WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Роль пам’яті в організації навчальної діяльності школярів - Курсова робота

Роль пам’яті в організації навчальної діяльності школярів - Курсова робота

дорослий) не вміє користуватися раціональними прийомами запам'ятовування, продуктивність пам'яті значно знижується.
Основними процесами пам'яті є: запам'ятовування, збереження та відтворення пам'яті.
Пам'ять у людей проявляється по-різному, відрізняться змістом і обсягом зафіксованої інформації, силою пам'яті швидкістю запам'ятовування та відтворення, міцністю збереження, точністю відтворення. Індивідуальні відмінності проявляються також в тому, на який вид уявлень спирається людина під час запам'ятовування.
Розрізняють: зоровий, слуховий, руховий і змішаний типи пам'яті.
Згадані типи мають спільне, що всі вони стосуються образних об'єктів їхня основна риса - чуттєва конкретність. Однак вони втрачають своє значення, коли перед учнем постає завдання на запам'ятовування і відтворення понять. Сучасні ефективні ейдотехнічні методи розвитку пам'яті дають змогу компенсувати цей дефіцит, перевести абстрактне в більш конкретне. Переважна більшість наших систематичних знань виникає внаслідок спеціальної діяльності, мета якої - запам'ятати відповідний матеріал. Така діяльність спрямована на запам'ятовування і відтворення інформації називається мнемічною діяльністю.
Діти молодшого шкільного віку характеризуються достатньо високим рівнем розвитку пам'яті, і насамперед це стосується механічної пам'яті.
2. Умови успішного запам'ятовування та підтримання пам'яті молодших школярів
Навчання способів заучування
Розвитку довільної пам'яті величезною мірою сприяє навчання дітей раціональних способів і прийомів заучування. Молодші школярі взагалі не знають, що можна і треба вчитися запам'ятовувати те, що вони чують і бачать. Мнемонічна діяльність як така їм ще невідома. Тим часом, не знаючи способів заучування, школярі навіть старших класів витрачають часто багато часу на беззмістовне повторення матеріалу і досягають дуже низьких результатів у його запам'ятовуванні. Серед способів раціонального заучування одним з провідних є складання програми роботи над тим чи іншим змістом.
Численні дослідження з проблемами програмованого навчання показали, що ефективність запам'ятовування і вміння успішно використовувати завчений матеріал .набагато підвищується, коли людина діє відповідно до відомої схеми, яка є опорою для засвоєння і використання змісту, що сприймається (Л.Н.Ланда, Н.Ф.Тализіна, О.І.Раєв, Дж.Брунер, В.П.Безпалько та ін.).
М.О.Байтова розробила програму, яка допомагає учням опанувати способи розв'язування арифметичної задачі:
1. Прочитай задачу.
2. Запиши задачу коротко.
3. Дай відповідь "а запитання, що показує кожне число.
Назви головне запитання задачі.
4. Уяви собі те, про що йдеться в задачі (якщо треба, зроби креслення), і розкажи, що ти уявив.
5. Подумай, що можна сказати про число, яке ти дістанеш у відповіді: більше воно буде чи менше за яке-небудь з чисел, наведених у задачі?
6. Розкажи собі план розв'язування.
7. Виконай розв'язування.
8. Подумай, чи не можна розв'язати задачу іншим способом; якщо можна, то розв'яжи.
9. Перевір розв'язок і запиши відповідь.
10. Постав собі цікаві запитання і дай відповідь на них. Працюючи за цією схемою, учні запам'ятовують етапи всього
процесу роботи над будь-якою задачею. Застосування такої про-грами до дедалі складніших і різноманітніших задач на основі по-слідовного виділення їх істотних компонентів формує :в старших школярів і більш узагальнене вміння або загальний метод розв'язування математичних задач.
Є й більш загальні прийоми раціонального засвоєння заучуваного матеріалу. Це, зокрема:
1. Розуміння тексту, формули, і картини, креслення, які треба запам'ятати.
2. Ясність мети і зв'язку заучуваного матеріалу з попереднім, вже відомим змістом, а де можливо, - з практичним його використанням.
3. Змістова активна обробка матеріалу самими учнями: скла дання плану тексту, виділення основної думки, об'єднання даних у категорії і групи, вибір заголовку або назви групи, встановлення різноманітних змістових, а іноді й зовнішніх зв'язків між частинами запам'ятовуваного змісту.
4. Раціональне використання наочності: картин, малюнків, схем,
креслень і образів, створених на основі їх словесного замальовування.
5. Раціональна організація повторень:
а) розподіл повторень у часі (наприклад, першого дня - 5-6 разів, другого дня - 4, третього - ще 2-3);
б) зміна способів повторення (індивідуально кожним учнем, "ланцюжком", хором, як інсценівки, слухання вчителя тощо);
в) поєднання повторень усього матеріалу із заучуванням його за змістовими частинами.
6. Введення самоконтролю для виявлення тієї частини матеріалу, яку ще не вдалося добре запам'ятати.
7. Застосування заучуваного матеріалу в розв'язуванні задач різних видів, у виконанні різних вправ, у різноманітних видах діяльності дітей.
8. Максимальна активізація зусиль як окремих учнів, так і цілих груп (зірочок, класів) за допомогою введення різних видів спонукання (змагань, олімпіад) з дальшим підсумовуванням здобутих результатів.
Як показують педагогічна практика і спеціальні дослідження, раціональною побудовою процесу навчання можна набагато поліпшити пам'ять учнів. Ці положення не викликають сумнівів, бо пам'ять як одна із сторін розумової діяльності дитини удосконалюється в процесі її загального інтелектуального розвитку.
Отже:
1. Пам'ять дитини відзначається великою пластичністю, що створює сприятливі умови для швидкого пасивного запам'ятовування матеріалу і його легкого забування. З розвитком дитини пам'ять набуває вибіркового характеру: дитина краще і на більший строк запам'ятовує те, що їй цікаво, і використовує цей матеріал у своїй діяльності.
2.Розвиток дитини виявляється в тому, що:
а) збільшується обсяг того, що запам'ятовується;
б) зростає повнота, системність і точність відтворюваного матеріалу;
в) подовжується прихований (латентний) період;
г) запам'ятовування дедалі частіше спирається на змістові зв'язки, що забезпечує учневі можливість вільно оперувати набути
ми знаннями в різнихумовах, великий обсяг запам'ятовування і
тривалість збереження;
д) пам'ять набуває довільного характеру;
є) діти засвоюють раціональні способи заучування;
є) пам'ять звільняється з полону сприймання, пізнавання втрачає своє виняткове значення, дедалі більшу роль починає відігравати вільне відтворення старшими дітьми збереженого матеріалу.
3. Змістом пам'яті дитини є образи раніше сприйнятих предметів, виконаних рухів і дій, пережитих почуттів. Починаючи з другого року життя, дитина пам'ятає слова, потім цілі ланцюги слів. Пізніше змістом пам'яті стають не тільки слова, а й думки. Різноманітність і гнучкість знань, що становлять багатство пам'яті дитини і дорослого, забезпечують можливості широкого і різноманітного їх використання в творчій діяльності.
4. Розвиток пам'яті дитини підвищує можливості розвитку її уявлення. Угаданий наперед результат власної дії є початком розвитку уяви. Формуючись на основі наслідування і власної активності дитини, уява із відтворюваної, фрагментарної і дифузної (в дошкільників) стає дедалі більш творчою, логічною і багатшою. У процесі розвитку діяльність мимовільної уяви, яка виступає в молодших дошкільників насамперед в іграх і практичних діях, звільняється від цих опор.
Loading...

 
 

Цікаве