WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Консультування як психологічна допомога - Реферат

Консультування як психологічна допомога - Реферат

здорову особистість, частіше на її сьогодення і майбутнє. Психокорекція призначена як для здорових людей, у яких є проблеми, так і для людей, які перебувають у стані "ще не хворих, але вже не здорових" [10], тобто людей з дезадаптованою поведінкою і невротичним реагуванням, що формується. Людей, які потребують консультативної чи корекційної допомоги, називають клієнтами.
Клієнт - це нормальна, фізично і психічно здорова людина, у житті якої виникли проблеми психологічного чи поведінкового характеру, яка нездатна вирішити їх самостійно і тому потребує сторонньої допомоги [7].
Людей, які звертаються до психотерапевта, традиційно називають пацієнтами, оскільки психотерапія історично тісно зв'язана з психіатрією; серед психотерапевтів досить часто зустрічаються і психіатри, що одержали спеціальну підготовку.
Пацієнти психотерапевта - невротики. Невротик відрізняється від нормальної людини тим, що хоча він і усвідомлює реальність, але ніяк не може бути щасливим, тому що не приймає її (свою зовнішність, свій характер, оточуючих людей, навколишню дійсність). Таким чином, перефразовуючи психотерапевта А. С. Співаковську, визначимо психотерапію як метод лікування, а психологічне консультування і психокорекцію як метод профілактики [10].
Ю. Альошина вважає, що вже локус скарги клієнта може вказувати на те, якої - консультативної чи психотерапевтичної - допомоги він потребує [1].
Якщо в людини, що звернулася по допомогу, екстернальний локус скарги (тобто він підкреслює негативну роль інших у виникненні власних життєвих труднощів), наприклад: "Моя дочка дуже нестримана, і тому ми постійно сваримось" чи: "Мій начальник робить мені зауваження без усякого приводу", - це клієнт психолога-консультанта.
У разі, коли клієнта турбує власна нездатність контролювати і регулювати свій внутрішній стан, потреби і бажання (інтернальний локус скарги), і він говорить: "Я дуже запальна, не можу себе стримати, постійно кричу на дочку" чи " Не можу зрозуміти, що я роблю не так, що постійно одержую зауваження від начальника", - частіше це клієнти, що потребують і готові до прийняття психотерапевтичної допомоги.
Таким чином, якщо клієнтом уже пророблена певна робота з аналізу власних проблем і невдач і він сприймає самого себе відповідальним за те, що з ним відбувається - це дозволяє йому перейти до більш глибокого і відвертого самопізнання в процесі психотерапії.
Іншою відмінністю консультативної і психотерапевтичної допомоги є специфіка роботи зі скаргою. При психотерапевтичному впливі скарги як такі відіграють незначну роль, оскільки вже на початкових етапах роботи вони поглиблюються і переформульовуються. Крім цього, психотерапевт надає особливого значення аналізу глибинних пластів психіки, минулому досвіду клієнта, обговорює з ним його сни й асоціації, приводить до розуміння причин патогенних переживань і поводження й у такий спосіб сприяє вирішенню особистіших проблем (Урсано P., Зонненберг С, Лазар С, 1992) [1].
Ще однією відмінністю є характер завдань. Поза залежністю від теоретичної орієнтації (психодинамічної, поведінкової, гуманістичної) психотерапія припускає глибинні зміни в особистості людини, поліпшення стану її психічного і соматичного здоров'я. Психокорекція спрямована на надання допомоги клієнту, який має в повсякденному житті психологічні труднощі, проблеми, скарги невротичного характеру, а також клієнту, що почуває себе добре, однак бажає змінити своє життя або ставить перед собою мету розвитку особистості. Інакше кажучи, психокорекційні впливи спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості клієнта. Психологічне консультування - це, насамперед, допомога клієнту в усвідомленні його проблеми і пошуку шляхів та способів її вирішення. Консультування часто носить характер оперативної чи негайної допомоги. Загальноприйнято виділяти такі основні завдання психологічного консультування: 1) емоційна підтримка й увага до переживань клієнта; 2) розширення свідомості й підвищення психологічної компетентності; 3) зміна ставлення до проблеми (з безвиході до пошуку рішення); 4) підвищення стресової і кризової толерантності; 5) розвиток реалістичності і прийняття множинності поглядів; 6) підвищення відповідальності; 7) розвиток спонтанності [4; 9].
Нарешті, психотерапія, психологічна корекція і консультування відрізняються тривалістю надання психологічної допомоги. Загальноприйнято вважати консультування короткотривалою допомогою - 1-5 зустрічей, психокорекцію - середньотривалою - до 15 зустрічей, а психотерапію - довготривалою допомогою, що може тривати декілька років.
Резюме
Перед нами стоїть нелегке завдання - дати визначення психологічного консультування в лаконічній формі, щоб його можна було запам'ятати і легко відтворити. Отже, підведемо підсумки.
Консультування - це:
o професія, в якої є своя історія і набір стандартів, що відрізняється від таких близьких дисциплін, як соціальна робота, психологія і психіатрія.
Психологічне консультування - це унікальний у своєму роді вид психологічної допомоги, оскільки:
o ця робота пов'язана скоріше з профілактикою появи проблем, ніж з їх розв'язанням; психологи спеціалізуються на наданні допомоги здоровим людям, що переживають перехідні періоди і відчувають складності з адаптацією, а не роботі з людьми, які мають тривалі порушення життєдіяльності.
o в оцінці і лікуванні використовується модель розвитку, а втручання (вплив) носить нетривалий характер.
o взаємодія "клієнт - консультант" побудована таким чином, що створюється безпечна атмосфера довіри, що сприяє змінам. Психологічне консультування - це процес взаємодії двох чи більше людей у атмосфері довіри, коли спеціальні знання консультанта спрямовані на надання психологічної допомоги клієнту чи групі клієнтів в оперативному розв'язанні проблем, виявленні особистісних ресурсів чи створенні перспективних програм розвитку.
Список використаної й рекомендованої літератури
1. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное консультирование. - М., 1994.
2. Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості: Навч. посіб. для студ. ст. курсів психол. фак. та від-нь ун-тів. - Харків: Фоліо, 1996.
3. Годфруа Ж. Чтотакое психология: В 2 т. - Т.1. - М.: Мир, 1992.
4. Клиническая психология: Учебник / Под ред. Б. Д. Карвасарского. - СПб.: Питер, 2001.
5. Коттлер Дж., Браун Р. Психотерапевтическое консультирование. - СПб.: Питер, 2001.
6. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. - СПБ.: Питер, 2002.
7. Осипова А. А. Введение в теорию психокоррекции. - М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО "МОДЭК", 2000.
8. Психологический словарь /Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. - М.: Педагогика-Пресс, 1996.
9. Солошенко Д. В. Экстренная психологическая помощь. Консультирование // Практическая психология и социальная работа. - 2003. - № 9-Ю. - С. 17-38.
10. Спиваков екая А. С. Профилактика детских неврозов. - М., 1998.
11. Таланов В. Л., Малкина-Пых И. П. Справочник практического психолога. - СПб.: Сова, М.: ЭКСМО, 2003.
12. Хозиева М. В. Практикум по возрастно-психологическому консультированию: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр "Академия", 2002.
13. Эйдемиллер Э. Г., Юстискис В. В. Психология и психотерапия семьи. - СПб.: Питер, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве