WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → 1. Соціальне сприймання. Особливості сприймання та розуміння людини людиною. 2. Психологічні особливості діяльності правоохоронця в екстремальних умов - Реферат

1. Соціальне сприймання. Особливості сприймання та розуміння людини людиною. 2. Психологічні особливості діяльності правоохоронця в екстремальних умов - Реферат

зовні виглядала впорядкованою.
Розглянуті різновиди екстремальних ситуацій та особливостей поведінки при їх вирішенні спричиняють виникнення специфічних емоційних станів, найбільш типовими серед яких є: стрес, фрустрація, конфлікт, криза. Строго кажучи, перераховані стани є не стільки самостійними психоемоційними станами, скільки окремими проявами загального екстремум-стану, який охоплює особистість, індивідуалізованого за змістом і динамікою. Цим визначається, зокрема, те, що одні й ті ж подразники у різних осіб викликають різні стани (стреси, фрустрації тощо), а різні подразники у однієї особистості часто-густо призводять до виникнення тотожнього станунапруженості. Зазначені стани можуть існувати як ізольовано, так і одночасно, у різних сполученнях. Так, процес безпосереднього припинення злочину може призвести до стресу та фрустрації, психологічне протиборство при проведенні слідчих дій - до фрустрації та конфлікту, затримання особливо небезпечного злочинця - до стресу, фрустрації та конфлікту, запровадження надзвичайного стану - до стресу та кризи.
Розвиток екстремальних ситуацій та 'їх наслідки значною мірою ускладнюються такими чинниками: несподіваністю виникнення небезпеки, невизначеністю ситуації та можливих наслідків, відсутністю дійової підтримки (допомоги) з боку оточуючих громадян та гарантій соціального (у тому числі правового) захисту та ін. Особливо несприятливими в цьому плані є так звані "нештатні" екстремальні ситуації, не передбачені нормативно. Саме в таких ситуаціях надзвичайно важливо зберегти спокій і холоднокровність, швидко оцінити обстановку, не піддатись потягу діяти за вже існуючими стерео-типами, що може стати згубним. Прийняття рішення діяти неординарно може виявитись єдиним правильним виходом із ситуації, що склалась, і ним потрібно правильно скористатись. Стереотип діяти так, а не інакше, звичка застосовувати лише певні прийоми нападу та захисту завжди має психологічну межу неповторюваності (це стосується прийомів самбо, застосування зброї, допоміжних засобів та ін.), але екстремальна ситуація ніколи не повторюється в одному й тому ж вигляді, що потрібно враховувати, бути до цього готовим.
Існує ряд чинників, що впливають на виникнення та перебіг того чи іншого стану психіки людини в екстремальній ситуації:
1) інтенсивність і сила дії подразника - відносно невелике психічне напруження до певної межі є позитивним, коли ж воно перевищує поріг, настає різке погіршення психічного стану та ефективності діяльності в цілому. Так, поступове наростання загрозливої ситуації в умовах повноти інформації про неї і достатнього часу дозволяє працівнику мобілізуватись і з успіхом виконати завдання (наприклад, затримати злочинця). Навпаки, відсутність необхідної інформації, неочікуване застосування злочинцем зброї чи інших засобів підвищеної небезпечності, про які завчасно не було відомо, може викликати стрес;
2) "психологічна надійність" - стала індивідуальна особливість, під якою слід розуміти стійкість до небезпеки та невдач у сполученні з виправданим ризиком, швидке подолання переживання та розчарування, оптимальний рівень тривожності, стриманість у емоціях, урівноваженість, розсудливість, стійкість до перенапруження. Ці якості визначають поріг корисності напруження, характерний для конкретної особистості. Наявність певних психофізіологічних властивостей (швидкість перебігу психічних процесів, сила нервової системи, оптимальне сполучення процесів збудження і гальмування, висока працездатність) та властивостей психічних пізнавальних процесів (спос-тережливість, розвинена уява та ін.) дозволяють здійснювати прискорену переробку інформації та приймати правильне рішення;
3) психологічна підготовленість - спеціальна тренованість до дій у екстремальних умовах, під впливом якої поріг корисності напруження підвищується. Вона залежить від знання співробітником типових форм прояву екстремальних ситуацій, методів і засобів їх подолання та врахування особливостей перебігу емоційних станів, що при цьому виникають, ступеня сформованості професійної пильності - особливої якості, що виявляється у виправданій настороженості та підвищеній увазі до ризику, небезпеки. Ця якість допомагає вчасно виявити ознаки загрози, правильно оцінити ситуацію, що склалася (факти, обставини, дії). Протилежністю професійної пильності є недбалість, яка спричиняється нерозумінням небезпеки, невміннями вчасно її розпізнати та правильно оцінити, зниженою концентрацією уваги ("не встиг отямитись...", "не помітив", "не надав уваги" і т. ін.). Недбалість може набути й іншого змісту - зневажання безпеки, невиправдана самовпевненість;
4) функціональний стан організму - поріг корисної на-пруженості зменшується під впливом перенесеного захворювання, втоми, конфліктної ситуації з вираженим психофізіологічним реагуванням, серії невдач та їх гострим переживанням тощо.
Численні факти злочинних зазіхань на життя і здоров'я працівників правоохоронних органів України під час виконання ними службових обов'язків (причому останні досить часто виступають безпосередньою ціллю нападу або ж перешкодою на шляху досягнення основної злочинної мети) потребують теоретичного аналізу і детальної розробки обґрунтованих науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення їх особистої безпеки. Між тим, проблема ця у сучасній спеціальній літе-ратурі практично не представлена, що зумовлює необхідність у визначенні та висвітленні її базових понять.
Особиста безпека - це система організаційно-правових, фізичних і тактико-психологічних заходів, які дозволяють забезпечити збереження життя та здоров'я працівника правоохоронних органів і підтримання високого рівня ефективності його професійних дій.
Особиста безпека є результатом реалізації комплексу заходів, спрямованих на зниження рівня професійного ризику до реально можливого мінімуму, що дозволяє гарантувати збереження життя і здоров'я, нормального психічного стану і дієздатності працівника при ефективному вирішенні професійних завдань.
Особиста безпека визначається специфікою умов, змісту і форм професійної діяльності; ступенем професійної захищеності працівника, у тому числі - наявністю спеціальних заходів організаційно-правового, управлінського і матеріально-технічного характеру; рівнем професійно-психологічної підготовленості працівника і наявністю у нього спеціальних знань та вмінь по забезпеченню особистої безпеки при вирішенні професійних завдань, або у ситуаціях, пов'язаних з професійною діяльністю.
Центральним в характеристиці сутності ситуації, у якій може бути завдано шкоди фізичному та психічному здоров'ю працівника правоохоронних органів, є поняття "небезпека". Можна виділити такі види небезпеки:
1. Потенційна - виникає при будь-якому можливому контакті з негативними
Loading...

 
 

Цікаве