WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування психологічної готовності дитини до навчання в школі в дошкільних закладах - Курсова робота

Формування психологічної готовності дитини до навчання в школі в дошкільних закладах - Курсова робота

програм, обсяг навантаження, вимоги до рівня розвиненості, вихованості та навченості дитини семи (шести) років, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті. Базовий компонент - це мінімально достатній та необхідний дитині перших семи (шести) років життя ступінь компетентності, необхідний для її нормального функціонування у навколишньому середовищі. Він передбачає набір елементарних знань, уявлень, практичних умінь та навичок, які гарантують дитині адаптацію до життя, здатність орієнтуватися в ньому, адекватно реагувати на явища, події, людей. Йдеться передусім про забезпечення особистості перших років життя своєрідного мінімального освітнього ядра, рівень засвоєння якого відображено в якісно-кількісних показниках її діяльності та поведінки.
У контексті Базового компонента поняття "мінімальний рівень" вживається не в розумінні найнижчий за ступенем розвитку, а як обов'язковий набір елементарних, доступних віку складових. Отже, документ орієнтує на досягнення дитиною нижнього вікового, а не індивідуального порогу.
Базовий компонент складено з урахування того, що засвоєння змісту дошкільної освіти розраховано на весь період дошкільного дитинства. Кожна вікова сходинка у цьому процесі відіграє свою особливу роль за умови повної реалізації дитиною своїх потенційних можливостей на попередньому етапі.
Базовий компонент дошкільної освіти складається з двох частин - інваріантної та варіантної.
Інваріантна частина визначає обов'язковий для дітей певного віку ступінь засвоєння знань, понять, забезпечує єдність освітньо-виховного простору України, створює необхідні умови для розвитку, виховання і навчання дітей незалежно від місця та умов проживання, типу дошкільного закладу.
Варіантна частина враховує і відображає у змісті освіти регіональні, етносоціокультурні та індивідуальні особливості розвитку дошкільника.
Зміст Базового компонента дошкільної освіти систематизований за сферами життєдіяльності: "Природа", "Культурна", "Люди", "Я сам".
Сфера "Природа" формує елементарний природоцільний світогляд, несе ціннісно-змістову наповненість за екологічним та природничим напрямами, сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує відчуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок її дій у довкіллі.
Сфера "Культура" вводить дитину у світ практичної та духовної діяльності людини, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, навчає діставати задоволення від процесу та результатів своєї діяльності, вправляє в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до надбань національної та світової культур.
Сфера "Люди" формує соціальну компетентність: навчає диференціювати людей за ознаками віку, статі, спорідненості; поводитися в межах дозволеної поведінки, оволодівати культурою діалогу, адекватно реагувати на вчинки і слова інших, дотримуватись правил хорошого тону, співпереживати і співдіяти.
Сфера "Я сам" відкриває дитині світ власного внутрішнього життя, прагнень, думок, переживань; допомагає зіставити свої бажання з можливостями; привертає увагу до особливостей власного фізичного, психологічного та соціального розвитку.
Документ розраховано на науковий загал, залучений до розробки програмно-методичного забезпечення дошкільної освіти, задає стандарт психолого-педагогічних умов розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку, ставить вимоги до змісту освітніх програм, професійної компетентності педагогів, організації розвивального середовища.
Висновок
Отже, психологічна готовність до шкільного навчання - цілісне утворення, яке включає в себе достатньо високий рівень розвитку мотиваційної, інтелектуальної сфер і сфери довільності. Відставання в розвитку однієї з них веде за собою відставання розвитку інших.
За даними психолого-педагогічної науки, успішне навчання у школі можливе лише за умови, що на момент вступу до неї дитина набула відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку, який забезпечує її психологічну готовність до школи. Отже, квінтесенцією всього розвитку дошкільного періоду є психологічна готовність дитини до школи. У дітей дошкільного віку є передумови для формування вольової готовності. Характерною рисою цього періоду є здатність підпорядкування мотивів своєї поведінки. Це дає можливість дитині керувати своєю поведінкою, яка необхідна для того, щоб включатися у спільну діяльність, приймати систему вимог, яку ставить школа і вчитель. Довільність поведінки - один з найважливіших показників готовності до навчання в школі.
В дошкільному віці дитина починає переносити свою прев"язаність від батьків на своїх ровесників.Вона перестає бути егоїстичною і починає цікавитись забавами з іншими дітьми.Процес усамостійнення продовжується, і дитина ставить багато питань, вимагаючи негайної відповіді.Мабуть, не все розуміючи, вона виявляє впевненість і злість, що вкрайніх випадках доводять до так званих " темпер тантрус".Слід також памятати, що спосіб мислення дітей у цьому віці є цілком конкретний, тому вони сприймають вислови дорослих так, як чуютть.Діти часто повторюють те, що чують від своїхбатьків чи оточення.Батьки і вихователі повинні пам"ятати, що вони говогять у присутності дітей, бо ті, чуючи пртиріччя у розмові дорослих, можуть посередньо навчитися гворити неправду.Дорослі не повинні забувати, що у дошкільному віці найкращим виховним засобом є добрий приклад.
Я вважаю вважаю одним із критеріїв готовності дитини до школи - "внутрішню позицію школяра". Це психологічне новоутворення виникає в кінці дошкільного віку і є сплавом двох потреб - пізнавальної і потреби в спілкуванні з дорослим на новому рівні. Саме поєднання цих двох потреб дозволяє дитині свідомо формувати свої наміри і цілі та виявляється в довільній поведінці.
Використані джерела
1. Зарубін К.П. Дошкільнята . 2001
2. Без І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. 1998.
3. Костюка Г.С. Вікова психологія. 2000.
4. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. - К.:ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1998 -220 с.
5. Заброцький М.М. Основи вікової психології. Т.: 2003.
6. Лешенко М.П. Сучасні зарубіжні концепції естетичного виховання. Педагогіка і психологія. 1996.
7. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. - К.: 1998.
8. Скомороський Б.І. Зміст роботи шкільного психолога. С.: 1994.
9. Юрченко З.В. Практична психологія в школі - Е. 1994.
10. Абрамова Г.С. Возрастная психология -М.:1997.
11. Буянов М.И. Ребенок в семье. -М.: 2004.
12. Выготский Л.С. История развития высших психологических функций. - М.: 1983.
13. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. Вопросы психологи. 1966.
14. ДубровинаО.О. Рабочая книга. М.: 1991.
15. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. (Развитие ребенка от рождения до 17 лет.) - М.: 1997.
16. Леонтев А.Н. Критерии развития психики ребенка. -М.: 2000.
17. Мухина В.С. Детская психология. М.: 1995.
18. Немов. Психология ІІ том.
19. Захаров А.И.Подготовка к школе. - М.: 1998.
20. Обухина Л.Ф. Детская психология: теории, факторы, проблемы. - М.: 1995.
21. Ериксон Э.Т. Детство и общество - М.: 1996.
22. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологи - М. 2001..
Loading...

 
 

Цікаве