування є самостійність виконання завдання. Серед переваг тестування виділяють:
- стандартність процедури тестування,
- чіткість критеріїв оцінювання та інтерпретації результатів,
- наявність числового показника інтелектуального розвитку.
Разом з тим, тести інтелекту підлягали критиці за розмитість поняття "інтелект", залежність результатів від культурного досвіду дитини, неможливість здійснення прогнозу. За допомогою тестів можна визначити низький рівень інтелекту, але неможливо встановити причини цього явища.
Комплексний підхід до діагностики розумового розвитку грунтується на розумінні інтелекту як сукупності пізнавальних процесів. Для вивчення кожного з них добираються відповідні методики. Обстеженню підлягають операції та види мислення, особливості пам'яті, уваги, мовлення. Перевагою комплексного підходу є можливість всебічного вивчення розумової діяльності дитини, виявлення найбільш ушкоджених її ланок. Недоліки такого підходу пов'язані з відсутністю чітких критеріїв аналізу результатів з урахуванням віку дитини, нерозробленістю цілісної оцінки результатів.
За вимогами методик, складених в руслі системного підходу, кожне завдання передбачає різні рівні допомоги, які надаються досліджуваному у випадку появи труднощів. На відміну від тестів, за цими методиками оцінюється в балах не кінцевий результат, не те, наскільки правильно виконано завдання, а сам процес його виконання, міра допомоги, якої потребує дитина, її здатність знайти спосіб розв'язання, пояснити хід своїх думок. Методики, що належать до системного підходу, дозволяють відокремити розумову відсталість від затримки психічного розвитку.
Перші тести інтелекту були створені Ф.Гальтоном (1879), який прагнув виміряти "числом розумові операції". Ці дослідження продовжив Дж. Кеттел (1890), який запропонував серію тестів для визначення інтелектуального рівня студентів коледжів. Гальтон і Кеттел вважали, що інтелект можна визначити за допомогою набору тестів, які вимірюють час реакції, гостроту слуху та зору, м'язеву силу та інші елементарні психічні та фізіологічні функції. Однак, отримані з їх допомогою результати не відповідали незалежній оцінці інтелектуального рівня, яка базувалася на думці вчителів та академічній успішності.
Поява власне тестів інтелекту пов'язана з роботами Бінет і Генрі, які відзначали, що попередні тести орієнтовані на елементарні психічні процеси, тому неадекватні для вимірювання вищих психічних функцій, які лежать в основі інтелекту. Прояви інтелекту різноманітні, але їм властиве те загальне, що дозволяє відрізнити їх від інших особливостей поведінки.
Сьогодні великої популярності отримали різні методи дослідження рівня розумового розвитку, зокрема, методика "Прогресивні матриці" Дж.Равена, тест структури інтелекту Р.Амтхауера, тест Айзенка, тест Кеттела, шкільний тест розумового розвитку (ШТРР), інтелектуальна шкала Д.Векслератощо.
Розглянемо особливості застосування деяких тестів.
Виступи студентів.
1. Тест прогресивні матриці Дж. Равена найбільш відомий у двох варіантах: чорно-білому, який призначений для обстеження дітей і підлітків у віці від 8 до 14 років та дорослих від 20 до 65 років та кольоровому. Кольоровий варіант призначений для обстеження дітей віком від 5 до 11 років, іноді рекомендують також для осіб, старших 65. Стимульний матеріал чорно - білого варіанту складається з 60 матриць або композицій з пропущеним елементом. Завдання поділені на 5 серій (A, B, C, D, Е) по 12 однотипних, але із зростаючою складністю. Обстежуваний повинен вибрати елемент матриці серед 6 - 8 варіантів. (демонстрування)
Тест Дж. Равена рекомендують застосовувати при необхідності масового миттєвого обстеження. Однак, на успішність його виконання впливає функціональний стан обстежуваних, що визначає суттєву варіабельність підсумкової оцінки в одного і того ж обстежуваного. Крім того, в тесті відсутні оцінки порівняння різних операцій мислення або сторін інтелекту: завдання тесту стосуються переважно невербальних форм мислення. За результатами обстеження в тесті Равена виставляють лише одну загальну оцінку без так званої "структури інтелекту", опис якої дає важливу інформацію для психологічної оцінки когнітивної сфери обстежуваного. В результаті вимірювання невербального інтелекту за
Loading...

 
 

Цікаве