WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Актуальні проблеми сучасної психодіагностики - Реферат

Актуальні проблеми сучасної психодіагностики - Реферат

на саму себе та їх наслідками. Власне ця онтична функція і дає життя шостому критеріальному ряду, який доцільно позначити словосполученням "Сутнісна рефлексія". Тобто суб'єктна психодіагностика цікавиться не будь-яким рефлексуванням, а саме тим наскільки вірно, глибоко і зацікавлено людина оцінює та інтерпретує сутнісні акти, вчинки, діяння, а також зміни, що відбуваються в ній в результаті творення світу і самотворення.
7. Процес становлення людини людиною, її сутнісного саморозгортання можна по-іншому визначити як процес накопичення людського в людини. Але кількісна оцінка: "чим більше людського, тим краще", не є достатньою. Адже ефект розвитку виникає тільки тоді, коли все успадковане і набуте, викохане і вистраджене певним чином синтезується (В.Вундт писав про "творчі синтези психіки") як кожного разу нове ціле у динамічному просторі психічного життя. Критеріальний ряд, що тут вибудовується, умовно позначимо як "Сутнісний синтез". На кожному етапі розвитку людини світ її психіки має свою сутнісну специфіку, свою особливість творчого синтезування, в результаті чого формується досвід психічного життя. Процес і результат формування такого досвіду суб'єктного буття покликана виявляти і оцінювати суб'єктна психодіагностика.
8. Якщо людина визнається суб'єктом власного життя (що не виключає вибіркове врахування і творче застосування досвіду людства), то їй повинна бути онтично притаманна здатність до проектування своєї життєдіяльності. Сутнісного, специфічно людського характеру таке проектування набуває тоді, коли проект прийдешнього, бажаного, очікуваного буття є кроком самоперевершення (П.Тилліх) і самоконституювання (Е.Гуссерль), тобто має виразне авторське обличчя. Назвемо цей критеріальний ряд "Сутнісне проектування". Конкретне замовлення суб'єктній психодіагностиці полягає у тому, щоб адекватно оцінити притаманні конкретному індивіду індивідуальні особливості, мотиви і способи сутнісного проектування свого людського "май-буття".
9. Кожний авторський проект наступного буття, який собі розробляє людина, має сенс лише за умови його обов'язкового здійснення у практиці життя. Розгортання такого сутнісного проекту вимагає нових, власне вчинкових кроків щодо довизначення, а можливо і перевизначення сутності свого "я", смислу і цілей свого подальшого існування, відшукання в собі нових резервів самоактуалізації, а також розробки нових проектів, які б якісно перевершували вже досягнуте. Назвемо цей критеріальний ряд "Сутнісне самоперевершення". Суб'єктна психодіагностика у цьому контексті повинна бути готовою якісно і кількісно оцінити наявність у конкретного індивіда спроможності (інтенції і потенції) до такого сутнісного самоперевершення.
Запропонований варіант критеріальної моделі суб'єктної (сутнісної) психодіагностики може обговорюватись і уточнюватись на теоретичному і методологічному рівнях. Проте, навіть якісно кращий альтернативний варіант вже не може бути побудований на "немодельній", "несистемній" основі. Адже сутнісне ядро людини, її природна властивість бути суб'єктом психічного життя є цілісним структурно-функціональним динамічним утворенням, вищу онтичну основу якого складають закони свідомої вчинкової (творчої і моральної) саморегуляції, самоактуалізації і саморозвитку. Тому, ефективність тієї чи іншої моделі сутнісної (суб'єктної) психодіагностики може бути остаточно оцінена лише після розробки відповідної методичної моделі і наступної її практичної апробації саме як цілісної системи.
В сучасній психології найбільш рішучо і послідовно методологія проникнення в сутнісні глибини внутрішнього світу людини розробляється в межах феноменологічної та екзистенціальної філософсько-психологічних традицій (4).
