WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Четвертий етап психологічного консультування. Заключний - Реферат

Четвертий етап психологічного консультування. Заключний - Реферат


Реферат на тему:
Етап четвертий. Заключний
o Узагальнення висновків щодо зміни поведінки клієнта
o Закріплення мотивації клієнта щодо змін
o Обговорення питань, що стосуються подальших відносин клієнта з консультантом
o Резюме
o Психологічний тренінг поетапного проведення консультацій
У практиці консультування відомий феномен, характерний не лише для нашої країни, але й поширений практично скрізь: більшість клієнтів, які вперше звертаються по психологічну допомогу, орієнтовані на разовий прийом (Gaunt S.T., 1985) [2]. Багато хто з них розраховує отримати допомогу і змінити ситуацію за відведені на зустріч 1-2 години. У попередніх темах ми обговорили послідовність спеціальних кроків, що дозволяють клієнтові усвідомити проблему, побачити розбіжності між реальною й ідеальною ситуацією, прийня-
ти конкретні рішення. Здавалося б, що після того, як психологом і клієнтом пророблена величезна робота зі збирання фактів, визначення цілей, вироблення і сортування альтернатив, консультація може завершитися. Насправді практика показує необхідність ще одного, заключного етапу консультації, на якому відбудеться: 1) узагальнення висновків щодо зміни поведінки клієнта, 2) закріплення мотивації клієнта до змін і 3) обговорення питань, що стосуються подальших відносин клієнта з консультантом.
Зупинимося докладніше на кожному з цих пунктів.
Узагальнення висновків щодо зміни поведінки клієнта
Факти показують, що клієнт нерідко втрачає з часом те, що він придбав на консультації. Для того, щоб уникнути такого явища, психологу і клієнту необхідно прийти до спільного висновку чи прийняти рішення на основі аналізу конкретних фактів з життя клієнта [1; 2].
o наприкінці бесіди консультант має підвести підсумок, узагальнити отриману інформацію, вибудувати основну логічну послідовність цієї зустрічі; узагальнення передбачає план зміни подальшої поведінки клієнта;
o надати клієнту можливість відреагувати на закінчення бесіди, витримавши хоча б деяку паузу після того, як підсумок підведений.
Закріплення мотивації клієнта щодо змін
Найбільш вагомою умовою закріплення мотивації клієнта до змін є:
o нагадування клієнту про почуття персональної відповідальності за зміни;
o гарантування успішності процесу змін без допомоги психолога;
o підтримка цієї мотивації після завершення консультації.
Для вирішення цієї задачі може бути застосована популярна техніка, що використовується в сімейній психотерапії, - "екологічна перевірка" (Бендлер P., Гріндер Д., 1995), [5]: консультант пропонує клієнтові уявити себе в подібній ситуації через 5-10 років і досліджувати свій стан чи поведінку.
Клієнт зобов'язаний пам'ятати, що консультант відповідає тільки за свої дії стосовно клієнта, але не за дії самого клієнта. Усі зміни, що відбуваються з клієнтом, - продукт його власних зусиль, і тільки він здатний впливати на своє життя [3].
Обговорення питань, що стосуються подальших відносин клієнта з консультантом
Наближаючись до завершення консультування, психолог спрямовує зусилля на "страхування результату". Це пов'язано з тим, що іноді клієнти потребують деяких дій, що сприяють формуванню впевненості під час засвоєння нових шаблонів поведінки. Вони можуть отримати від консультанта будь-яке домашнє завдання, запрошення на повторну консультацію через певний час для обговорення отриманих результатів [5].
У більшості випадків, коли отримані результати задовольняють визначену мету, на заключному етапі автоматично відбувається процес "відокремлення" чи "психотерапевтичного розриву". Інколи консультант змушений стимулювати таке відмежування. Разом з тим, після процедури прощання у клієнта "не повинно виникнути відчуття, що як тільки він вийде за двері, його образ цілком зникне зі свідомості консультанта" [2]. Клієнту необхідно знати про те, що психолог і надалі буде підтримувати позитивні зрушення і стежити за його розвитком, що можливість звертання по допомогу існує як шляхом майбутнього очного контакту, так і через обмін листами та телефонними дзвінками.
Резюме
1. Базова структура консультації містить підготовчий, діагностичний, корекційний і заключний технічні етапи.
2. На підготовчому етапі відбувається попереднє знайомство і встановлення контакту психолога і клієнта, збирання формальних відомостей, виявлення очікувань клієнта та роз'яснення реальних можливостей психологічної допомоги, а також укладання контракту.
3. Діагностичний етап умовно складається з двох фаз. Під час першої фази консультант збирає необхідну інформацію про проблему клієнта і про нього самого, надаючи йому можливість "виговоритися", одночасно тестуючи його; працює зі скаргою клієнта і пропонує йому власні інтерпретації. Під час другої фази психолог і клієнт визначають бажаний результат і разом формулюють його у формі запиту.
4. На корекційному етапі психологом і клієнтом проробляються різні варіанти розв'язання проблеми і здійснюється вибір серед альтернатив. Цей етап може бути тривалішим.
5. Заключний етап - це етап узагальнення, перехід від навчання до дії. На цьому етапі психолог має приділити особливу увагу висновкам і сприяти закріпленню мотивації клієнта до зміни думок, дій і почуттів у його повсякденному житті. На заключному етапі необхідно провести процедуру "відокремлення" консультанта і клієнта.
Психологічний тренінг поетапного проведення консультацій
В основу психологічного тренінгу покладені вправи, що стосуються прийняття рішень, запропоновані Алан Е. Айві й ін. у роботі "Психологічне консультування і психотерапія. Методи, теорії і техніки: практичне керівництво" [1].
Знайдіть друга чи родича, який має прийняти рішення. Запитайте у нього, чи згодний він пройти у вас курс консультування. Прекрасними темами для вашої першої спроби стануть такі проблеми, як велика покупка, майбутня зміна місця роботи чи дрібні щоденні проблеми в спілкуванні з другом, колегами. Наступна вправа містить у собі чотири етапи проведення консультації.
1. Підготовчий етап. Відведіть якийсь час на досягнення взаєморозуміння і розкажіть вашому "клієнтові" про структуру майбутньої бесіди.
2. Діагностичний етап. Перша фаза. З'ясуйте проблему і позитивні ресурси клієнта. Бажано розпитати клієнта про його минуле, про походження проблеми, про те, як він намагався її розв'язати. Виявіть важливі фактори, що визначають суть проблеми. Діагностичний етап. Друга фаза. Запитайте клієнта, чого б він хотів досягти в ідеалі. Визначте оптимальне рішення як мету зустрічі.
3. Корекційний етап. На прикладі техніки "складання списків" придумайте якомога більше ідей і рішень. Тепер проблема і бажаний результат для вас визначені. Скільки альтернативних варіантів ви зможете запропонувати клієнту?
Послідовно запишіть усі можливі рішення і заповніть зведену таблицю за зразком:
Простежте, які рішення приведуть до бажаної мети і виберіть один спосіб дій.
Попросіть вашого клієнта пофантазувати, щобуде через рік, якщо клієнт дотримуватиметься обраної стратегії поведінки. Цей щоденник майбутнього може бути і письмовим, якщо ви захочете. Обговоріть щоденник з клієнтом, звертаючи увагу на те, які емоції він переживає. Чи задоволений він перспективою? Ви можете побачити, що, загляда-ючи у майбутнє, клієнт може поставити додаткові задачі. Щоб не вий-ти за рамки цієї вправи, обмежтеся висхідними проблемами.
Якщо клієнт емоційно не вдоволений наслідками прийнятого рі-шення, обговоріть інші альтернативи. І, нарешті, попросіть клієнта вибрати один із можливих варіантів.
4. Заключний етап. Укладіть договір із клієнтом про виконання рішення чи його частини. Це передбачає деяку творчість. Простежте за клієнтом протягом декількох днів, подивіться, як він виконує умови договору й у разі потреби підтримайте його, скажіть, що мікропроб-леми не повинні закривати собою основну мету. Складіть план подальшої роботи.
Список використаної й рекомендованої літератури
1. Айви А. К, Айви М. Б., Саймэк-Даунинг Л. Психологическое консультирование и психотерапия. Методы, теории и техники: Прак-тическое руководство. - М., 1999.
2. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное консультирование. -М., 1994.
3. СолошенкоД. В. Экстренная психологическая помощь. Консуль-тирование // Практическая психология и социальная работа. -2003. -№9-10. -С. 17-38.
4. Таланов В. Л., Малкина-Пых И. П. Справочник практического психолога. - СПб.: Сова, М.: ЭКСМО, 2003.
5. Эйдемиллер Э. Г., Юстискис В. В. Психология и психотерапия семьи. - СПб.: Питер, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве