WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Об’єкт, предмет, завдання, принципи і методи психології спорту - Реферат

Об’єкт, предмет, завдання, принципи і методи психології спорту - Реферат

чином, психологія спорту створює масив знань, які вносять вклад як в особистісний ріст і розвиток суб'єктів, так і у формування умов для ефективних занять фізичними вправами і спортом.
4. Функції спортивних психологів
Чим займаються спортивні психологи? Термін "спортивний психолог" використовується тут у широкому змісті, включаючи всіх кваліфікованих фахівців, які працюють у даній сфері, незалежно від їх базової освіти. Разом з тим у деяких країнах на використання терміна "психолог" накладаються певні обмеження.
У самому загальному виді спортивні психологи вирішують три основні задачі:
- Дослідження.
Вони необхідні для розуміння суті психічної регуляції діяльності в різних видах фізичних вправ і спорту. Проводяться наступні типи досліджень: теоретичні й емпіричні, базові і прикладні, лабораторні і природні, кожен з який вносить вклад у формування системи спортивно-психологічних знань.
- Освіта.
Психологія спорту - важливий навчальний предмет у професійній освіті майже будь-якого фахівця сфери спорту. Можна говоритити про три основні категорії людей, що одержують спеціальну підготовку в області спортивної психології:
а) на академічному рівні - студенти, що спеціалізуються в психології, спортивних чи науках фізичному вихованні;
б) на професійному рівні - тренери, спортивні організатори, керівники, адміністратори, а також психологи, що обрали психологію спорту своєю вузькою спеціалізацією;
в) спортсмени і фізкультурники.
- Практична робота в спорті.
Тут спортивні психологи виконують дві головні функції:
по-перше, займаються діагностикою й оцінкою психологічних особливостей тих, хто займається (наприклад, виявленням таланту чи оцінкою мотивації спортсменів),
по-друге, у співробітництві з іншими значимими людьми реалізують вплив на тих, хто займаються, а також здійснюють психологічне консультування, допомагаючи всім учасникам спортивної діяльності в дозволі різних проблемних ситуацій.
5. Методи спортивної психології
У сучасній теорії і практиці спорту ментальний тренінг (від англ. теntаі - розумовий, психічний) розглядається як цілісна система методів психологічної підготовки спортсменів до змагань, використовувана в процесі систематичного виховання і самовиховання спортсмена. Тому зміст понять "психологічна підготовка" (ПП) і "ментальний тренінг" (МТ) у вітчизняній спортивній психології у відомому змісті тотожно. Традиційна для психології спорту система методів морально -вольової підготовки спортсменів у системі ментального тренінгу доповнюється аутогенной, ідеомоторною, сюжетно-рольовою розумовою підготовкою спортсменів, методами розумової репетиції змагань, а також різними методами ауто- і гетеровнушень, методиками медитації й ін. (див. нижче).
Ментальні методи психотренінгу (ММП) нині підкріплені використанням тренерами і спортсменами аудіовізуальної апаратури, комп'ютерних методів введення інформації у свідомість, підсвідомість і безпосередньо в мозок спортсменів, застосуванням електронних технічних засобів для організації біологічного зворотного зв'язку в процесі МТ. Однак які б не були високі успіхи електронної комп'ютерної техніки і створення відео- і аудіосеансів МТ, самим головним і основним інструментом психотренінгу залишається психіка і мозок спортсменів і їхніх тренерів. Психіка і мозок діючого спортсмена для вченого, що вивчає особистість спортсмена, - тотожні поняття.
Мозок людини є універсальним психобіокомп'ютером, здатним миттєво обробляти величезний масив інформації обсягом рівносильному числу Зірок у видимій частині Всесвіту. Відзначимо також і те, що по сучасним науковим даним мозок нормальної людини завантажений лише на 7-9% своєї природної енергоінформаційної потужності, а в спортивній діяльності ще менше.
Методи ментального психотренінгу корисні для мобілізації схованих у мозку, у психіці, в організмі людини ще не реалізованих функціональних можливостей розвитку людини як виду Hото sapiens, на що і спрямовав кіокушин-кан карате Канчо Хацуо Рояма.
Нижче приводиться короткий огляд деяких методів ментального тренування (МТ), застосовуваних у сучасній загальній і спеціальній психологічній підготовці спортсменів до змагань.
Аутогенне тренування (АТ)
В основі існуючих методів АТ лежить механізм самонавіяння (психічного самовпливу), уперше вивчений у практичних цілях французьким аптекарем Е. Куе на початку XX століття, вперше застосований у лікарській практиці німецьким терапевтом І. Шульцем у 1930-х роках, вперше застосований у практиці вітчизняного спорту Л. Н. Радченко при підготовці борців до змагань у 1962 р.
Самонавіяння є умовою, підвищення активності процесів саморегуляції станів. Як критерій ефективності АТ звичайно береться рівень психом'язової релаксації, досягнутий суб'єктом у процесі вправ АТ. Таким чином, саморегуляція в АТ реалізується за допомогою аутокомунікації між "Я" суб'єкта і частинами його тіла ("не-я"), сприйманими суб'єктом як суб-особистості або елементи внутріособистісної сфери. Техніка і процедури АТ докладно описані в спортивно-психологічній літературі в роботах Л. Н. Радченко, Л. Д. Гіссена, А. Т. Філатова, В. Л. Марищука, Е. Генова, Г. Д. Горбунова, А. В. Родіонова й ін.
Ідеомоторне тренування (ІТ)
В основі ідеомоторного тренування лежить "загадковий ефект" зв'язку думки і рухів. Представлення про рух якимсь образом тісно зв'язано із самим рухом. Образ руху (представлення про рух) викликає сам рух, що виявляється в ідеомоторних актах - мікрорухах м'язів, відповідальних за виконання даного руху в цілому. Ідеомоторні акти були відомі вченим ще в XVII столітті, але експериментально стали вивчатися лише наприкінці XIX століття. Перші експериментальні дослідження, проведені М. Шаврель, Дж. Маренням, Д. Мєндєлєєвим, а в спорті - П. Ф. Лесгафтом, А. Ц. Пуні, Р. С. Абельскою, А, А. Бєлкіним, Г. Д. Горбуновим, П. В. Бувдзеном і ін., показали, що чим яскравіше і повніше представляє людина бажаний рух, тим легше і точніше він відтворюється в реальній спортивній діяльності. На основі ІТ у 1970-і роки виник новий метод ментального психотренінгу, який одержав назву "уявної репетиції" майбутнього змагання.
Уявна репетиція (МР)
Як пише В. П. Некрасов зі співробітниками, "оптимальний психічний стан не є подарунком долі. Потрібна систематична робота над собою для того, щоб уміти керувати своїми емоціями і почуттями, знімати вплив психологічного вантажу тимчасових невдач, остраху майбутньої діяльності". Цій меті найкраще відповідає метод уявної репетиції, широко використовуваний у практиці психологічної підготовки спортсменів високої кваліфікації. Прикладом ефективності цьогометоду може служити психологічна підготовка відомого німецького тенісиста Бориса Беккера, що, починаючи з 14-літнього віку, годинник "прокручував" в уяві уявні картини його майбутніх зустрічей із зірками світового тенісу в положенні лежачи після перегляду чергового відеозапису за участю зірок тенісу. Метод уявної репетиції успішно використовується для адаптації психіки спортсменів до умов майбутнього змагання в сполученні з ментальним відеотренінгом (перегляд відеозаписів змагань).
Ментальний імаготренінг (ВЕРБ)
Loading...

 
 

Цікаве