WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Історія хвороби: параноїдна шизофренія - Реферат

Історія хвороби: параноїдна шизофренія - Реферат

05.04.06.
гемоглобін - 108 г/л
еритроцити - 3.6 х 1012/л
кольоровий показник - 1.0
лейкоцити - 6.4 х 109/л
еозинофіли - 2%
базофіли - 0%
нейтрофіли: юні - 0%
палички - 1%
сегментоядерні - 67%
лімфоцити - 26%
моноцити - 1%
ШОЕ - 16 мм/год
2. Загальний аналіз сечі від 05.04.06.
кількість 130 мл
колір солом'яно-жовта
прозорість прозора
питома вага 1020
рН 5.0
білок не виявлений
цукор не виявлений
еритроцити 0-1 в п/з
лейкоцити 2-4 в п/з
5. Аналіз крові на RW від 05.04.06..
RW від'ємна
6. Кал на яйця глист від 05.04.06.
я/г не виявлено.
Diagnosis differentialis.
Для підтвердження попереднього діагнозу, потрібно виключити захворювання з подібною клінічною картиною:
1. алкогольний параноїд
2. реактивний параноїд
3. параноїд при черепно-мозковій травмі
Алкогольний параноїд. Спільними ознаками є маячіння, яке носить політематичний характер. При алкогольному параноїді маячіння частіше монотематичне і майже завжди є маячіння ревнощів. В даного пацієнта є маячіння впливу, відношення, величі. В анамнезі відсутні дані про вживання алкоголю. Алкогольний параноїд триває 2-3 тижні, а пацієнт хворіє тривалий час. При алкогольному параноїді маячіння виникають на фоні похмілля, і супроводжуються страхом і тривогою, і носять більш реалістичний характер ніж при шизофренії (носять фантастичний характер).
Реактивний параноїд. Спільними ознаками є маячення відношення, величі, порушення мислення, галюцинації. При реактивному параноїді маячення носить фактичний, конкретний образний, суттєвий характер і відповідає психотравмуючій ситуації. Можуть появлятися ідеї переслідування, впливу, але завжди на фоні стресу, хворі розгублені. У даного пацієнта перелічених симптомів не відмічається. Хворий спокійний і маячіння виникають на фоні зміненої свідомості.
Параноїд при черепно-мозковій травмі. Спільними ознаками є маячення величі, відношення, впливу. Але при ЧМТ маячення виникають на фоні підвищеної збудливості. При черепно-мозковій травмі є ретроградна амнезія, у даного хворого пам?ять не порушена. У хворого в анамнезі відсутня черепно-мозкова травма. Після адеквватного лікування ЧМТ вказані явища регресують і спостерігаються (не завжди) залишкові явища, крім наявна виражена загальномозкова симптоматика, іноді вогнищева. Тому дане захворювання можна виключити.
Diagnosis clinica.
На основі скарг хворого:
- зменшення апетиту і періодичну нудоту
- загальна слабість
- головокружіння
- печію на обличчі
- неспокій
- поганий сон
- втому
На основі анамнезу хвороби:
- психічна хвороба у хворого була виявлена у 1998 році, коли хворий став замкнутим, неспокійним;
- висловлював маячні ідеї переслідування, почав дуже часто ходити до церкви:
- був доставлений рідними в обласний психо-неврологічний диспансер де було виставлено діагноз параноїдна шизофренія:
- 2-3 рази на рік лікується в стаціонарі:
- висловлював надцінні ідеї і ідеї переслідування, "кінця світу і спасіння", іноді був агресивним.
На основі об'єктивного обстеження:
- хворий висловлює маячні ідеї переслідування і надцінні ідеї;
- швидко переходить з теми на тему;
- хворий розмовляє з окрадкою, не довіряє:
- розповідає про польоти в космос;
Та проведеного диф.діагнозу
можна поставити такий діагноз: Параноїдна шизофренія, безперервно прогредієнтний перебіг, галюцинаторно параноїдний синдром.
Ethiologia et pathogenesis..
Специфічного етіологічного чинника шизофренії не виявлено. За даними ВООЗ, причини і механізми її розвитку доцільно розглядати, використовуючи мультифакторнйй підхід.
Значну роль відводять спадковій схильності. Так, конкордантність однояйцевих близнюків щодо шизофренії досягає 90 %, двояйцевих - 15 %, Діти, у котрих обидва батьки хворі на шизофренію, уражуються нею в 15-40 % випадків, якщо лише один із батьків - у 12 %, Передається схильність переважно за рецесивним типом.
Більшість авторів головним моментом розвитку шизофренії вважають зрив спадково порушеного механізму обміну речовин, що супроводжується зниженням рівня енергетичних процесів, аутоінтоксикацією та аутоімунізацією. При цьому виявляють неспецифічні зміни азотистого, білкового й амінокислотного обмінів, вмісту нейрогормонів з блокадою і подальшою дегенерацією адренергічних рецепторів.
Наслідком таких відхилень є патофізіологічні чинники, зокрема гіпноїдність - посилення гальмівних процесів у кірковій речовині великого мозку, дисбаланс діяльності кіркової і підкіркової речовин, інертність і парадоксальність реагування нервової системи.
Спроби пояснити походження цих змін та їхню роль у патогенезі шизофренічних розладів роблять на підставі дофамінової, норадреналінової та серотонінової гіпотез, гіпотези, пов'язаної з обміном гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), виникненням ендогенних галюциногенів, теорії повільної вірусної інфекції тощо.
Curatio.
Традиційно лікування шизофренії складається з основного та підтримувального курсів, якими передбачено застосування біологічної терапії (психофармакологічні, судомні та ін. шокові методи), психотерапії, загальнозміцнювальних заходів та заходів соціальної адаптації хворих.
Основний курс спрямований на купірування гострих психічних розладів. Найчастіше його проводять у стаціонарних умовах, рідше - в денних стаціонарах, інколи - амбулаторне. Підтримувальну терапію призначають з метою закріплення та розвинення досягнутих під час основного курсу лікування позитивних зрушень, а також недопущення рецидивів хвороби та її ускладнень.
Біологічна терапія переважно полягає у призначенні психотропних та інших лікарських засобів з урахуванням провідного патологічного синдрому (клінічної форми хвороби), стадії шизофренічного процесу, особливостей його перебігу та загального стану здоров'я хворого.
При параноїдній формі шизофренії, проявами якої є галю-цинаторні та маячні стани, використовують такі антипсихотич-ні препарати, як трифтазин (стелазин), галоперидол (галдол, еглоніл-сульпірид). У разі недостатньої їх ефективності призначають мажептил (тіопроперазин,цефалін), триседил (три-перидол, трифлуреридол), клопіксол, флюанксол, рисперидон (рисполент), зипрексу. Якщо переважають відхилення з боку рухальної сфери, ефективніші аміназин (хлорпромазин, мега-фен) татизерцин (левомепромазин). Показана також комбінація аміназину з трифтазином або галоперидолом. Коли пара-ноїд супроводжується депресивним синдромом, у лікувальний комплекс включають антидепресанти - амітриптилін (амізол, новотриптин, елівел), золофт, піразидол (пірліндол), ципраміл, прозак та ін., або призначають нейролептичні препарати із антидепресивною дією (карбідин, хлорпротиксен). За нашарування тривожно-депресивного настрою з іпохондричними переживаннями можна рекомендувати мелерил (санапакс). У разі переважання галюцинозу та ідеаторних автоматизмів показані високі дози етаперазину (перфеназину). За хронічного перебігу шизофренії ефективні лепонекс (азалентин, клоза-пін), зипрекса, рисперидон, які не дають тяжких ускладнень з боку
Loading...

 
 

Цікаве