WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Напрями профілактики та соціально-психологічного впливу на учасників натовпу - Реферат

Напрями профілактики та соціально-психологічного впливу на учасників натовпу - Реферат

етапів не означає, що вони завжди наявні у повному обсязі, настають один за одним і завершуються розсіюванням та вжиттям спеціальних заходів. Розвиток цього процесу може бути припинений, наприклад, коли подія, що викликала зацікавленість, втрачає актуальність, увага присутніх переорієнтовується на інший об'єкт, кваліфіко-вано вилучаються лідери та ядро тощо. Це стає можливим при своєчасних та професійних діях працівників правоохоронних органів. Активність учасників може також призупинитися внаслідок настання якихось об'єктивних обставин (злива, настання ночі та інші) або застосування спеціальних засобів, але в таких випадках, як свідчить аналіз практики, поновлення активності цілком можливе. Нарешті, у виняткових випадках натовп може самоліквідуватись (наприклад, при досягненні лідерами своєї мети).
Важливим чинником впливу на динаміку натовпу (активізацію чи нейтралізацію) є чутки. Коли люди зустрічаються із чимось недостатньо зрозумілим і суб'єктивно значущим, вони намагаються одержати інформацію, що містила б необхідні роз'яснення. Якщо з офіційних джерел така інформація не надходить, то емоційна напруженість зростає і починає потребувати відповідної активності щодо її здобуття. Так народжуються чутки - усна, нічим не підтверджена інформація про деякі події, що викликають інтерес багатьох осіб. Чутки мають здатність провокувати та стимулювати агресивні настрої присутніх - групового їх автора. Наприклад, в одному з обласних центрів наряд міліції намагався затримати громадянина, що в нетверезому стані знаходився на проїзджій частині вулиці та заважав руху громадського транспорту Він почав чинити опір, конфліктна ситуація тривала досить довго і привернула увагу людей, які були у цьому місці. Транспорт зовсім зупинився внаслідок значного скупчення громадян. Люди все підходили, вони змушені були зупинитись, тому висловлювали своє невдоволення, не розуміючи суті того, що відбувається. Виникла чутка, що затриманого били головою об землю і вбили, причому одна жінка з натовпу почала кричати: "Міліція вбиває лю-дей". Пізніше вона вже казала, що вбивали її сина, хоча навіть не була (це з'ясувалося пізніше) свідком самої події. У відповідь пролунав заклик "Бити міліцію!".
Можна виділити такі характерні ознаки чуток:
- інформація, що викликає зацікавленість багатьох осіб;
- повідомлення, що базується на невизначеності, яка породжує бажання "заповнити прогалини";
- продукт спільної творчості, причому при передачі інформація "спрощується", стає коротшою, але більш насиченою емоційно, більш фокусованою;
- вірогідність інформації може розміщуватись у дуже широкому діапазоні: від абсолютно правдивої до повністю вигаданої, і навіть безглуздої.
У натовпі чутки виконують функцію орієнтації учасників у ситуації, що складається, співвіднесення своїх дій із діями інших, стимуляції процесу спільного прийняття рішення, формування спільних правил поведінки та засобів дії. Окрім того, вони сприяють поширенню емоцій, отже - підвищен-ню рівня збудження і напруженості, а в окремих випадках - провокують перехід до активних дій. Отже, якщо попередити розповсюдження чуток ще на початковому етапі, можливість агресивних груповий дій значно зменшиться. За певних умов зазначений спосіб передачі інформації може стати в нагоді працівникам правоохоронних органів для попередження розвитку некерованих подій, наприклад, при розповсюдженні ними "погрозливих чуток" (про прибуття додаткових сил, про застосування крайніх заходів тощо). Це сприяє переорієнтації уваги присутніх і зниженню рівня збудження та напруженості.
Можна виділити низку чинників, що визначають соціально-психологічну специфіку натовпу: кількість учасників, раптовість виникнення, бурхливість розвитку подій, високий ступінь невизначеності обставин.
