WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Дослідження розвитку вольової поведінки в онтогенезі - Реферат

Дослідження розвитку вольової поведінки в онтогенезі - Реферат


Реферат на тему:
Дослідження розвитку вольової поведінки в онтогенезі
Проблема розвитку вольової поведінки в онтогенезі залишається актуальною в сучасній психологічній науці. Її розробка дозволяє розкрити механізми свідомої активності особистості, яка спрямована на взаємодію зі зовнішнім світом та регуляцію своєї поведінки в ньому. Видатні науковці підкреслюють важливе значення волі в період формування особистості дитини, тому що її психологічні передумови включають розвиток здібності до оволодіння своєю поведінкою та своїми психічними процесами, внутрішньою саморегуляцією діяльності, подоланню перешкод у досягненні мети, тобто механізми вольової поведінки [5, 10, 16, 2]. Таким чином, ними відзчається взаємозв'язок становлення волі та формування особистості людини: особистість у своєму розвитку проходить ряд вікових періодів, на кожному з яких вольові процеси відіграють значну роль.
Огляд ряду вітчизняних досліджень, які присвячено цій проблемі, дає можливість умовно виділити два періоди у вивченні стадій становлення волі в онтогенезі.
До першого періоду можна віднести дослідження 60-70-х років 20-го століття, в яких основна увага приділялася визначенню початкової стадії становлення вольової поведінки. Так, окремі вчені початок розвитку волі бачать у формуванні довільних рухів немовля [6], деякі співвідносять його з раннім віком, коли дії дитини починають опосередковуватися мовою дорослого [13] або відносять його до дошкільного віку, коли виникає перша ієрархія мотивів, можливість діяти за зразком і дії дитини приймають усвідомлений характер [10, 8]. Інші дослідники вважають, що вольова регуляція починається з молодшого шкільного віку, коли дитина стає здатною свідомо вибирати мету своїх дій і протистояти ситуативним мотивам, свідомо керувати своїми пізнавальними процесами та діяльністю, в тому числі й навчальною [2, 3, 4, 12, 16].
Таким чином, при визначенні стадій розвитку волі вітчизняні психологи спираються на три основних фактори: розвиток мовлення, мотивації та формування усвідомленості дитиною своєї поведінки.
Так, у зв'язку з розвитком мовленнєвої діяльності Боришевський М.І. [3] виділяє дві стадії становлення волі в онтогенезі, вказуючи як на значення зовнішнього мовного впливу дорослого під час формування вольової поведінки дитини, так і на внутрішнє усвідомлене регулювання нею засобами мови власних дій. Автор вважає, що перша стадія становлення вольової поведінки здійснюється під впливом безпосереднього зовнішнього контролю дорослого, який здійснюється вербально, й характеризує її, як стадію виконавчого самоконтролю, яка відбувається у дітей до моменту вступу до школи. Друга стадія формування волі, як відносно стійкої якості, починається з молодшого шкільного віку й протікає одночасно за двома напрямками: вироблення навичок здійснення самоконтролю й розвитку внутрішніх спонукань до постійного контролювання власної поведінки, спираючись на чіткі вказівки дорослого.
На думку ж Лаужикас І.П. [9], перша стадія розвитку волі зароджується ще до появи мовлення. На цій стадії діти можуть здійснювати довільні вчинки, які, однак, спонукаються миттєвими мотивами. Друга - є власне вольовою й виникає з появою мовлення, в її основі лежать вчинки, які здійснює дитина при усвідомленні мотивів. У зв'язку з цим, для формування вольової поведінки дитини вчений пропонує використовувати мовні висловлювання, які необхідно включати в різні види діяльності - ігрову, трудову, навчальну.
Освітлюючи результати своїх досліджень, Мухіна В.С. [11] чітко не виділяє стадії розвитку волі, але відмічає, що мовлення не відразу набуває в поведінці регулюючого значення: дитина опановує навичками словесного напрямку й регулювання власної діяльності, використовуючи ті форми керування поведінкою, які раніше до неї застосовували дорослі, тобто становлення вольової поведінки залежить від формування навичок мовленнєвого планування й регуляції своєї діяльності.
Таким чином, вчені відмічають зв'язок процесів розвитку волі й мовлення, але в той же час залишається практично не вивченим взаємозв'язок мовленнєвої та вольової діяльності в динаміці їхнього розвитку в онтогенезі.
Інше розуміння стадій розвитку волі у Баканова Е.Н. [1], яке ґрунтується на тому, що формування вольової поведінки пов'язано зі становленням мотивації діяльності й відбувається протягом усього життя людини. У зв'язку з цим дослідник виділяє п'ять стадій становлення волі. Початкова - стадія довільних рухів - виявляється в дитинстві, коли здійснювані рухи пов'язані з надбанням сигналів умовного значення. Їх автор вважає найпростішою формою вольового акту. Друга - стадія натуральної супідрядності мотивів - з'являється у дитини раннього віку. Вона передбачає вибір дітьми більш важливого мотиву та утримання його в момент подолання перешкод: дитина може продовжувати вимагати іграшку, яка сподобалася, навіть якщо забрати її з поля зору або переключити увагу малюка на інший предмет. У віці 3-4 років, як стверджує психолог, відбувається перехід від стадії натуральної супідрядності мотивів до третьої - стадії цілеполягання, в якій спонукання "прив'язується" до проміжного результату діяльності. Процес цілеполягання виникає під час гри, тому що в ній уперше з'являється мета й супідрядність мотивів, за рахунок чого досягається найбільша сила вольової регуляції при подоланні труднощів. На четвертій стадії - ціле-мотиваційного контролю - спонукання до дії відбувається через усвідомлення мотивів і приведення їх у зв'язок із засобами та метою. Вона проявляється починаючи зі старшого шкільного віку в зв'язку з розвитком здатності усвідомлювати мотиви своєї поведінки, тобто коли мета стає життєвою й зростає значимість її наслідків, коли виникає необхідність у звіті за свої дії та вчинки. І остання - стадія "свободи волі" - припускає осмислення всіх зв'язків виконуваної діяльності: правильну постановку мети, вибору засобів для її досягнення та передбачення всіх результатів при досягненні мети.
У цілому, автор стверджує, що охарактеризовані ним стадії розвитку волі являють собою ієрархічну єдність, вони опосередковуються й трансформуються при переході на більш високий рівень.
Дослідження початку 90-х років минулого століття становлять другий період розробки проблеми розвитку вольової поведінки.
Наприклад, Смирнова Е.О. [14] розглядає розвиток волі в ранньому онтогенезі як єдність становлення власних прагнень, бажань дитини, їхньої усвідомленості й стійкості. Психолог виділяє п'ять етапів розвитку вольової поведінки, вважаючи, що вони визначаються специфічним
Loading...

 
 

Цікаве