WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Теоретичний та практичний інтелект у сучасного школяра - Реферат

Теоретичний та практичний інтелект у сучасного школяра - Реферат


Реферат на тему:
Теоретичний та практичний інтелект у сучасного школяра
Вступ
До пізнавальних психічних процесів належать психічні процеси, пов'язані з сприйняттям та переробкою інформації. Відчуття і сприйняття дають нам знання окремих предметів і явищ реального світу. Але така інформація не може розглядатись як достатня. Для того, щоб людина могла нормально жити і нормально працювати, їй необхідно передбачувати наслідки тих чи інших явищ, подій чи своїх дій. Для того щоб передбачувати, необхідно узагальнювати окремі предмети і факти, і, виходячи з узагальнень робити висновок відносно інших окремих предметів і фактів такого ж різновиду. Цей багатоступінчатий перехід - від одиничного до загального і від загального знов до одиничного - здійснюється задяки особливому психічному процесу - мисленню.
Мислення є найвищим пізнавальним психічним процесом. Сутність даного процесу полягає в породженні нового знання на основі творчого відображення і перетворення людиною дійсності.
За характером мислення поділяється на:
- теоретичне (один з видів мислення, який направлений на відкриття законів, властивостей об'єктів) ;
- практичне.
При цьому в теоретичному мисленні виділяють понятійне і образне мислення, а в практичному - наочно-образне та наочно-дієве.
Понятійне мислення (абстрактно-логічне мислення) - таке мислення, де використовуються визначені поняття. Тут, розв'язуючи задачі, ми не звертаємся до пошуку за допомогою спеціальних методів якої-небудь нової інформації, а користуємся готовими знаннями, які отримані іншими людьми і є виражені у формі понять, суджень умовиводів.
Образне мислення - це вид інтелектуального процесу, в якому використовуються образи. Ці образи викликаються безпосередньо з пам'яті чи відтворюються уявою. В ході роз'язання інтелектуальних задач, відповідні образи подумки перетворюються так, що в результаті маніпулювання ними ми можем знайти розв'язок задачі, що нас цікавить.
Понятійне і образне мислення доповнюються одне одного і забезпечують глибоке і різностороннє відображення дійсності.
Наочно-образне мислення - це вид інтелектуального процесу, який здійснюється безпосередньо при сприйнятті оточуючої дійсності і без цього здійснюватись не може. Ця форма мислення є домінуючою у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
Наочно-дієве мислення - це особливий вид мислення, суть якого полягає в практичній перетворюючій діяльності, яка здійснюється з реальними пердметами. Цей вид мислення широко представлений у людей, які зайняті виробничою працею, результатом якої є створення якого-небудь матеріального продукту.
Теоретичне мислення вважається більш досконалим, ніж практичне, а понятійне представляє собою більш високий рівень розвитку, ніж образне. [1]
Теоретичний та практичний інтелект у школяра
1.Теоретичне мислення у школяра-підлітка
Розвиток пізнавальних процесів і особливо інтелекту в підлітковому та юнацькому віці має дві сторони - кількісну та якісну. Кількісні зміни проявляються в тому, що підліток розв'язує інтелектуальні задачі значно швидше, легше та ефективніше, ніж дитина молодшого шкільного віку. Якісні зміни перш за все характеризують зсуви в структурі розумових процесів: важливо не те, які задачі розв'язує людина, а яким чином вона це робить. Тому найбільш суттєві зміни в структурі психічних пізнавальних процесів у осіб, що досягли підліткового віку, спостерігаються саме в інтелектуальній сфері. [4]
Круг понять, які здобуває дитина в процесі навчання в школі все більш розширюється і включає в себе все більше нових знань з різних галузей. При цьому здійснюється перехід від конкретних до все більш абстрактних понять, а зміст понять збагачується: дитина пізнає різноманіття властивостей і ознак предметів, явищ, а також їх зв'язок між собою; вона дізнається, які ознаки є суттєвими, а які - ні. Від більш простих, поверхневих зв'язків предметів і явищ школяр переходить до все більш складних, глибоких, різносторонніх.
