WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Уява як психічний процес. Значущість гри в системі навчальної діяльності. Прийоми розвитку інтелектуальних почуттів - Контрольна робота

Уява як психічний процес. Значущість гри в системі навчальної діяльності. Прийоми розвитку інтелектуальних почуттів - Контрольна робота

узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати свою думку в зв'язній й зрозумілій формі, використовуючи математичну термінологію.
Добираючи гру необхідно обов'язково поєднувати два елементи - пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, вчитель повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямувати її на досягнення поставленої мети. Коли визначено певне завдання, учитель надає йому ігрового задуму, накреслює ігрові дії. Власне ігровий задум, який спонукає учнів до гри, і є основою ігрової ситуації. Через ігровий задум виникає інтерес до гри. А коли з'являється особиста зацікавленість, виникає й активність.
Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних правил ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх в міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок розвитку пам'яті.
Діти з особливими потребами швидко стомлюються на уроці, притуплюється їхня увага, набридає одноманітність, тому гра має ввійти в практику вчитель як один з найефективніших методів у розвитку математичних уявлень. Процес створення гри містить ряд етапів:
а) вибір теми гри;
б) визначення мети й завдання гри;
в) підготовка і проведення гри (повідомлення теми гир, підготовка (унаочнення) дидактичного матеріалу, проведення гри, підбиття підсумків).
Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:
а) ігри мають відповідати навчальній програмі;
б) ігрові завдання мають бути не надто легкими, про те й не дуже складними;
в) відповідність гри віковим особливостями учнів;
г) різноманітність ігор;
д) залучення до ігор усього класу.
Щоб дидактична гра на уроці проходила ефективно і давала бажані наслідки, необхідно нею керувати і дотримуватись даних вимог.
Дослідження показали, що на формування математичних уявлень проходить набагато краще на основі різноманітного дидактичного матеріалу.
Особливо цінним є те, що дидактичним матеріалом служать предмети навколишнього середовища. Це різні іграшки, предмети, геометричні фігури, трафарети, палички, каштани, картинки із зображеними на них деревами, овочами, фруктами, звір'ями, птахами та іншими добре відомими дітям об'єктами, що відображають життя народу, його побут, культуру, працю. Вони знакомі дитині, близькі, активізують пізнавальну діяльність і є засобом всебічного розвитку дитин, набуття доступних для дитячого розуміння знань про навколишнє середовище.
У результаті використання наочного матеріалу дитина повинна прийти до певних узагальнень, до усвідомлення необхідних знань завдяки абстрактному мисленню. Після досягнення навчальної мети цей матеріал або зовсім не використовують, або подають у нових ситуаціях, розглядають з іншого боку, щоб сформувати нові складніші за змістом абстрактні поняття та уявлення про предмет пізнання. О.К Грагова пише: "Цей дидактичний матеріал може бути щоденними іграшками. Втративши обов'язковість уроку, вони виграють в очах дитини. Дитина разом із другом може довго гратися, возитися з ними, добираючи їх по тій вимозі, яка задавалася під час гри". В процесі цієї діяльності дитина набуває чуттєвого досвіду, послідовно формуються її розумові дії, а відтак і початкові математичні поняття.
Методика навчання включає використання різного дидактичного матеріалу і демонстраційного, і роздавального. Щоб забезпечити дійовий вплив на розвиток дітей, учитель дотримується міри і часу застосування дидактичного матеріалу, враховує його особливості. Використовується наочний дидактичний матеріал у певній послідовності, що допомагає цілеспрямовану поступовому формуванню поняття. Особливого значення набуває засвоєння дій з роздавальними матеріалом. Наприклад, порівняти предмети, іграшки однакові і різні за формою, кольором, розміром. Широко застосовуються в навчанні математики наочні методи, до яких належать демонстрація і спостереження. Демонстрація - це активна форма чуттєвого пізнання, вона сприяє чіткості сприйняття і доказовості вивчених положень. Вчитель використовує показ об'єктів: геометричних фігур, предметів різної величини, форм, показ способів дій. Перед демонстрацією вчитель дає завдання, настанову: подивитись і порівняти геометричні фігури. Якість і чіткість сприйняття досягаються за допомогою пояснень і запитань до дітей.
Застосування демонстраційного дидактичного матеріалу і пояснення вчителя при цьому поліпшують наочно-образне і словесно-логічне запам'ятовування. Дії дитини з дидактичним роздавальним матеріалом, активізують зорову, рухову, дотикову пам'ять. Використання привабливого, красиво оформленого матеріалу збуджує емоційну пам'ять. Таким чином дидактичний матеріал активізує різні види пам'яті, а це сприяє їх розвиткові.
У повсякденному житті, діти виконують безліч математичних та логічних операцій з дидактичним матеріалом: лічать предмети та об'єкти, порівнюють їх за величиною та Фомою; згруповують, класифікують, оперують з множиною, будують умовиводи.
Важливого значення набуває дидактичний матеріал, коли треба "привести" дитину до більш складного способу діяльності. Необхідно запропонувати такий дидактичний матеріал, щоб створилася ситуація, в якій старили способами вже не можна визначити потрібне, а тому слід слухати інших способів діяльності.
3. Прийоми розвитку інтелектуальних почуттів
Інтелектуальні почуття виникають у процесі пізнавальної діяльності людини й нею зумовлюються. Вони пов'язані з потребою в пізнанні, пошуками істини, розв'язуванням мисленнєвихзадач. До інтелектуальних почуттів належать: допитливість, здивування, сумнів або, навпаки, переконаність в істинності тих чи інших положень, задоволення від вдалого розв'язання або розчарування через нездатність його виконати.
Характерною особливістю інтелектуального почуття є те, що воно виникає під час самої інтелектуальної діяльності. Приносячи безпосереднє задоволення, процес пізнання сприяє формуванню стійких пізнавальних інтересів. З іншого боку, інтерес до пізнання сприяє розвитку інтелектуальних почуттів. Інтелектуальний розвиток формує працелюбного, обізнаного, мислячого учня, до чого ми й прагнемо у нашій школі. У кожній роботі є предмет праці, засіб праці і продукт праці.
До прийомів розвитку інтелектуальних почуттів можна віднести:
" розв'язок задач на швидкість мислення:
- розв'язати анаграми та виключити зайве слово: ат сін, хад, тоівовкр, вкоін;
- вставити пропущену букву і пропущене число
1 В 5 ?
А 3 Д ?
" розв'язок задач на гнучкість мислення:
- Розв'язати 10 простих арифметичних задач. У кожній задачі пропонується за допомогою трьох посудин різної місткості відміряти потрібну кількість рідини. На посудинах немає ніяких поділів.
" розв'язок задач на широту мислення
" розв'язок задач на спостережливість
" розв'язок ситуацій на творчість:
- Знайти якомога більше способів використання коробок із картону тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1.Выготский Л.С. Воображение и его развитие в детском возрасте // Собр. соч. Т.2.- М., 1982.
2.Дудецкий А.Я. Теоретические вопросы воображения и творчества. - См., 1994.
3.Дьяченко О.М. Воображение дошкольника. - 1986. - №5. - Серия "Педагогический факультет".
4.Миллер Д., Галантер Ю., Прибрам К. Планы и структура поведения. - М., 1995.
5.Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. - М., 1986. - Гл.13.
6. Загальна психологія / Під ред. Максименка С.Д. - К., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве