WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Роль пам’яті в організації навчальної діяльності школярів - Курсова робота

Роль пам’яті в організації навчальної діяльності школярів - Курсова робота

Старші дошкільники довільно оперують словесно оформленими образами, які набувають дедалі більш узагальненого і зв'язного характеру. Для збереження змістового образу особливе значення має слово, яким його названо.
Розвиток рухливості знань - результат і умова вправляння учнів у творчому оперуванні ними.
5. У процесі загального розвитку дитини діяльність пам'яті стає дедалі більш керованою. Розвивається довільна пам'ять. Це забезпечують можливості самостійної різноманітної діяльності дитини, що розширюються, і дедалі більш активне її включення в різні види спілкування з дорослими й однолітками. Мимовільне запам'ятовування зберігає своє значення. Залежно від різних мотивів цей вид пам'яті в школяра буває іноді більш продуктивний, ніж пам'ять вольова.
6. Діяльність пам'яті і уяви змінюється також залежно від тих
мотивів, які спонукають дитину до зусилля: запам'ятовування і пригадування сприйнятого матеріалу, до створення нового малюнка, твору або побудови. З суто ігрового мотив перетворюється в навчальний. Наслідувальна і мимовільна діяльність перетворюється в творчу, якою дитина навчається керувати, підпорядковуючи її прийнятій задачі.
Запитання задачі
1. Побачивши вперше вовка в клітці в зоологічному саду, Дмитрик простяг до нього руку і запитав маму: "Альма чому тут живе?" (Альмою звуть собаку сусідів).
а) Поясніть, чому дитина так сприйняла вовка, які особливості пам'яті дитини тут виявилися?
б) Визначте (приблизно) вік хлопчика і поясніть вашу від повідь.
2. Вчитель запропонував класу намалювати по пам'яті обриси Балтійського моря і був дуже засмучений тим низьким рівнем, на якому діти виконали це завдання. Адже тільки напередодні він перевірив знання майже половини класу, і всі учні безпомилково знаходили на географічній карті не тільки Балтійське, а й Чорне, Каспійське та інші моря. Чим пояснити одержані вчителем результати? Чи виявляються в цьому факті якісь загальні закономірності? Які?
3. Після відвідання балету "Лускунчик" брат і сестра протягом цілого місяця розігрували бій Лускунчика з Щурячим королем. І щоразу сестричка кидала у ворога Лускунчика свою туфлю. Цей момент був дітям необхідний для відтворення спектаклю. Чомусь їх старший брат, учень IV класу, який також дивився балет, не брав участі в цій грі. Він сердився, затуляв вуха і сидів нерухомо, часто дивлячись в одну точку.
а) Які особливості уяви і пам'яті виступають в описаних фактах?
б) Для якого віку характерна поведінка молодших дітей? Чи можна вважати, що балет справив на молодших дітей сильніше враження, ніж на їх старшого брата? А можливо, навпаки?
4. Деякі діти, розповідаючи про побачене або почуте, часто до дають те, чого не було насправді. Вони вигадують нові подробиці, запевняючи співрозмовника в тому, що все так і було.
а) У чому причина таких розповідей дітей? Чи можна назвати
такі вигадки брехнею?
б) Для яких дітей такі факти найбільш характерні?
5. Молодий дослідник вирішив вивчити здібності 5-9-річних дітей запам'ятовувати слова. Допоможіть йому. Складіть завдання так, щоб можна було:
а) визначити обсяг пам'яті в дітей різних груп;
б) довести значення для запам'ятовування встановлення будь-яких зв'язків;
в) виділити особливу роль змістових зв'язків;
г) перевірити зміну повноти, точності і тривалості збереження
заученого матеріалу з віком дітей.
Як розвивати довільну пам'ять?
Щоб розвиток довільної пам'яті дитини проходив як най е-фективніше, рекомендується дотримуватися такої послідовності навчання
І). Навчання вміння приймати мнемічне завдання.
Оволодіння цим умінням є необхідною умовою для переходу від мимовільного запам'ятовування і відтворення до довільного. Але що означає - "приймати" мнемічне завдання?
Приймати мнемічне завдання - це вміти усвідомлювати мету запам'ятовування. Діти усвідомлюють мету лише тоді, коли вони зустрічаються з такими умовами, які вимагають від них активного відтворення і запам'ятовування. Найефективнішими з цього погляду є умови ігрової діяльності. Під час такої діяльності мнемічна мета має для дитини дуже конкретний зміст. Щоб навчитися усвідомлювати мету запам'ятовування і відтворення, дитині передусім слід оволодіти вміннями: 1) уважно слухати завдання, яке дає дорослий, 2) активно запам'ятовувати інформацію, яка надходить від нього, а також 3) самостійно пригадувати під час відтворення забуту інформацію.
Уважно вислухати завдання дорослого діти старшого дошкільного віку вже, як правило, вміють, тому зупинятися на особливостях розвитку цього вміння ми не будемо. Для того, щоб навчитися активно запам'ятовувати потрібну інформацію, слід оволодіти мнемічним способом "повторення". Докладніше про цей спосіб ми поговоримо у наступній главі книги. Навчання вміння відтворювати забуту інформацію передбачає оволодівання вмінням діяти в ситуації відтворення самостійно, звертатися спершу до себе, до своєї пам'яті і лише в останню чергу просити допомоги у дорослого.
2). Навчання мнемічним способам.
Оскільки на першому етапі ми починаємо розвивати спосіб "повторення", то основну увагу спершу слід звернути на подальший розвиток цього способу. Він формується легше, ніж інші способи, тому що оволодіння ним не вимагає попередньо навчити дитину якихось мисленнєвих дій. На цьому етапі спосіб повторення повинен набути нової функції - функції відтворення. Дитина повинна навчитися здійснювати "відтворююче повторення" не під час сприймання завдання, а після того, як воно вже отримане. Таке повторення є активнішим, оскільки передбачає самостійне відтворення дитиною завдання. Про те, як навчити способу "повторення" ви дізнаєтесь у главі "Як слідповторювати?"
Коли дитина хоч би на елементарному рівні оволодіє способом "повторення", можна переходити до навчання більш складним - логічним способам запам'ятовування. Складність цих способів полягає в тому, що вони передбачають попереднє цей спосіб також дозволяє краще запам'ятати його). Під час такого вивчення дитина сприймає не лише зорову інформацію про предмет, але й тактильну, нюхову та ін. І чим більше каналів надходження інформації, тим краще вона запам'ятовується.
На наступному етапі навчання важливо, щоб малюк навчився називати кожний предмет декілька разів ("просте повторення"). При цьому називати предмети слід не підряд один і той же, а впереміш, наприклад: "ручка", "годинник", "книжка", "годинник", "книжка", "ручка" і т.д. Таке повторення можна провести 2-3 рази. Це найпростіший спосіб, але і він вже дає певний ефект у запам'ятовуванні інформації. Коли дитина ним оволодіє, можна переходити до складнішого, але одночасно ще ефек-тивнішого повторення - повторення з називанням різноманітних особливостей предмета. Для цього потрібно навчити дитину під час кожного повторення звертати увагу на якусь іншу деталь цього предмета. Наприклад, спершу на колір ручки, на її ковпачок, потім - на її форму і т.д.
Завершальним етапом у навчанні повторенню є формування навиків самоперевірки результатів запам'ятовування. Така самоперевірка фактично є ще одним повторенням, але вже без будь-якої (зорової, тактильної та ін.) опори на предмети, які слід запам'ятати. Запропонуйте дитині закрити очі і просто назвати вголос ті предмети, які запам'яталися. Після такої перевірки дитина сама побачить, що саме вона вже запам'ятала, а що
Loading...

 
 

Цікаве