WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → 1.Психологічна характеристика основних видів діяльності. 2.Психологія масовидних явищ. Натовп, його характеристика - Контрольна робота

1.Психологічна характеристика основних видів діяльності. 2.Психологія масовидних явищ. Натовп, його характеристика - Контрольна робота

різний.
Важливою структурною характеристикою натовпу є її соціально-психологічний склад. Це - самостійний чинник, який значною мірою впливає на його формування, розвиток та, що особливо важливо, перехід його учасників до активних дій. Натовп за складом неоднорідний, у ньому можна виділити такі прошарки:
1) активні учасники - ті, що мають на меті взяти безпосередню участь у протиправних діях, причому мотиви їх поведінки можуть різнитися (дати вихід негативним емоціям, набути авторитету, помститися міліції та інші);
2) підбурювачі - ті, що не збираються особисто активно діяти, а прагнуть використати для досягнення власної мети інших осіб; вони звертаються до присутніх із лозунгами та закликами, формують "образ ворога", спонукають негативні емоції, маніпулюють суспільною думкою;
3) "спостерігачі" - до того, що відбувається, ставляться зацікавлено, але наміру брати участь в активних діях не мають;
4) "випадкові" - до події ставляться байдуже або ж навіть негативно, засуджуюче, але їхня присутність чисельно збільшує натовп, надає присутнім відчуття могутності.
Натовп переходить до активних дій, коли кількість учасників першої групи досягає "критичної концентрації" (приблизно 20%). Це стає можливим унаслідок дії таких умов:
- зумисне загострення обстановки призвідниками та підбурювачами, яке може мати як словесну форму (звертання до присутніх, вигуки, скандування окремих слів чи лозунгів), так і виражатися у безпосередніх агресивних діях, які вчиняють спеціально проінструктовані та підготовані особи. Привід для таких дій, як правило, не відповідає ступеню активності (зупинка та пошкодження транспорту, биття шибок, застосування сили щодо "невгодних" ораторів чи працівників міліції), метою якої є провокування агресивності присутніх громадян та представників "офіційної сторони";
- неможливість перевірки відомостей, що надходять, внаслідок чого на віру приймається та інформація, що відповідає загальному емоційному настрою та надходить від осіб, які користуються довірою і авторитетом;
- присутність неврівноважених та легкозбуджуваних людей;
осіб, схильних до агресивної поведінки та таких, що нарікають на несправедливе до себе ставлення в минулому;
п'яних чи в стані наркотичного збудження; угруповань підлітків та молоді з антисоціальними установками. Такі особи із "підвищеною реактивністю" до порушень громадського порядку далеко не завжди з'являються випадково - 'їх можуть спеціально готувати, у тому числі й доводячи до стану сп'яніння, тенденційно пояснюючи події тощо.
У результаті зазначених умов скупчення громадян перетворюється на агресивний натовп, у якому багато хто починає діяти зовсім не так, як у повсякденному житті - вони приймають за зразок поведінку оточуючих, навіть якщо це суперечить їхнім моральним принципам та звичкам. Значно зростає агресивність людей, у їхніх висловлюваннях та діях з'являється жорстокість.
Можна виділити три етапи розвитку натовпу:
1) початковий - виникнення конфліктної ситуації, що своєчасно не ліквідується; присутні висловлюють обурення, з'являються чутки, відбувається зараження - негативною емоцією осіб, що не мають безпосереднього відношення до конфлікту. Громадяни втрачають спокій, стають підвищено сприйнятливими до негативної інформації. З числа присутніх виділяється лідер (стихійний чи такий, що свідомо використовує для власної мети виникле емоційне напруження) та активне ядро, які прагнуть будь-що збільшити кількість осіб, готових активно діяти. Швидко зростає напруження, яке вимагає спільної та невідкладної дії, формується агресивна установка;
2) активний - від перших спільних дій до початку розсіювання натовпу. Як правило, спільні дії починаються після якогось додаткового стимулу, у тому числі провокаційних вимог розправитися із "винуватцями" ("образ ворога" залежить від ситуації). На даному етапі цілі й мотиви діяльності учасників натовпу можуть змінитися: агресивність присутніх спрямовується не на об'єкт, що викликав негативні емоції, а на осіб, що забезпечують охорону громадського порядку і, на думку зібрання, є представниками "винуватої" сторони. Саме цим пояснюється ворожість щодо працівників міліції та опір навіть правомірним їх діям;
3) заключний - розсіювання натовпу із застосуванням сили.
3.Якому типу темпераменту відповідає характеристика? - Відрізняється легкою пристосованістю до змін умов життя, підвищеною контактністю з оточуючими людьми, товариськістю. Почуття легко виникають і швидко змінюються; швидко утворюються тимчасові нервові зв'язки, стереотипи поведінки рухливі. В новому середовищі не почуває себе скутим, здатний до швидкого переключення уваги і діяльності.
Які ще особливості притаманні цьому типу темпераменту?
Темперамент (від латинського tempero - змішую в належному співвідношенні) - індивідуальні особливості людини, що виявляються в певній її збудливості, емоційній вразливості, врівноваженості і швидкості перебігу її психічної діяльності. Іншими словами: індивідуальна, природно обумовлена сукупність динамічних проявів психіки.
Запропонована вище характеристика, на мою думку, відповідає сангвінічному типу темпераменту.
Для нього характерні наступні ознаки:
1. Умовні рефлекси (як позитивні, так і гальмівні) утворюються легко, виявляються міцними і точними. Сангвініки легко збуджуються і так само легко гальмують свої дії, бажання. Швидке та легке утворення нових тимчасових нервових зв'язків сприяє легкій переробці інформації та рухливість динамічного стереотипу.
2. Завдяки пластичності, сангвініки дуже легко пристосовуються до нових умов життя, швидко знаходять контакт у стосунках з оточуючими людьми, у колі незнайомих людей почувають себе вільно, відрізняються товариськістю Серед товаришів веселі, життєрадісні, охоче беруть на себе організаторські обов'язки.
3. Характерна підвищена реактивність: сангвініки голосно сміються та бурхливо сердяться.
4. Безумовні рефлекси повністю регулюються у сангвініків функціональносильною корою. Коркові реакції у сангвініків інтенсивні і звичайно відповідні силі подразників. Характерною для сангвініків є оптимальна взаємодія кори і підкірки, внаслідок чого вони легко контролюють свої емоції відповідно до вимог середовища. Настрій - здебільшого оптимістичний. Почуття виникають легко, і так само легко змінюються.
5. Гнучкість розумової діяльності дозволяє швидко схоплювати все нове, легко переключати увагу, засвоювати нові навички. Добре розвинене почуття гумору.
6. Риси сангвінічного темпераменту по-різному виявляються залежно від спрямованості діяльності людини: за відсутності серйозних глибоких інтересів у житті сангвініки можуть бути поверховими та легковажними.
Література
1. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - С.-Пб., 1997.
2. Белоус В.В. Темперамент и деятельность: Учебное пособие. - Пятигорск, 1990.
3. Васильев В.Л. Юридическая психология. - С.-Пб., 2000.
4. Гилева О.Б., Бочарова Т.В. Влияние социальных условий на структуру темперамента // Вопросы психологии. - 2000 -- № 4 - с. 73 - 75.
5. Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра: Діагностика, педагогіка. К., 1992.
6. Психология толп. - М., 1998.
7. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. - М., 1982.
8. Теплов Б.М. Психология и психофизиология индивидуальных различий. Избранные психологические труды. М., 1998.
9. Юридична психологія / За ред. Кондратьєва Я.Ю. - К., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве