WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Будова і закономірності спілкування - Курсова робота

Будова і закономірності спілкування - Курсова робота

авторитарному стилі керівництва відносини керівника і підданого виступають в основному як відносини суб'єкта до об'єкта.
В цьому випадку формою відносин є дисципліна - принцип суворого регулювання ієрархічного зіставляння керівника і підданого. Зрозуміло, що підданий позбавлений свободи дій, що право прийняти рішення надається керівникові і тому зв'язок між ними асиметричний, монологічний, а не діалогічний.
Особливості ділового спілкування заключається в тому що:
- партнер в діловому спілкуванні завжди виступає як особистість, який має значення для суб'єкта;
- людей, які спілкуються місобою відрізняє добре взаєморозуміння в питаннях справи;
- основна задача ділового спілкування - продуктивне співробітництво.
Про граматичний Дж. Рокфеллер добре розумів значення для ділової діяльності спілкування. Він говорив: "вміння спілкуватися з людьми - такий же товар, що купується за гроші, як цукор чи кава. І я готовий платити за це уміння більше, ніж за будь-який інший товар в цьому світі".
Але, що означає вміти спілкуватися?
Це означає уміти розбиратися в людях і на цій основі будувати свої взаємовідносини з ними, що передбачає знання психології спілкування.
В процесі спілкування люди сприймають один одного, обмінюються інформацією і взаємодіють.
3. Рівні спілкування
Спілкування може відбуватися на різних рівнях:
1. Маніпулятивний рівень, полягає в тім що один зі співрозмовників через визначену соціальну роль намагається викликати співчуття, жалість партнера.
2. Примітивний рівень, коли один з партнерів придушує іншого (один постійний коммунікатор, а інший постійний реципієнт).
3. Вищий рівень - це той соціальний рівень, коли незалежно від соціальної ролі, статусу партнери відносяться друг до друга як до рівної особистості.
3) Види спілкування.
У залежності від змісту, цілей і засобів спілкування можна поділити на кілька видів.
1. По змісту воно може бути:
1.1 Матеріальне (обмін предметами і продуктами діяльності)
1.2 Когнітивне (обмін знаннями)
1.3 Кондиційне (обмін психічними чи фізіологічними станами)
1.4 Мотиваційне (обмін спонуканнями, цілями, інтересами, мотивами, потребами)
1.5 Діяльне (обмін діями, операціями, уміннями, навичками)
2. По цілям спілкування поділятися на:
1.1 Біологічне (необхідне для підтримки, збереження і розвитку організму)
1.2 Соціальне (переслідує мети розширення і зміцнення міжособистісних контактів, встановлення і розвитку інтерперсональних відносин, особистісного росту індивіда)
2. По засобах спілкування може бути:
2.1 . Безпосереднє (Здійснюване за допомогою природних органів, даних живій істоті - руки, голова, тулуб, голосові зв'язування і т.д.)
2.2 . Опосередковане (зв'язане з використанням спеціальних засобів і знарядь)
2.3 . Пряме (припускає особисті контакти і безпосереднє сприйняття один одним людей, що спілкуються, у самому акті спілкування)
2.4 . Непряме (здійснюється через посередників, якими можуть виступати інші люди).
Спілкування як взаємодія припускає, що люди встановлюють контакт один з одним, обмінюються визначеною інформацією для того, щоб будувати спільну діяльність, співробітництво. Щоб спілкування як взаємодія відбувалася безпроблемно, воно повинно складатися з наступних етапів:
1. Установка контакту (знайомство). Припускає розуміння іншої людини, представлення себе іншій людині.
2. Орієнтування в ситуації спілкування, осмислення що відбувається, витримка паузи.
3. Обговорення цікавлячої проблеми.
4. Рішення проблеми.
5. Завершення контакту (вихід з нього).
4. Сприймання і розуміння в процесі спілкування
Проблема сприйняття досить добре розроблена в соціальній психології. Термін "Соціальна перцепція, тобто соціальне сприйняття вперше введено американським психологом Дж.Брудером (1915 р.) Назвавши сприйняття "соціальним" він звернув увагу на те, що не дивлячись на всі індивідуальні відмінності існують спільні соціально-психологічні механізми сприйняття. Брунер провів серію експериментів по вивченні сприйняття і показав, що сприйняття як предметів, так і інших людей залежить не тільки від індивідуально особистих але і соціокультурних факторів. Соціальна значимість чи незначимість об'єкта може сприйматися неадекватно. Так, наприклад, діти з бідних сімей сприймають розміри копійок більші за їх реальні розміри, а діти з багатих сімей - навпаки менші.
Спілкування визначається тим враженням про партнера, яке складається під час сприйняття. Під сприйняттям в соціальній психології розуміється цілісний образ іншої людини сформований на сонові оцінки зовнішнього вигляду і поведінки.
В діловому спілкуванні приводиться взаємодіяти з людьми, яких бачиш вперше, і з давно знайомими людьми.
Психологічні дослідження показали, що в основі сприйняття незнайомих людей і людей. З якими є досвід спілкування лежать рівні психологічні механізми. В першому випадку сприйняття здійснюється на основі психологічних механізмів між групового спілкування, в другому - механізмів міжоособистісного спілкування.
До психологічних механізмів сприйняття в міжгруповому спілкуванні відносять процес соціальної стерео типізації, суть якої полягає в тому, що образ іншої людини будується на базі тих чи інших типових схем.
Під соціальним стереотипом розуміють стійке поняття про будь-яке явище чи людей, які відносяться до певної соціальної групи.
Різні соціальні групи, взаємодіючи між собою, виробляють певні соціальні стереотипи. Найбільш відомі етнічні чи національні стереотипи. Наприклад, стереотипні уявлення про ввічливість анґлічан, легковажність французів чи про загадковість слов'янської душі.
Формування образу іншої людини також здійснюється шляхом стерео типізації. Питання про те, настільки точне є перше враження є досить складним.
З одного боку, майже кожна доросла людина, яка має досвід спілкування здатна по зовнішності партнера, його одягу, манері говорити і поведінці достатньо точно визначити його соціально-психологічні характеристики: психологічні риси, вік, соціальний статус.
В інших ситуаціях завжди існує деякий відсоток помилок. І чим менш нейтральні відносини, чим більше люди зацікавлені один одним, тим більша можливість помилок.
Це пояснюється тим, що перед людиною ніколи не стоїть задача просто "сприйняти" іншу. Образ партнера, що складається при знайомстві - це регулятор подальшої поведінки, він необхідний для того, що б правильно і ефективно в даній ситуації побудувати спілкування. Наше спілкування будується різним образом в "залежності" від партнера спілкування. Для кожної категорії партнерів є різні "техніки"

 
 

Цікаве

Загрузка...