Намагаючись віднайти онтологічні засади очевидності, спираючись на які, філософія, а за нею й інші науки могли б гарантувати істинність своїх положень, Е.Гуссерль запропонував метод феноменологічного епохе, за допомогою якого, послідовно і безжалісно відкидаючи все, що викликає сумнів, можна кінець-кінцем, дійти висновку щодо аподиктичної очевидності буття транцендентального суб'єкта (ego), як носія узагальненого, чистого досвіду конститутивної самодіяльності свідомості, що підноситься над конкретною свідомістю, конкретним "я", психікою як такою і наповнює їх змістом (5).
Досить просто, як бувало раніше, притягнути Е.Гуссерля до відповідальності за його об'єктивно-суб'єктивний ідеалізм. Проте, при цьому знову ж таки досить просто втратити метод дослідження власне сутнісних ознак внутрішнього світу людини. Адже як би ми не доводили об'єктивність і незалежність існування світу від людини, ми не можемо відмовитись від того, що людина не тільки відтворює існуюче, але й творить нове - таке, що без неї об'єктивно виникнути не може. Спочатку творить в своїй свідомості,теоретично, а потім переходить до практичного втілення свого задуму. І це є сутнісна відмінність людини - із себе конституювати світ і себе в цьому світі, який лише унаслідок такого конституювання набуває для неї справжньої значущості і смислу, як творіння для його творця. Саме для дослідження цієї сутнісної ознаки - того, що суб'єктивно твориться і переживається конкретною людиною і що не можна осягнути ні логікою, ні причинно-наслідковим аналізом, розробляв свою теорію і методологію Е.Гуссерль.
Екзистенціальна традиція через метод епохе і якісно-описовий підхід внутрішньо зв'язана з феноменологією. Проте, якщо для феноменолога Е.Гусерля сутність передує існуванню, то для екзистенціаліста Ж.-П.Сартра - навпаки, існування передує сутності, а отже, у кожний момент свого життя людина "є лише те, що сама із себе робить" (6). Тому, для екзистенціальної психології центральним у дослідженні виступає не особистість як така, а момент її взаємодії зі світом і можливість вибору самого себе, власне людського чи не людського способу існування, що здійснюється під тиском есхатологічної детермінації. Вибір перед лицем ніщо, переживання, що виникають з цього приводу надають існуванню людини сутнісних ознак. А отже, логічно припустити, що саме екзистенціальний вибір може і повинен розглядатися як найбільш інформативний об'єкт сутнісної (суб'єктної) психодіагностики.
Перед вітчизняною психологічною діагностикою сьогодні постає чимало завдань зовнішнього (зокрема, замовного) плану і внутрішніх, пов'язаних з необхідністю теоретико-методологічного самоосмислення, самовизначення і подальшого саморозвитку як відносно самостійної галузі психологічної науки і практики. Протягом останніх десяти років саме гуманістична, повернута обличчям до конкретної людини, психологія (основу якої складають феноменологічна і екзистенціальна психології) набула певного поширення. Проте, якщо її теоретичні засади активно відпрацьовуються і застосовуються нашими фахівцями, то методичні технології проникнення в сутність людської душі лише в окремих випадках становлять предмет наукового чи практичного інтересу. Тому, одним з найбільш перспективних для розвитку вітчизняної психодіагностики бачиться шлях поглибленого і систематичного вивчення світового досвіду, а також активної розробки власних системних методичних моделей, зорієнтованих на оцінку сутнісних, онтичних горизонтів світу психіки, досягнувши яких психологія врешті-решт набуде автентичності - стане, як ій і годиться, наукою про душу.
Список використаної літератури
1. Общая психодиагностика. Под ред. А.А.Бодалева, В.В.Столина. - М.: Изд-во Московского Университета, 1987. - 304 с.
2. Братусь Б.С. Опыт обоснования гуманитарной психологии // Вопросы психологии. - 1990. - № 6. - с.9-17.)
3. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология. - СПб: Издательство "Питер", 2000. - 320 с.
4. Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии / Под.ред. Д.А.Леонтьева, В.Г.Щур. - М.: Смысл, 1997. - 336 с.
5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. - Санкт-Петербург: "Наука", "Ювенкта", 1998. - 315 с.
6. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов. - М.: Политиздат, 1989. - С. 319-344.
Loading...

 
 

Цікаве