WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна культура педагога - Курсова робота

Психологічна культура педагога - Курсова робота

("пайдейа"), прийнятому ще в Стародавній Греції. До того ж, психологічна культура особи не може розглядатись поза контексту тої культури, в якій людина виросла, живе. Вона містить в собі риси як загальнолюдської, так і національної, соціально-стратової культури, "вичерпуючи" її надбання в просторі і часі.
"Психологічна культура" як системне і багатокомпонентне поняття розкривається з точки зору наступних основних аспектів:
- гносеологічного;
- процесуально-діяльнісного;
- суб'єктивно-особистісного.
Вгносеологічному аспекті аналізу виділяють такі компоненти культури: норми, знання, значення, цінності, символи.
Культурні норми людини пов'язані з нормативністю соціальної поведінки, її рольовими функціями, соціальними сподіваннями і т.д. В той же час з засвоєнням норм пов'язаний такий спадок психологічної культури як забобони, стереотипи психології людей, які проявляються в свідомості, підсвідомості, поведінці.
Психологічні знання як результат процесу пізнання людьми самих себе, інших і як результат розвитку науки, які виражені в уявленнях, поняттях, теоріях, можуть бути як науковими, так і життєвими, повсякденними, як практичними, так і теоретичними.
Значення -- культурний засіб поєднання із світом за допомогою знаків. Значення проявляються в образах, умовних знаках, жестах і словах, одягу і т.д.
Символи в сфері психології можуть бути об'єктом розгляду з точки зору різних форм прояву в психічній діяльності ( казки, сновидіння, метафори і т.д.), їх трактування, надання їм особистісного значення і впливу на діяльність людини.
Цінності є одним з найбільш складних компонентів психологічної культури як в плані визначення, так і в плані їх присвоєння людиною. Цінності співвідносяться не з істиною, а з уявленням про ідеал, бажаний, нормативний.
Процесуальне-дія льнісний аспект аналізу психологічної культури визначається колом і змістом завдань, які належить навчитись вирішувати людині, і організацією діяльності по її освоєнню. Процесуальне-дія льніснии аспект аналізу передбачає також вирішення питання про зміст тієї активності, яка лежить в основі освоєння культури.
В суб'єктивно-особистісному аспекті аналізу ті компоненти, які об'єктивно представлені в культурі, характеризуються як такі, що стали
надбанням особи, присвоєні суб'єктом культури. В цьому плані можуть бути виділені і проаналізовані культура спілкування, мови, поведінки, почуттів, мислення і т.д.[14].
Л.С.Колмогорова виділяє наступні складові психологічної культури особистості:
1. Психологічна грамотність.
2. Психологічна компетентність.
3. Ціннісно-змістовий компонент.
4. Рефлексія.
5. Культуротворчість.
Психологічна грамотність представляє собою "ази" психологічної культури, з яких починається її освоєння з врахуванням віку, індивідуальних, національних і інших особливостей. Психологічна грамотність означає оволодіння психологічними знаннями (фактами, уявленнями, поняттями, законами і т.д.), вміннями, символами, правилами і нормативами в сфері спілкування, поведінки, психічної діяльності і т.д.
Психологічна грамотність може проявлятись в кругозорі, ерудиції, поінформованості з приводу різноманітних явищ психіки як з точки зору наукового знання, так і з точки зору життєвого досвіду, який почерпується з традицій, звичаїв, безпосереднього спілкування людини з іншими людьми, отриманого з засобів масової інформації й т.д. Психологічна грамотність передбачає оволодіння системою знаків і їх значень, способами діяльності, зокрема, способами психологічного пізнання.
Характеризуючи психологічну компетентність можна опертися на визначення компетентності, даного в роботі М.А.Холодної: компетентність це особливий тип організації предметно-специфічних знань, який дозволяє приймати ефективні рішення у відповідній області діяльності [32, с.369].
Д.Равен в своїй праці описує різні види компетентності, багато з яких можна віднести до класу психологічної компетентності, наприклад: "тенденція контролювати свою діяльність", "впевненість в собі", "самоконтроль", "адаптивність", "самостійність мислення", "критичне мислення", "готовність до ризику", "настирливість", "довіра", "персональна відповідальність", "здатність до спільної роботи", "здатність вирішувати конфлікти", "терпимість по відношенню до різних стилів життя оточуючих" і т.д. [25, с.280].
Основна відмінність психологічної грамотності від компетентності полягає в тому, що грамотна людина знає, розуміє (наприклад, як вести себе, як спілкуватися в тій чи іншій ситуації), а компетентна реально і ефективно може використати знання у вирішенні тих чи інших проблем. Завдання розвитку компетентності - не просто більше і краще знати людину, а включення цих знань в "психологічну практику" життя.
Ціннісно-змістовий компонент психологічної культури особистості являє собою сукупність особистісно значущих і особистісно цінних прагнень, ідеалів, переконань, поглядів, позицій, відношень, вірувань в області психіки людини, його діяльності, взаємовідносин з оточуючими і т.д. Цінність на відміну від норми, нормативу передбачає вибір і тому саме в ситуаціях вибору найбільш яскраво проявляються характеристики, які відносяться до ціннісно-змістового компоненту психологічної культури людини.
Рефлексія -це відслідковування мети, процесів і результатів своєї діяльності по присвоєнню психологічної культури, а також усвідомлення тих власних внутрішніх змін, які відбуваються.
Культуротворчість означає, що людина вже в дитячому віці є не тільки творінням культури, але й її творцем. Об'єктом психологічної творчості можуть виступати образи і цілі, символи і поняття, вчинки і відносини, цінності і переконання. В процесі творчого пошуку дитина робить для себе відкриття, хай і невеликі, і області людинопізнання.
В.В.Семикін пропонує інший підхід щодо виділення основних складових психологічної культури. В генезисі психологічної культури він виділяє три основних рівня:
- психологічну грамотність як деякий мінімум психологічних
знань і умінь, які забезпечують більш або менш адекватну поведінку
і соціальну взаємодію;
- психологічну компетентність, яка забезпечує ефективність
поведінки, діяльності або соціальної взаємодії з людьми;
- зрілу психологічну культуру, як розвинутий механізм
особистісної саморегуляції, яка забезпечує і ефективну, і безпечну, і
гуманну взаємодію з людьми.
В
Loading...

 
 

Цікаве