WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна культура педагога - Курсова робота

Психологічна культура педагога - Курсова робота

утворення, яке вцілісності забезпечує успішність виконання педагогічної діяльності. До них належать дидактичні, академічні, перцептивні, комунікативні, організаторські, сугестивні здібності, педагогічна уява та педагогічна рефлексія. Одним з компонентів педагогічних здібностей є розподіл, обсяг і переключення уваги [27, с.183, 185].
Психологічна культура вчителя немислима без культури почуттів, без емоційно-вольової сфери його особистості. Остання передбачає здатність любити, свідомо керувати своїми емоціями, регулювати свої дії і поведінку, володіти собою, створювати позитивний емоційний настрій та сприятливий психологічний клімат, розуміти почуття учня (емпатія) тощо. Окремі фахівці надають сформованості емпатії особливого значення, вважаючи цю якість одним із засобів не тільки пізнання, а й вміння проникнути в психіку іншої людини, співчувати їй. Емпатія це інтуїтивне пізнання іншого. Для такого пізнання характерне швидке визначення емоційного стану, намірів, думок сприйнятої особистості. В основі емпатії лежить висока чутливість до емоційного і фізичного стану іншої людини, а також високий розвиток сенсорної та емоційної сприйнятливості, глибокий і гнучкий розум. Вона виявляється не тільки в оцінці стану іншої людини, а й у співпереживанні. Співпереживаючи, людина глибше пізнає об'єкт. Здатність до емпатії необхідна всім педагогам [9, с.48-49].
З емоційно-вольовою сферою особистості вчителя тісно пов'язана індивідуально-типологічна сфера, яка включає особливості його темпераменту та характеру, що прямо чи опосередковано впливають на успіх педагогічної діяльності.
Оцінюючи рівень психологічної культури педагога, діагностувати зазначені типологічні особливості бажано з позицій їх психологічної сумісності щодо відповідних типологічних особливостей дітей, а також "розвивальної дії і позитивної особистісної корекції".
Темперамент вчителя визначає його індивідуальність у поєднанні з іншими особистісними якостями здібностями, нахилами, інтелектом, мораллю, досвідом і ін. "Вростаючи" у характер, темпераментні ознаки детермінують динамічні параметри навчальноїдіяльності (темп, швидкість реакції, емоційність), підсилюючи таким чином природну самобутність педагога [16, с.18].
Характер, як відомо, це синтез інтелектуальних, морально-етичних, практичних і вольових якостей особистості. Він надає навчальній діяльності особистісного, індивідуально-своєрідного забарвлення. Домінування певних характерологічних якостей яскраво проявляється у конкретних вчинках педагога, особливо в екстремальних чи альтернативних ситуаціях.
Висока психологічна культура є запорукою творчого співробітництва вчителя з учнями, ставлення до дитини як особистості з усіма притаманними їй властивостями та якостями. Саме формування вмінь розуміти інтереси й запити дитини, врахування їх при виборі засобів впливу на неї, вироблення здатності психологічно грамотно будувати процес спілкування зі школярами повинні бути в центрі уваги сучасного педагога.
Погляди науковців, практичних психологів дають змогу окреслити такі компоненти психологічної культури вчителя: 1. Психологічні знання як основа не тільки психологічної, а й професійної культури вчителя, коли вони органічно поєднуються із знаннями педагогіки, із знаннями сучасної політичної, економічної, екологічної, соціокультурної ситуації і становлять своєрідний психолого-педагогічний світогляд, де дитина "об'єкт-суб'єкт" не тільки на рівні "навчальний заклад", а й мікросередовища, мезосередовища, макросередовища; уміння використовувати ці знання у відносинах з учнями, колегами по роботі, батьками.
2. Психологічна готовність до вчительської праці, яка пов'язана з
усвідомленням її соціального значення.
3. Особистісні якості вчителя, і в першу чергу, педагогічні
здібності, які здатні забезпечити успішне виконання педагогічної
діяльності.
4. Емоційно-вольова сфера особистості педагога, яка забезпечує
здатність свідомо керувати своїми емоціями, регулювати свої дії і
поведінку, володіти собою, створювати позитивний емоційний
настрій і сприятливий психологічний клімат.
5. Характерологічні і типологічні властивості педагога, які
включають особливості темпераменту та характеру вчителя і прямо
чи опосередковано впливають на успішність навчальної діяльності
чи на відносини з учнями, колегами, батьками.
6. Прагнення і здатність особистості педагога постійно
вдосконалюватися, займатися самоосвітою.
Тож, становлення психологічної культури педагога - складний і довготривалий процес, який потребує великих зусиль з боку самого вчителя, так як психологічна культура є не одиничним утворенням, а комплексною структурою, яка пронизує всі рівні та сторони особистості, зачіпає всі сфери життя і є необхідною передумовою для ефективного і досконалого виконання професійних обов'язків.
Висновки
Психологічна культура є складним і багатогранним поняттям, яке слід розглядати в руслі культурно історичного підходу і в контексті соціальної взаємодії людей, як ієрархічне системне утворення і новоутворення психіки людини.
В структурі психологічної культури виокремлюють такі компоненти:
- когнітивний (система наукових психологічних знань);
- рефлексивно-перцептивний (спостережливість, увага до людей,
психологічна проникливість тощо);
- афективний (чутливість до людей, емпатія, співпереживання і т.д.);
- вольовий (самоконтроль, витримка, наполегливість);
- комунікативний (мовленнєва культура);
- регулятивний (адаптивність, вміння довільної саморегуляції своєї
поведінки і діяльності, моральна саморегуляція);
- підсистема досвіду соціальної взаємодії (установки і
стереотипи культурної поведінки, вміння і навички соціальної
взаємодії, соціальна активність);
- ціннісно-змістовий (соціальні норми, цінності і відношення до
них).
Укорінення психологічної культури відбувається через формування виділених її компонентів. Так, формування когнітивного компоненту здійснюється через поглиблення і розвиток системи психологічних понять і уявлень. Рефлексивно-перцептивний компонент формується через розвиток психологічної проникливості, спостережливості, умінь соціальної перцепції, а також розвиток професійного самопізнання педагогів. Комунікативний компонент психологічної культури розвивається через оволодіння культурою мови, вміннями
Loading...

 
 

Цікаве