Значна кількість осіб, які складають натовп, створює сприятливі умови для механізмів емоційного зараження, навіювання, наслідування та інших. Ефективність дії цих механізмів - у прямо пропорційній залежності від кількості присутніх, цим же визначається й інтенсифікація механізму залу-чення - ще однієї умови зростання натовпу, бо з'являється відчуття безпеки, анонімності, могутності, сили. Особливо небезпечне скупчення людей на відносно невеликій території, що суттєво полегшує взаємовплив один на одного, а також прояви підготованих провокацій, що утруднюють діяльність працівників правоохоронних органів.
Раптовість виникнення визначається потенційною можливістю прояву некерованих процесів та подій і стосується як загострення ситуації, так і переходу учасників до активних дій чи трансформації організованого зібрання у некеро-ваний натовп. Вона особливо небезпечна за умови неготов-ності особового складу правоохоронних органів, бо інколи виникає навіть при відсутності будь-яких зовнішніх впливів.
Високий ступінь невизначеності та бурхливість розвитку подій - у зв'язку з цим для попередження можливих негативних наслідків надзвичайно важлива попередня інформація про час, місце, хараткер та масштаби події, що планується чи відбувається (врахування програми проведення того чи іншого масового заходу, перевірка наявності необхідних засобів вирішення проблем, нейтралізація можливих провокацій, розрахунок місткості приміщення чи території, визначення маршрутів руху до визначеного місця та можливостей обмеження доступу людей, їх нагальної евакуації, від-працювання заходів із попередження та усунення можливих небезпечних проявів). На жаль, подібна робота проводиться не завжди, що спричиняє трагічнінаслідки: коли значна кількість людей зосереджується на невеликій, замкнутій площі, а шляхи відходу перегороджуються заслонами, миттєво виникає панічний або ж агресивний натовп, випадковими жертвами якого стають найбільш незахищені його учасники чи зовсім сторонні особи.
2. Основні напрями профілактики попередження та виникнення масових заворушень
Усі вищезазначені чинники, що впливають на виникнення та розвиток натовпу (соціально-психологічні механізми взаємодії індивідів, соціально-психологічний склад, динаміка розвитку, специфіка прояву та передачі чуток та інші), є єдиними психологічними закономірностями для всіх скупчень громадян. Саме вони зумовлюють переростання, трансформацію наявної спільності в агресивний натовп. Знаючи ці закономірності, можна не тільки стримувати, блокувати агресивність присутніх, а й своєчасно вживати заходів для її попередження.
При випадковому скупченні, коли люди збираються навколо якоїсь неординарної події (пожежа, автокатастрофа, бійка тощо), ступінь їх єдності мінімальна, контакти між учасниками невпорядковані. З позицій охорони громадського порядку тут є найважливішим факт самого скупчення людей, бо він означає потенційну можливість розвитку процесів, що невідворотно супроводжують великі групи. Чим більше учасників, тим вищий рівень збудження і напруженості; це також сприятливий грунт для розповсюдження чуток та виникнення різних версій інтерпретації того, що відбувається. Окрім того, значна кількість людей завжди принаджує осіб, які перебувають під впливом алкоголю чи наркотичних речовин, підлітків та молодь, емоційно неврівноважених і з граничними станами психіки осіб.
У подібних ситуаціх необхідно: 1) усунути джерело, об'єкт інтересу; 2) вжити заходів для попередження подальшого збільшення кількості людей (інформування про розвиток ситуації, прохання розійтися, блокування шляхів); 3) спостерігати за громадянами та їх поведінкою, попереджувати і припиняти спроби порушення громадського порядку.
Поведінка публіки (болільників, глядачів, учасників дискотеки) втручання не потребує. Незважаючи на підвищений рівень експресивності, емоційності, зовні визивні дії, присутні потенційно не мають наміру порушення
Loading...

 
 

Цікаве