WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Роль пам’яті в організації навчальної діяльності школярів - Курсова робота

Роль пам’яті в організації навчальної діяльності школярів - Курсова робота


Курсова робота з психології
Роль пам'яті в організації навчальної діяльності школярів
?
ПЛАН
ВСТУП
1. ОСОБЛИВОСТІ ПАМ'ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2. УМОВИ УСПІШНОГО ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ ТА ПІДТРИМАННЯ ПАМ'ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
3. ДІАГНОСТИКА ПАМ'ЯТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
Вступ
Роль пам'яті у розвитку дитини важко переоцінити. З її допомогою вона засвоює знання про навколишній світ і саму себе, набуває різноманітні вміння і навики. Робить це, в основному, мимоволі. Дитина зазвичай не ставить перед собою мети щось запам'ятати, інформація, яка надходить до неї, запам'ятовується якби сама по собі. Правда не будь-яка інформація: легко запам'ятовується те, що приваблює своєю яскравістю, незвичайністю, що справляє найбільше враження, що цікаве.
Пам'ять - форма психологічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду.
1. Особливості пам'яті молодших школярів
Відображення людиною раніш сприйнятого шляхом його зберігання і дальшого відтворення є функцією пам'яті. Інакше кажучи, завдяки пам'яті людина відображає насамперед сприйняті явища, які в даний момент не впливають на неї.
Матеріальною основою пам'яті є утворення в корі головного мозку нервових тимчасових зв'язків. Ці нервові зв'язки завжди виникають, коли якийсь подразник впливає на нервову систему.
Сучасні дослідження в галузі фізіології пам'яті показують що механізми її дуже складні. Запам'ятовування, а потім відтворення зумовлені особливою властивістю нервової тканини - пластичністю, що зв'язано з наявністю в нервовій тканині особливих білкових сполук рибонуклеїнової кислоти (РНК).
Роль асоціації у діяльності пам'яті показав ще старогрецький філософ Аристотель, хоч під цим словом він розумів зв'язки, що їх суб'єктивно встановлює сама людина, тобто такі, які вона вносить у навколишній світ, а не ті, що відображають суб'єктивне відношення між явищами.
Відновлення в корі головного мозку асоціативних систем, які раніше утворилися, є відбудова в пам'яті (тобто відтворення) колись набутих вражень.
Відповідно до того змісту, який зберігає людина розрізняють образну, рухову, емоційну і змістову пам'ять.
Залежно від особливостей зв'язків, що утворюються між частинами сприйнятого матеріалу (між образами предметів або між словами, що становлять зміст прослуханої казки чи прочитаного оповідання), розрізняють так званий механічний і логічний види пам'яті. Залежно від аналізатора за допомогою якого людина щось сприймає, розрізняють зорову, слухову, рухову.
Запам'ятовування - це наслідок певної активної діяльності людини із запам'ятовуваним змістом спрямованість і особливості діяльності забезпечують відбір і міцність запам'ятовуваного матеріалу. "Об'єкт запам'ятовується тоді коли є предметом діяльності суб'єкта, а не об'єктом пасивного сприймання" (П.І. Зінченко). Навіть при мимовільному запам'ятовуванні, коли суб'єкт не ставить за мету зберегти в пам'яті той чи інший зміст, спрямованість його діяльності зумовлює вибіркове відношення до матеріалу, визначає повноту і міцність його запам'ятовування. Отже, суб'єктивний фактор має істотне значення в діяльності пам'яті.
Розвиток пам'яті у різні періоди життя людини відбуваються по-різному. Наприклад: молодший шкільний вік.
Молодший шкільний вік
Зростання міцності і обсягу пам'яті
У навчальній діяльності дитина повинна вміти керувати своєю пам'яттю: запам'ятовувати способи дії з метром і лінійкою, з розрізними літерами, цифрами і знаками, заучувати нові терміни, правила, закони.
Навчаючись у школі, діти мають запам'ятовувати і пригадувати іноді не дуже цікавий, складний і великий за обсягом навчальний матеріал. Дитині доводиться запам'ятовувати багато узагальнюючих назв: рівнина, рослина, клімат, додаток, різниця, рівність, голосний звук, розділовий м'який знак, звук і літера, іменник тощо.
Специфіка змісту і нові вимоги до процесів пам'яті істотно впливають на ці процеси:
1. Збільшується обсяг, або "потужність", пам'яті. Учні IV класу запам'ятовують у 2-3 рази більше слів, ніж учні І класу
Дослідження С.Г.Бархатової, К.П.Мальцевої, В.І.Самохвалової, З.М.Істоміної показують, що є певні, але дуже варіативні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам'ятовування та їх зміною на різних вікових ступенях розвитку дітей. Ще П.П.Блонський вважав, що пам'ять у дітей розвивається нерівномірно: словесна пам'ять у дитини починає функціонувати після 2 років і досягає найбільшого розквіту в 7-8-річному віці. У підлітка вона слабне, а потім знову підсилюється.
Спеціальне вивчення міцності і швидкості запам'ятовування школярами різного змісту (С. Г. Бархатова) показало, що в цілому за цими показниками пам'ять школярів поліпшується з віком. Проте, за даними Е.Меймана, здатність до заучування з віком зростає, а міцність запам'ятовування з роками спадає. За даними С. Г. Бархатової, міцність запам'ятовування зростає особливо значно в період від II до V класу, а від V до VIII класу цей процес сповільнюється. Але в цей період зростає число випадків, коли діти застосовують спеціальні прийоми запам'ятовування. Якщо в другокласників виявлено високу кореляцію між швидкістю і міцністю запам'ятовування матеріалу, то далі ступінь збігу цих якісних особливостей пам'яті знижується.
Дослідження В.І.Самохвалової і А.І.Ліпкіної показали, що й у школярів продуктивність пам'яті залежить: а) від змісту запам'ятовуваного матеріалу; б) від характеру діяльності і в) від ступеня опанування раціональними способами і прийомами заучування та відтворення матеріалу.
У молодшому шкільному віці істотні якісні зміни відбиваються в тому, що і як зберігає пам'ять. Дошкільники насамперед запам'ятовують матеріал, який дають їм конкретно, наочно, у формі реальних предметів (або їх зображень). Хоч таке саме значення наочність зберігає і в роботі учнів І-IV класів, однак переважання в навчальному матеріалі словесного змісту починає швидко розвивати в них уміння запам'ятовувати словесний, часто абстрактний матеріал. Наприклад, якщо дев'ятирічні діти з наданих їм 12 предметів запам'ятовують у середньому 6,4, то з такої кількості слів абстрактного значення вони утримують у пам'яті лише 4,2 слова. До кінця початкового навчання, тобто в одинадцяти-дванадцяти-річному віці, діти запам'ятовують в середньому 8,6 предмета і 5,1 слова абстрактного значення. При цьому вікові відмінності виступають сильніше в процесі відтворення, ніж узнавання (А. А. Смирнов).
Переважання запам'ятовування наочного матеріалу зберігається протягом усього періоду початкового навчання. Лише в середніх класах помітно підвищується продуктивність запам'ятовування слів, що мають абстрактне значення. Це - наслідок загального розвитку в дітей абстрактного мислення. Воно формується в процесі засвоєння учнями II-IV класів теоретичних знань, зокрема граматичних, математичних,природознавчих понять. При цьому навіть в учнів IV класу продуктивність запам'ятовування зростає при наявності деяких наочно даних опор (А.А.Смирнов, І.А.Корнієнко, Е.А.Фарапонова).
Вивчаючи питання про значення різного за змістом матеріалу для продуктивності його запам'ятовування, В.І.Самохвалова показала, що значний стрибок спостерігається в період від II до V класу при запам'ятовуванні матеріалу будь-якого змісту. Найбільш
Loading...

 
 

Цікаве