WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Прикладна соціальна психологія: досвід та перспективи розвитку - Реферат

Прикладна соціальна психологія: досвід та перспективи розвитку - Реферат


Реферат на тему:
Прикладна соціальна психологія:
досвід та перспективи розвитку
В наш час з усією очевидністю постала потреба у прикладній соціальній психології, а саме у застосуванні теоретичних соціально-психологічних знань для розв'язання конкретних завдань в політиці, економіці, сфері виховання, навчання тощо. У статті на основі аналізу теорії і практики соціальної психології з'ясовуються шляхи перспективного розвитку прикладних соціально-психологічних досліджень.
Ефективність розвитку і застосування прикладної соціальної психології залежить від стану соціально-психологічної теорії. Попри порівняно молодий вік соціальної психології як науки, можливості використання її положень на практиці були продемонстровані ще на межі ХІХ - ХХ століть. Йдеться, передусім, про застосування соціально-психологічного знання у рекламній справі. Відтоді на Заході прикладні соціально-психологічні дослідження набули значного поширення.
Що стосується, зокрема, американського досвіду, то більшість соціальних психологів США вважають основним напрямом ефективного розвитку соціальної психології подальше вдосконалення її теорії. Російський же соціальний психолог П. Шихірєв зазначає, що центральне місце в тріумвіраті "методологія - теорія - перевірка і застосування", відповідно до позитивістських настановлень, посідає спосіб отримання даних. А доля теорії - систематизувати дані, здобуті в результаті застосування методу. І тому, вважає вчений, природним є те, що у вдосконаленні методу проглядається основна можливість подальшого просування на шляху наукового пізнання. Виходячи з цього, зауважує дослідник, немає нічого дивного в тому, що американські соціальні психологи ставлять перед собою завдання: усунути, наскільки це взагалі можливо, із об'єкта свого дослідження все людське; дослідити його в максимально очищених від впливу сторонніх чинників обставинах, котрі дозволяють виявити певний і двозначний зв'язок між залежною і незалежними перемінними, по можливості повністю цей зв'язок контролювати; точно його виміряти і описати так, щоб він міг бути верифікований; перевірити істинність теоретичних положень, установити достовірності за допомогою дослідів. Головна ж ідея така: нагромадивши достатню кількість окремих фактів, виявити в них стійкі причинно-наслідкові зв'язки, закономірності й закони [20].
Коли говорять про основний метод, то мають на увазі, передусім, лабораторний експеримент, який, незважаючи на критику, залишається провідним методом. Популярність у США лабораторного експерименту криється в прийнятих методологічних засадах: методологічну основу американської парадигми пояснення становлять принципи методологічного індивідуалізму, експериментальної психологічної соціальної психології. Водночас дослідник може керуватися і позанауковими інтересами - необхідністю публікуватися, бажанням отримати певний статус в науковому світі тощо. При цьому лабораторний експеримент цілком природно потрапляє в поле зору зацікавлених осіб. Окрім лабораторного експерименту особливо розвиваються методи, мінімально пов'язані з вербальним самозвітом піддослідних: вдосконалюються методи спостереження, котрі раніше використовувалися невиправдано мало (розробляється техніка спостереження за невербальною поведінкою, переміщеннями в просторі тощо); інтенсивно вивчаються методи психофізіологічного дослідження соціально-психологічних феноменів (недавно, для прикладу, було створено вимірювач психологічного стресу - пристрій, який може розрізняти емоційні модуляції голосу).
На сторінках американської наукової преси гостро дискутується проблема етики соціально-психологічного дослідження: якщо піддослідний заради забезпечення високої якості дослідження не повинен знати про істинну його мету, то його можна обманути, що, у свою чергу, позбавляє людину права бути людиною (в тому числі і в соціально-психологічному експерименті) і зводить її до рівня піддослідної тварини.
З цієї проблеми випливає інша: в якій мірі допустимим є обман, а якщо він недопустимий, то які прийоми повинні його замінити? Тут простежується стурбованість не лише етичною стороною справи, але й практичною долею емпіричного дослідження в американській соціальній психології, адже обман як необхідний прийом (хоч трохи значущі дослідження, як виявляється, невіддільні від обману) навряд чи сприятиме авторитету самої соціальної психології [20]. Окрім цього, він викликає негативну реакцію у піддослідних. Усвідомлюючи це, комітет з етичних проблем Американської психологічної асоціації в офіційній інструкції пропонує після дослідження розкривати піддослідним справжню його мету. Далі, за інструкцією, обман піддослідного не повинен практикуватися - окрім випадків, коли він може бути повністю виправданий соціальним благом, яке дає дослідження.
Дискусія, що точилася в США навколо лабораторного експерименту, навряд чи набула б такого звучання, якби йшлося тільки про внутрішні справи соціально-психологічної науки. Тут виразно проглядається підтекст, сутність якого у проблемі практичного значення академічних досліджень, валідності отриманих даних, можливості їх екстраполяції на соціальну дійсність. Експериментальний метод підпадає під критику саме за відірваність від практики, схематичність, схоластичність. К. Левін, який запровадив в американській соціальній психології експериментальний метод, вважав його тим засобом, інструментом пізнання, за допомогою якого можна глибше проникнути в таємниці людської поведінки, забезпечити ефективне розв'язання соціальних проблем. Більшість праць К. Левіна з вивчення расових упереджень, поведінки підлітків, типів лідерства тощо належать саме до цього виду досліджень. На його думку, соціальний психолог як громадянин і вчений, наділений спеціальними знаннями, повинен не тільки сприяти розв'язанню проблем суспільства, в якому живе, але й не повинен пізнавати соціальну поведінку інакше, як прагнучи змінити її [4].
На жаль, соціально відповідальна позиція вченого була досить своєрідно трансформована в подальші соціально-психологічні дослідження. На думку П. Шихірєва, ціннісний, глибоко гуманістичний пафос позиції К. Левіна було вихолощено: американські дослідники, з одного боку, розвинули прагматичну, утилітарну спрямованість його підходу, а з іншого - канонізували експериментальний підхід, що, зрештою, обумовлювало відокремлення теорії від практики [20]. Іншими словами, теорія і практика виявилися розірваними на дві окремі галузі: малопрактичну, тобто - погану теорію (точніше, набір теорій) і малотеоретичну, тобто - поверхову практику. Цей розрив існує й донині. Незважаючи на велике соціальне їх значення, відчувається брак знань про такі соціально-психологічні явища і феномени, як масові соціальні
Loading...

 
 

Цікаве