В процесі формування понять відбувається розвиток розумових операцій. Школа вчить дітей аналізувати, синтезувати, узагальнювати, розвиває індукцію та дедукцію. Під дією шкільного навчання розвиваються необхідні якості розумової діяльності. Знання, що отримані в школі, сприяють розвитку широти і глибини думки учнів.[1]
В підлітковому віці у дитини продовжує розвиватись теоретичне мислення. Операції, здобуті в молодшому шкільному віці, стають формально-логічними операціями. Підліток здатен досить легко абстрагуватись від конкретного, наочного матеріалу і розмірковувати в чисто словесному плані. На основі загального, він може будувати гіпотези, перевіряти та спростовувати їх, що свідчить про пріорітетний розвиток у нього логічного мислення.
На відміну від молодших школярів, у підлітка проявляється здатність оперувати гіпотезами при вирішенні інтелектуальних задач. Причому, стикаючись з необхідністю розв'язати задачу, яка є для нього новою, в більшості випадків підліток прагне використати різноманітні підходи для її розв'язання, намагаючись виявити найбільш ефективних з них. Ці здібності виникають не самі по собі, а формуються і розвиваються в процесі шкільного навчання, при оволодінні знаковими системами, які прийняті в багатьох сучасних науках.
Головною особливістю розвитку мислення даного віку є те, що поступово окремі розумові операції перетворюються в єдину цілісну структуру.
Таким чином, інтелектуальний розвиток дитини в підлітковому віці досягає досить високого рівня. Більш того, закономірності розвитку мислення визначають в значній мірі особливості функціонування і розвитку інших психічних процесів.
2. Теоретичне мислення у школярів старших класів
Інтелектуальний розвиток дитини при досягненні нею віку, охарактеризованого як "юність", продовжується. Однак межа між підлітковим та юнацьким віком настільки мала, що більш доцільним було б об'єднання цих періодів в один.
Тим не менш, характеризуючи розвиток психічних пізнавальних процесів в період юнацтва, варто відзначити, що в старших класах школи розвиток пізнавальних процесів дітей досягає такого рівня, що вони виявляються практично готовими до виконання всіх видів розумової роботи дорослої людини, включаючи найскладніші. Пізнавальні процеси школярів здобувають такі якості, які роблять їх більш досконалими і гнучкими, причому розвиток засобів пізнання дуже часто випереджує власне особистісний розвиток дітей.
З завершенням підліткового віку і переходом у юнацький вік відмічається прогресуючий розвиток теоретичного мислення. Юнаки вже мислять логічно і здатні займатись теоретичними роздумами та самоаналізом. Вони ще з більшою легкістю, ніж підлітки, можуть розмірковувати на моральні, політичні та інші теми, практично недоступні інтелекту дітей більш молодшого віку.
У старшому шкільному віці діти засвоюють багато наукових понять, навчаються користуватись ними в процемі розв'язання різноманітних задач. Цезначить сформованість у них теоретичного, чи словесно-логічного, мислення.
Одночасно продовжується інтелектуалізація всіх інших пізнавальних процесів.
Продовжується в юнацькому віці розвиток абстрактно-логічного мислення. Воно визначає появу не тільки нової інтелектуальної якості, але й відповідної потреби. Все частіше старшокласники починають сперечатись про абстраговані предмети, про які вони нічого не знають. Наприклад, про будову світобудови.
Однією з особливостей юнацького віку є те, що широта інтелектуальних інтересів часто поєднується в ранній юності з розкиданістю, відсутністю систематичності поглядів та підходів, а також адекватної оцінки своїх можливостей.
Разом з цим у цьому віці з'являється велика кількість байдужих, нудьгуючих хлопців та дівчат, яким навчання здається взагалі нецікавим в порівнянні з уявним "справжнім" життям. Подібне явище частково може бути пояснене рутинністю і монотонністю навчального процесу в школі, який не дає простору індивідуальним здібностям та ініціативі учнів. Крім цього, ймовірно, деяким юнакам не під силу складна програма, вони не хочуть вчитись, а лише формально "відсижують" уроки.[4]
3. Розвиток теоретичного мислення у школяра
В підлітковому і ранньому юнацькому віці завершується формування когнітивних процесів, і перш за все мислення. У ці роки думка остаточно поєднується зі словом, в результаті чого утворюється
Loading...

 
 

Цікаве