WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шляхи вирішення та попередження конфліктів у спілкуванні з різними прошарками населення - Реферат

Шляхи вирішення та попередження конфліктів у спілкуванні з різними прошарками населення - Реферат


Реферат на тему:
Шляхи вирішення та попередження конфліктів у спілкуванні з різними прошарками населення
ВСТУП
Конфліктологія як окрема галузь наукових знань виникла, розвивається й вдосконалюється під впливом такого потужного чинника, як потреба суспільства в гармонізації відношень між окремими людьми, групами, об'єднаннями, державами і багатьма іншими різноманітними структурними елементами, між якими можуть виникнути і виникають серйозні розбіжності, суперечки, конфлікти і війни.
Конфліктологія спрямована насамперед на гармонізацію відношень між різноманітними складовими нашого товариства, і, звісно ж, в-первую чергу, між окремими людьми. Отже, дуже важливими завданнями є оволодіння знаннями, практичними вміннями та навичками розв'язання конфліктних ситуацій і протиріч, їх детальному аналізу, пошуку причин їх появи, а також формування у курсантів ефективних підходів до проведення переговорних процесів із метою досягнення протилежними сторонами результатів, які влаштовують сторони конфлікту.
Саме працівники міліції, які забезпечують безпеку громадян України, зіштовхуються з різними складними та конфліктними ситуаціями в процесі виконання службових обов'язків. І від того, наскільки психологічно грамотно, коректно та ввічливо вони будують стосунки з населенням та між собою, в значній мірі залежить успішність розв'язання та попередження конфліктів, протиріч, сутичок.
Загальна характеристика конфліктів в професійній діяльності працівників ОВС.
Вирішення завдань правоохоронної діяльності пов'язано з високопрофесійною роботою органів внутрішніх справ у будуванні партнерських взаємовідносин з населенням, ефективним вирішенням конфліктних ситуацій, виникаючих в повсякденному житті. У професійній діяльності працівників ОВС присутні різноманітні ситуації психологічної боротьби, конфліктної взаємодії різного рівня, агресивного, за своєю формою, спілкування, які потребують від працівника ОВС чіткого їх визначення та реагування. Працівник ОВС, який володіє навичками корекції конфліктних установок у контактах з оточуючими, буде більш успішним. Тому важливим стає питання конструктивного розв'язання конфліктів в службовому та особистому житті працівниками правоохоронних органів.
У самому широкому розумінні - конфлікт визначають як протиборство мінімум двох взаємовиключних сил, тенденцій, радикальну форму протиріч, що загострилися.
У загальній психології під конфліктом розуміється будь-яке зіткнення протилежно спрямованих, несумісних потреб, мотивів, інтересів, думок, актів поведінки приблизно рівних сторін, тобто здатних протидіяти один одному. Термін "конфлікт" походить від латинського слова confliktus і означає зіткнення сторін, думок, сил Вивченню конфліктних відносин у різних організаціях та колективах присвячені роботи Платонова Ю.П., Мескона М.Х., Альберта М., Хедоурі Ф. і ін. Дослідники відзначають, що причинами конфліктів часто можуть виступати як недоліки в організації праці, різний рівень моральної і професійної підготовленості кадрів, особистісні якості людей (особливо керівників), так і недоліки їхнього характеру: недисциплінованість, брутальність, безтактність, неврівноваженість, консерватизм, несправедливість, нечесність, егоїзм, властолюбство, безпринципність, лінь, недбале відношення до справи.
Серед конфліктів, які мають професійне значення для працівників ОВС, слід звернути увагу на зовнішні конфлікти і внутрішні конфлікти.
Зовнішні конфлікти проявляються як гострі моральні протиріччя між людьми (особистість-суспільство, особистість-група, особистість-особистість, група-група, група-суспільство). Вони виражають розбіжність спрямованості ціннісних орієнтацій окремих особистостей, соціальних груп і суспільства.
Природа внутрішніх конфліктів інша. Їх джерелом є складність, різнохарактерність самих мотивів особистості, які знаходяться у підлеглості і підпорядкованості один одному.
Вирішення внутрішнього конфлікту може стати у ряді випадків приводом для виникнення зовнішнього конфлікту. Зокрема, прийняття людиною рішення працювати з правоохоронними органами на конфіденційній основі може бути, наприклад, результатом вирішення внутрішнього конфлікту між страхом виявлення у цьому середовищі, в якому вона вимушена працювати, і усвідомленням необхідності такої співпраці на користь останнього, що може привести до виникнення зовнішнього конфлікту між конфідентом і середовищем його діяльності (якщо це середовище має протилежну моральну спрямованість).
Особливість діяльності працівників ОВС полягає ще в тім, що іноді вони вимушені працювати в злочинному середовищі, приховуючи свою причетність до державних структур. У свідомості людини у таких ситуаціях одночасно конфліктно взаємодіють різні системи моральних цінностей. З цієї точки зору цей конфлікт може бути визнаний внутрішнім. Однак специфіка внутрішнього конфлікту полягає в тім, що для нього характерна протидія норм, цінностей, мотивів, визнаних особистістю у якості правильних.
Для зовнішнього конфлікту, напроти, характерно заперечення правильності протилежних переконань, поглядів, цінностей, ідей. Працівник, який працює у чужому середовищі, вимушений приховувати своє конфліктне відношення до тієї системи моральних цінностей, яка господарює у цьому середовищі. Такий стан зумовлений не ситуацією морального вибору (вибір працівником вже зроблений), а особливостями оперативної роботи. Тому цей конфлікт можна назвати прихованою формою зовнішнього конфлікту.
Принципи попередження міжособистісних конфліктів.
Відомий психолог Д.І.Фельдштейн виділяє наступні основні принципи керування конфліктами і конфліктними ситуаціями в процесі спілкування:
1) Принцип зацікавленості в психологічних наслідках конфлікту. Цей принцип означає необхідність побачити виховне значення конфлікту, можливе використання його для морального розвитку особистості, витяг позитивного досвіду для кожного з його учасників. Дотримання цього принципу вимагає розуміння того, що формально адміністративні заходи для усунення інциденту далеко ще не усувають конфліктну ситуацію, що обумовила його виникнення, що може зажадати тривалої педагогічної роботи.
2) Принцип системності аналізу причин конфлікту має на увазі використання всіх трьох рівнів аналізу, розуміння співвідношення об'єктивних і суб'єктивних факторів у його виникненні, оскільки ефективні способи вирішення конфлікту самим тісним образом зв'язані з правильним розумінням взаємозв'язку і взаємозумовленості різних факторів, що вплинули на виникнення конфліктної ситуації. У випадках, коли об'єктивна база конфлікту відсутня, і конфлікт зв'язаний тільки із суб'єктивними причинами й обставинами, необхідно дотримувати третій принцип.
3) Принцип виключення однобічної відповідальності за виникнення конфлікту. У конфлікті беруть участь дві сторони, і кожна вносить свій "внесок" у розвиток конфлікту. Приписування однобічної відповідальності і пошук винного, як правило, не є кращою стратегією в роботі зконфліктом. Потрібна повага до кожної з конфліктуючих сторін, прагнення зрозуміти її проблеми і мотиви, що штовхнули її на конфліктну взаємодію. Перед лідиною, що керує розвитком конфлікту, постає завдання зробити його ефективним для кожного учасника, довести до його свідомості ті внутрішні "дефекти", що обумовили виникнення конфлікту з його боку.
4) Принцип нейтралітету. Нейтральна позиція стосовно ворогуючого сторонам зовсім необхідна для ефективного вирішення конфліктної ситуації, так як втрата нейтралітету
Loading...

 
 

Цікаве