WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Напрями профілактики та соціально-психологічного впливу на учасників натовпу - Реферат

Напрями профілактики та соціально-психологічного впливу на учасників натовпу - Реферат

прибуття додаткових сил, застосування спеціальних засобів, роботу по впізнанню та ін.). Звичайно, активних учасників це не злякає і не зупинить, але "спостерігачів" та "випадкових" примусить задуматись. Можливе також повідомлення про якусь неординарну подію поблизу або ж просто трансляція радіопередачі чи музики, роз'яснення за допомогою підсилювачів суті того, що відбувається. Взагалі, будь-які засоби психологічного впливу виправдані при небезпеці масових безпорядків.
Не організовується робота з налагодження контактів та переговорів із групою, що активно висловлює невдоволення. На початкових етапах лідера може ще не бути, люди зібралися, "щоб поговорити". Якщо цього не станеться, події будуть розвиватись далі. Надії, що ще трохи, і все влад-нається, - безпідставні. Серед присутніх з'явиться лідер (вожак), який поки не є організатором у кримінально-процесуальному значенні, лідер частіше емоційний, особа з яскравою індивідуальністю та комплексом психологічних якостей, що дозволяють "повести за собою", захопити, принадити, заразити загальним настроєм. Така людина може бути неприємна, але якщо вона стала носієм загальних прагнень, її не можна недооцінювати; вона здатна піти на особистий ризик, виявити хоробрість, і навіть не відчувати у запалі фізичного болю, тим паче - не думати про відповідальність.
Ефективно проводити переговори може далеко не кожний, бо офіційний високий статус для учасників масового скупчення громадян майже нічого не вартий. Потрібна високорозвинена комунікабельність, впевненість у собі та рішучість, але без ознак авторитаризму. З учасниками ексцесу не можна розмовляти, як із своїми підлеглими - це лише ускладнює ситуацію. Небажано, щоб налагоджувати контакт бралася посадова особа чи працівник міліції, до якого учасники мають претензії (питання про їх обґрунтованість у даному випадку значення не має); не слід оголошувати непродумані вимоги та погрози, бо кожна з них об'єктивно звужує подальшу сферу впливу та сприяє загостренню ситуації. Такі слова не заспокоюють людей, а, навпаки, розпалюють гнів.
Мова та форма звертання повинна бути лаконічною, яскравою, зрозумілою і ситуаційно виправданою. Загальне правило: говорити потрібно просто, з ефективним застосуванням інтонацій, авторитетно та з почуттям власної гідності, ввічливо і водночас категорично, не зверхньо, але й не запо-бігливо, інакше робиться висновок, що говорить несерйозна і безвідповідальна особа. "Переговорник" повинен мати виразну мову, швидку реакцію, винахідливість і почуття гумору. Практика знає випадки, коли настрій учасників змінювався радикально - завдяки влучним висловам та вдалому жарту - з гніву на доброзичливість.
Не слід розпочинати будь-які дії при недостатніх силах. Натовпу можна протиставляти тільки ефективні заходи. Непротивлення збуджує натовп, а невмілі та нерішучі дії лише провокують активність; безпомічність жертв та вигляд крові не діють витверезливе, особливо якщо це стосується пред-ставників влади. Окрім того, безчинство натовпу діє на правоохронців деморалізуючим чином. Тому при проведенні інструктажу слід наголошувати, що індивідуальні, навіть самовіддані і героїчні дії неприпустимі - вони становлять небезпеку не тільки для конкретної особи, але й для всіх інших, стимулюючи агресивні наміри збуджених людей. Потрібні витримка, самовладання і здатність не піддаватися на провокативні дії; емоційний вибух, будучи психологічно зрозумілим, у жодному разі невиправданий.
Таким чином, вивчення і аналіз особливостей поведінки людей в умовах значної їх концентрації та при виникненні умов, які можна охарактеризувати як екстраординарні, дозволяє сформулювати найбільш загальні правила щодо поведінки при охороні громадського порядку:
1. Утримуйтесь від зауважень, особливо на адресу конкретних осіб, не вдавайтесь до спорів і суперечок. Потрібний ввічливий та доброзичливий діалог із присутніми, роз'яснення їм суті того, що відбувається, можливих варіантів розвитку ситуації.
2. Утримуйтесь від поспіху: загострення обстановки може спричинитись надто прямолійними та жорсткимидіями, не відповідними конкретним подіям, прагненням досягти результату якнайшвидше.
3. Зважено підходьте до затримання та вилучення підбурювачів: воно виправдане лише у тих випадках, коли ви впевнені в підтримці громадян. Якщо ні - доцільніше встановити особу правопорушника, а затримання провести в більш зручний момент.
4. Вживайте тих заходів, які зрозумілі оточуючим, не викликають негативних емоцій та відповідають ситуації і поведінці правопорушника: неадекватна жорстокість, брутальність загострює обстановку, коректна поведінка, як правило, приводить до підтримки та схвалення громадян.
5. Переходьте до активних дій лише тоді, коли всі інші заходи впливу на учасників масового ексцесу вичерпані.
Висновки
Натовп - не будь-яке масове скупчення людей, а лише сукупність агресивно настроєних громадян. Це - неорганізована спільність, що, однак, не виключає можливості наявності у ній організованої групи (ядра), яке провокує й спрямовує індивідуальну агресивність присутніх.
Можна виділити низку чинників, що визначають соціально-психологічну специфіку натовпу: кількість учасників, раптовість виникнення, бурхливість розвитку подій, високий ступінь невизначеності обставин.
Значна кількість осіб, які складають натовп, створює сприятливі умови для механізмів емоційного зараження, навіювання, наслідування та інших. Ефективність дії цих механізмів - у прямо пропорційній залежності від кількості присутніх, цим же визначається й інтенсифікація механізму залу-чення - ще однієї умови зростання натовпу, бо з'являється відчуття безпеки, анонімності, могутності, сили. Особливо небезпечне скупчення людей на відносно невеликій території, що суттєво полегшує взаємовплив один на одного, а також прояви підготованих провокацій, що утруднюють діяльність працівників правоохоронних органів.
Раптовість виникнення визначається потенційною можливістю прояву некерованих процесів та подій і стосується як загострення ситуації, так і переходу учасників до активних дій чи трансформації організованого зібрання у некеро-ваний натовп. Вона особливо небезпечна за умови неготов-ності особового складу правоохоронних органів, бо інколи виникає навіть при відсутності будь-яких зовнішніх впливів.
Високий ступінь невизначеності та бурхливість розвитку подій - у зв'язку з цим для попередження можливих негативних наслідків надзвичайно важлива попередня інформація про час, місце, хараткер та масштаби події, що планується чи відбувається (врахування програми проведення того чи іншого масового заходу, перевірка наявності необхідних засобів вирішення проблем, нейтралізація можливих провокацій, розрахунок місткості приміщення чи території, визначення маршрутів руху до визначеного місця та можливостей обмеження доступу людей, їх нагальної евакуації, від-працювання заходів із попередження та усунення можливих небезпечних проявів). На жаль, подібна робота проводиться не завжди, що спричиняє трагічні наслідки: коли значна кількість людей зосереджується на невеликій, замкнутій площі, а шляхи відходу перегороджуються заслонами, миттєво виникає панічний або ж агресивний натовп, випадковими жертвами якого стають найбільш незахищені його учасники чи зовсім сторонні особи.
Список використаної літератури
1. Бэрон Р, РичардсонД. Агрессия. - С.-Пб., 1997.
2. Лебон Г. Психология народов и масс. - М., 1995.
3. ЛюбивыйЯ. В. Современное массовое сознание. - К., 1993.
4. Психология масс. Хрестоматия. - Самара, 1988.
5. Психология толпы. Хрестоматия. - М., 1998.
6. Юридична психологія. Посібник / Андросюк В. Г. та ін. - К., 1999.
Loading...

 
 

Цікаве