WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → 1. Соціальне сприймання. Особливості сприймання та розуміння людини людиною. 2. Психологічні особливості діяльності правоохоронця в екстремальних умов - Реферат

1. Соціальне сприймання. Особливості сприймання та розуміння людини людиною. 2. Психологічні особливості діяльності правоохоронця в екстремальних умов - Реферат

помічаються або ж виправдовуються. І навпаки, якщо загальне враження про людину негативне, то навіть позитивні вчинки трактуються упереджено.
"Ефект первісності" (послідовності) - при оцінці незнайомця домінує перше враження, усі інші отримані відомості накладаються на цю інформацію.
"Ефект поблажливості" - надлишок позитивного ставлення при сприйманні іншої людини; спостерігається у тих випадках, коли суб'єкт дістає значну емоційнупідтримку з боку оточуючих (наприклад, захоплення "зіркою" естради).
"Бар'єри темпераменту та характеру" - виникають при взаємодії індивідів з різними типами нервової системи чи різними характерами. Наприклад, людина з високою реактивністю починає діалог без думки про можливу сварку, але раптом, у відповідь на досить нейтральні слова, бурхливо обурюється і припиняє розмову; її партнер не розуміє такої реакції, ображається і в подальшому буде уникати контактів. Такі ж наслідки можливі при неврахуванні особливостей характеру.
"Бар'єр поганого настрою" - виявляється у небажанні індивіда спілкуватися або ж в індукції свого настрою на оточуючих. Не випадково вважається, що вихована людина не повинна показувати стороннім свої негативні переживання. Це не тільки знижує працездатність, а й відштовхує людей, формує про такого співрозмовника стійке негативне враження.
"Бар'єр негативних емоцій" - породжується переживаннями гніву, страху, презирства, відрази тощо; це завжди результат нереалізованих актуальних потреб, який заважає правильно сприймати та оцінювати ситуацію та її учасників.
Значний вплив на сприймання іншої людини чинить самооцінка сприймаючого суб'єкта. Кожна людина співвідносить інформацію про іншого з уявленнями про саму себе, причому підсвідоме прагне зберегти існуючу думку про себе. Якщо ж ця думка може бути спростована, виникає стан тривожності і сприймання змінюється таким чином, щоб загрозливі сигнали не надходили. Такі підсвідомі процеси дістали назву "перцептивного захисту". Якщо, наприклад, ставлення до людини у групі не відповідає її завищеній самооцінці, вона починає неадекватно сприймати оточуючих, а справедливу критику вважає наклепом.
Таким чином, можна зробити висновок, що сприймання й розуміння іншої людини - дуже складний процес взаємодії як особистості індивіда, що сприймає, так і особистості суб'єкта сприймання. При цьому потрібно пам'ятати, що, незважаючи на певні особливості сприймання і розуміння фізичного вигляду, психічних станів, мімічних проявів, - це завжди цілісний, синтетичний акт, що залежить від життєвого досвіду, структури особистості і особливостей ситуації. Він має велике значення для працівника правоохоронних орга-нів, оскільки його професійна діяльність завжди спрямована на пізнання соціальних явищ, яке здійснюється у процесі і за допомогою спілкування.
Усе зазначене дозволяє стверджувати, що врахування особливостей соціального сприймання та розуміння людини людиною, уміння планувати, організовувати та здійснювати професійне спілкування - важлива професійно значима характеристика співробітника правоохоронних органів. Знання особливостей, засобів та прийомів спілкування, механізмів міжособистісного і міжгрупового спілкування, бар'єрів та інших чинників, що заважають ефективному спілкуванню, дозволяє правильно вибирати засоби впливу на різні об'єкти професійної діяльності, керувати цим процесом не на інтуї-тивному рівні, а послідовно та цілеспрямовано.
2. Психологічні особливості діяльності правоохоронця
в екстремальних умовах
У професійній діяльності працівників правоохоронних органів можна виділити такі різновиди екстремальних ситуацій:
1) швидкоплинна - пов'язана з необхідністю діяти при жорсткому дефіциті часу, у швидкому темпі, при високому рівні організованості та зі значним психологічним навантаженням (наприклад, затримання злочинця, участь у ліквідації наслідків катастрофи);
2) довготривала - потребує постійної готовності до можливої небезпечної дії при загальних монотонних умовах праці (наприклад, чекання виклику на виїзд під час чергування, перебування в засідці);
3) викликана необхідністю перевірки ймовірностно неправдивої інформації - повідомлення з метою дезінформації про вчинений злочин, про можливу небезпеку (пожежу, мінування тощо);
4) викликана "невизначеністю" - потребує вибору одного з варіантів поведінки, однаково значимих для працівника (виконати службовий обов'язок чи не втручатись в події для власної безпеки);
5) породжена суб'єктивними обставинами, тобто самим працівником (відволікання чи нестійкість уваги в небезпечній ситуації, що призводить до помилкових дій, непрофесійне виконання дій тощо).
При виконанні працівниками правоохоронних органів своїх професійних обов'язків у екстремальних ситуаціях можлива організація діяльності різних рівнів, полярними з яких є: вищий та нижчий.
Вищий рівень діяльності - виявляється у підсиленні регулюючих функцій психіки, передбаченні і своєчасному врахуванні можливих змін в обставинах, у швидкому, чіткому й грамотному застосуванні засобів і прийомів дій, при необхідності - їх видозміни. Підвищується ступінь вольової керованості діяльністю та її загальна ефективність.
Нижчий рівень діяльності - нездатність сконцентрувати увагу на головному, порушення внутрішньої упорядкованості психічних процесів, непослідовність і неточність виконання дій, ігнорування минулого досвіду, стереотипне повторення певних дій при відсутності такої необхідності, покваплива і сумбурна поведінка або ж заторможеність, заціпеніння. Аналіз трагічних для працівників наслідків та фронтовий досвід свідчать, що таке заціпеніння (ступор) при реальній небезпеці для життя звичайно призводить до загибелі людини. Але його настання не буває випадковим, воно спричиняється відсутністю готовності діяти доцільно, страхом небезпеки через відсутність досвіду ("необстріляність"), боягузтвом та легкодухістю як стійкими рисами характеру, низьким рівнем психологічної підготовки, а також загальною професійною непридатністю.
При виконанні професійних дій високого ступеня відповідальності, що потребують пошуку нестандартних варіантів виходу з напруженої ситуації, спостерігаються такі явища:
розгубленість (24 %), зниження координованості і точності рухів (29,8 %), уповільнення реакції (27 %), порушення логіки міркувань (18 %), зниження критичності мислення (11 %), розлади сприймання і уваги (8,9 %). За даними проведеного МВС РФ опитування, при припиненні масових безчинств вимогами закону керувалися 32 % працівників, приблизно 40 % виходили з власних моральних принципів, 8 % визначали свою поведінку як таку, що детермінувалась самозбережен-ням. На недостатню психологічну підготованість до дій у складних умовах вказали 20 % опитуваних, хоча при цьому їхня поведінка
Loading...

 
 

Цікаве