WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування психологічної готовності дитини до навчання в школі в дошкільних закладах - Курсова робота

Формування психологічної готовності дитини до навчання в школі в дошкільних закладах - Курсова робота

ставляться до школи, свідком яких спогадів стає дитина. Дитина досить ретельно сприймає всю інформацію, що надходить від батьків, навіть якщо батьки несвідомо не досить гарно висловилися на адресу школи.
Для формування навичок спілкування з вчителем, а також довільності поведінки дитини, необхідно застосовувати сюжетно-рольові ігри з дорослими як рівними партнерами по грі, а на подальших етапах - спільну продуктивну діяльність з дорослими. Сюжетно-рольові ігри забезпечують встановлення позитивного емоційного ставлення до дорослого і перехід дитини від безпосередньої імпульсивної поведінки до довільної, опосередкованої правилами. Далі у спільній продуктивній діяльності у дитини формуються специфічне ставлення до дорослого як носія зразків та шляхів діяльності, та переорієнтація з результата дії на спосіб дії.2.
Формуванню внутрішньої позиції дитини як школяра, сприяють сюжетно-рольові ігри в школу. В процесі такої гри дитина може безпосередньо ознайомитися з шкільним режимом, та правилами яких слід дотримуватись. Однак їх слід вводити поступово, щоб не перевантажити дитину і не знищити її позитивної мотивації. Про готовність може свідчити бажання дитини грати роль не вчителя, а учня. Досить корисним є також екскурсії до школи і спілкування зі школярами.
1. Скомороський Б.І. Зміст роботи шкільного психолога. С.: 1994.
2. Юрченко З.В. Практична психологія в школі - Е. 1994.
Якщо Ви вагаєтесь і не знаєте чи готова Ваша дитина до навчання в школі, Вам слід звернутися до спеціаліста (психолога-консультанта), який зможе ретельно вивчити даний конкретний випадках, і відповісти на питання що Вас турбують, а також вказати на сильні сторони дитини і на ті, які слід розвивати.
Тим не менше, якщо Ви вирішите віддати дитину до школи у шість років, шкільний режим повинен бути схожий на режим дитячого садка, без надмірного перевантаження, має бути кімната для денного відпочинку, ігрова кімната, тощо.
2.1. Аспекти психологічної зрілості дитини.
Перед початком шкільного життя дитини важливо визначити її психологічну зрілість, те, чи готова вона до навчання у школі. Психологи виокремлюють три аспекти психологічної зрілості: інтелектуальний, емоційний та соціальний. Під час з'ясування інтелектуальної зрілості дитини визначається її рівень знань та уявлень про навколишній світ, явища природи, уміння узагальнювати групу предметів, визначати причинно-наслідкові зв'язки .1.
Важливо також визначити рівень здатність до навчання, спроможність утримувати нові знання й застосовувати їх на практиці.
Емоційна зрілість - це здатність тривалий час виконувати не завжди цікаву роботу, послаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій. Соціальна зрілість - здатність спілкуватися з однолітками, уміння підлаштувати свою поведінку до законів дитячої групи, уміння вислуховувати і виконувати завдання педагога.
. Діти по-різному розвиваються. Одна дитина може мати розвинене мовлення, але бути незграбною і повільною, інша - добре рахувати, та не в змозі засвоїти букв тощо. Тому дуже важливим є індивідуальний підхід до кожного хлопчика чи дівчинки в садочку чи дома . Значна кількість проблем у навчанні є наслідком інтелектуальної дисгармонійності в цілому нормально розвиненої дитини.
1.Буянов М.И. Ребенок в семье. -М.: 2004.
Типовий приклад - домінування певного типу сприйняття. Найбільш поширений спосіб подання інформації у школі - словесні пояснення вчителя. Їх легко сприймають так звані аудіали, інші діти значно краще засвоюють матеріал, побачивши, прочитавши його. Тому що вони - візуали. Найбільш виграшним є змішаний аудіально-візуальний тип сприйняття.
Важче розібратися з дітьми, у котрих добре розвинена рухливість. Вони можуть дуже добре ліпити, малювати, але навички читання, письма їм засвоїти буває складно. Такі діти часто потрапляють у спеціальні школи.1.
Масове обстеження дітей-дошкільнят і першокласників засвідчує рідкісність такого явища, як гармонійний розвиток дитини. Та за умов правильного навчання гармонізація розвитку цілком можлива. Значної уваги слід надавати розвиткові мовлення дитини, звертаючи увагу не лише на правильність вимовляння звуків, але й уживання слів, уміння складати речення, багатство її словникового запасу.2.
- Які неприємності можуть очікувати у школі на школяра, особливо першокласника, та яким чином їх можна усунути?
- Ті діти, які погано розмовляють, здебільшого тривалий час не можуть навчитися читати, пишуть так, як сприймають слова на слух, припускаються багатьох специфічних помилок. Якщо завчасно не простимулювати формування навичок читання й письма, то в подальшому виникнуть проблеми із засвоєнням інших шкільних предметів. Слід пам'ятати, що під час навчання навичка читання повинна передувати навичці письма. Нині ж часто за нетривалий час діти змушені паралельно засвоювати обидві навички. Якщо вчасно не допомогти дитині, то в середніх класах виправити недолік, допомогти дитині буває дуже складно. Неподолані труднощі, які відчуває учень, провокують появу емоційно-особистісних порушень. Першокласники можуть стати жертвами невротичних розладів: діти стають дратівливими, часто й легко ображаються, плачуть.
1.Выготский Л.С. История развития высших психологических функций. - М.: 1983.
2.Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка / Вопросы психологи. 1966
З часом вони швидко втомлюються. Та це не заважає їм бути непосидючими, заважати іншим учням. Можуть виникнути активний і пасивний протести. Зникає бажання йти до школи, кожен ранок стає проблемним і для дитини, і для батьків. Іноді у дитини виникають неконтрольовані денні й нічні сечо- й каловиділення, порушення сну й апетиту. Значне збільшення мовленнєвого контакту може спричинити затинання: організм дитини реагує появою тиків - мимовільних скорочень окремих м'язів. Усі названі симптоми свідчать про необхідність звернення по допомогу до спеціаліста, завдяки чому їх можна позбутися. Коли ваша дитина стане успішною в провідній для неї діяльності (навчанні),емоційно-особистісні порушення зменшуються або й зовсім зникають, нормалізується поведінка, з'являється упевненість у собі.
- Чи можливо убезпечитися від небажаних для дітей і батьків наслідків неготовності майбутніх першокласників до школи?
- Цілком логічно, що батьки звертаються до спеціалістів (дитячих психіатрів, психологів, логопедів), коли виникають проблеми, з якими вони самі не спроможні впоратися. Здебільшого це вже запущені ситуації, коли допомогти буває складно. Тому важливим є проведення діагностичного обстеження якомога раніше. Рівень готовності дитини до школи можна перевірити так (Додаток 1.)
2.2. Психолого-педагогічні чинники оптимізації формування психологічної готовності до навчання у школі в дошкільному закладі .
Психологічну готовність дітей до навчання на практиці можна встановити тільки комплексне психо-діагногстичне обстеження. воно може бути здійснене професіонально підготовленими психологами, що працюють в системі освіти, разом з педагогами і вихователями.
На практиці ми нерідко зустрічаємось з відставанням дітей в навчанні, яке не можна цілковито пояснити відсутністю у них яких-небуть здібностей. Тому виникає завдання виявлення і запобігання появі можливих інших психологічних
Loading...

 
 

Цікаве