WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Інтерпретації професійних консультантів, вправи - Реферат

Інтерпретації професійних консультантів, вправи - Реферат


Реферат на тему:
Інтерпретації професійних консультантів, вправи.
Наведемо кілька прикладів інтерпретацій професійних консультантів за допомогою опису фрагментів реальних інтерв'ю.
Приклад 1 [8].
Коментар до ситуації. Містер Бронсон, приваблива молода людина з інтелігентною зовнішністю - викладач філософії релігії в коледжі. Містера Бронсона турбує той факт, що він завжди працює з великим напруженням, йому не вдається розслабитися. Працюючи з меншою ретельністю, він почуваться хворим.
Консультант: Не могли б ви переповісти мені свої спогади з раннього дитинства? (Коротенько пояснює значення таких спогадів.)
Бронсон: Так, звичайно. Здається, це сталося, коли мені було близько двох чи трьох років. Мене везли на ярмарок у невеликому візку, в задній частині. Поки ми були на ярмарку, дишель візка зламався, і нашому візнику довелося нести мене на руках всю дорогу додому. Я також пам'ятаю сон, який бачив багато років тому. Він настільки врізався в пам'ять, що здається, нібито це було насправді. Мені наснилося, що я піднімаюся сходами на горище нашого будинку. Коли я дістався верхньої сходинки, із зеленої коробки на горищі вистрибнула мавпа, налякала мене, і я впав.
Консультант: Ваш ранній спогад не дає багато інформації, а от сон дуже цікавий. Тепер ми можемо бачити деякі чіткі риси вашої особистішої структури, містере Бронсон. Дозвольте мені їх проаналізувати. З ваших слів, ви працюєте з великим напруженням, що тримає вас у стані нервового перевантаження і заважає творчим досягненням. Ми виявили, що це величезне нервове напруження було справді проявом надмірної амбіції, що, у свою чергу, пов'язане з почуттям неповноцінності. Ваше становище в родині відповідає цій картині. І ваш сон також дає нам деякі підказки: згадайте, ви піднімалися сходами, а потім упали. Очевидно, ви завжди боялися падіння, чи, з дозволу сказати, невдачі?
Бронсон: Так, певна річ, я боявся - і дуже.
Консультант: Чому ви боїтеся невдач?
Бронсон: Я не знаю. У моєму житті ніколи не було надзвичайних провалів. Однак я завжди боюся, що це станеться.
Консультант: Очевидно, ви боїтеся якоїсь катастрофи. Це. зазвичай, виникає з причини загалом недовіри до життя - відчуття того, що все необхідно тримати під ретельним контролем, а інакше може статися нещастя. У вас є таке відчуття? (Інтерпретація. Підкреслено нами).
Бронсон (після деяких роздумів): Так, це ніколи не спадало мені на думку, але думаю, що я насправді ставлюся до життя з недовірою й підозріливістю. У мене дійсно є відчуття, що я постійно повинен за щось боротись. Ви знаєте, у мене ніколи не виходило прийняти цю заповідь Ісуса: "Не турбуйся". Я вірю в Бога, однак у той же час почуваю побоювання й глибоку недовіру - досить суперечливо, чи не так?
Консультант: Ця підозріливість до життя пов'язана з вашим почуттям неповноцінності - і те. й інше становить загальне почуття непевності. (Інтерпретаиія. Підкреслено нами). Не дивно, що вас переслідує відчуття необхідності постійно докладати максимум зусиль. Якби ви могли зменшити це почуття неповноцінності, у вас з'явилася б можливість більш плідного використання ваших творчих сил.
Бронсон: Я думаю, ви маєте рацію. Які ж кроки мені треба зробити у зв'язку з цим?
Приклад 2 [1].
Коментар до ситуації. Містеру С. 72 роки, він - колишній листоноша. Містер С. прийшов на консультацію в Агенцію для літніх громадян зі скаргою на депресію й "нездатність щось почати". Дружина клієнта померла, він почувається самотнім. Люди приходять йому допомогти, але в нього подвійне ставлення до них: з одного боку, він хоче жити сам по собі, з другого - бути з людьми, чимось займатися. Зрештою, ні на що не може зважитися.
Містер С.:... останнім часом я почав більше спілкуватися. Коли дружина померла, я взагалі ні з ким не бачився. Зараз я трохи прийшов до тями і почуваюся краще, особливо коли дію без примусу. Але ті люди, з якими я спілкуюся, змушують мене робити більше, ніж я хочу. Проте я не знаю, як їм відмовити. Вони занадто багато від мене хочуть, і я, мабуть, перестану діяти за їхніми порадами... Хоча я такий самотній.
Консультант: Як я вас зрозуміла, ви зараз почуваєтеся самотнім.
Містер С.: Так!
Консультант: І що ви думаєте про те, що всі ваші дії останнім часом допомагають вам забутися й не почуватися самотнім? Тож як? Який у цьому сенс?
Містер С: Так.., тут щось не так. Нові друзі думають, що допомагають мені й діють мені на благо. Вони й справді допомагають мені, але в той же час я позбавлений можливості вибору. Інші вибирають за мене.
Консультант: Друзі думають, що допомагають вам. Схоже, ви любите бувати на людях, і їм приємно спілкуватися з вами. Але якби вони розуміли, що вам необхідно мати право вибору!
Містер С.: І коли я все-таки хочу це зробити, мені потрібно набратися хоробрості просто сказати "Ні", але я завжди чекаю нагоди (сміється).
Консультант: Ви смієтеся, але я з вашої інтонації відчуваю, що вам зовсім не до сміху.
Містер С.: Так, справді, тут не до сміху.
Консультант: Схоже, ви розсердилися.
Містер С: Так, це непокоїть мене... (пауза)
Консультант: ...непокоїть вас... (пауза)
Містер С.: Коли була жива дружина, в мене не було такої проблеми, я весь час опікувався нею, а в останні три місяці я зовсім самотній...
Консультант: Наскільки я вас зрозуміла, ваші друзі зазіхають на ваш час. І ви відчуваєте, що вас спрямовують у напрямку, який є для вас небажаним, так?
Містер С.: Так.
Консультант: І ви відчуваєте свою підконтрольність. вам це не до душі. Ви б хотіли дати волю почуттям і робити те. що вам хочеться. (Інтерпретація. Підкреслено нами). Мені теж не подобається, коли інші мене контролюють. Я дуже серджуся й непокоюсь, якщо інші намагаються планувати мою діяльність.
Містер С.: Я б хотів вирватися з цього, щоб я сам планував свій час і робив усе, що вважаю за потрібне. Я не хочу зазнавати тиску: зроби це, зроби те.
5. Конфронтація - це звертання уваги клієнта на те, чого він уникає, не усвідомлює чи не бажає змінювати, це виявлення й демонстрація протиріч (розбіжностей) між різними елементами його психологічного досвіду:
1) між тим, що він казав раніше і тим, що говорить зараз; Приклад:
"На початку бесіди ви стверджували, що дружина ревнує вас без усілякого приводу, але зараз ви визнаєте, що самі даєте їй привід до ревнощів".
2) між тим, що він говорить і що робить; Приклад:
"Ви говорите, що у вас депресія, й так щасливо при цьому посміхаєтеся".
3) між тим, що клієнт говорить про себе, і тим, що бачите ви. Приклад:
"Ви постійно говорите про те, що ви сором'язливі, нерішучі, що ви невдаха і з вами дуже нудно, але я помітив, що під час нашої розмови ви зазвичай досить жваві, енергійні й наполегливі в своєму прагненні одержати бажане".
В усіх наведених прикладах консультант використовує досить просту модель: "З одного боку, ви думаєте (почуваєте, дієте...), але з другого - ви думаєте (почуваєте,дієте...)". У цій моделі - сутність конфронтації, що допомагає прояснити конфліктну ситуацію, з якою зіштовхується клієнт.
Конфронтація - це реакція консультанта, в якій виявляється протистояння захисним маневрам чи ірраціональним уявленням клієнта. І хоча конфронтація не означає, що клієнтові говорять, який він пога-
ний чи вказують на його помилки, вона "створює певне напруження в бесіді й здатна викликати відчуття тиску" [4]. Тому психолог має дотримуватись дипломатичності й звертати увагу клієнта на розбіжності м'яко, нейтрально, навіть з деякою емоційною нейтральністю.
Навички дій
Нагадаємо, що під час збирання інформації про клієнта та його проблему, консультанти найчастіше використовують навички слухання. Визначаючи
Loading...

 
 

Цікаве