WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → 1.Психологічна характеристика основних видів діяльності. 2.Психологія масовидних явищ. Натовп, його характеристика - Контрольна робота

1.Психологічна характеристика основних видів діяльності. 2.Психологія масовидних явищ. Натовп, його характеристика - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Юридична психологія"
ПЛАН
1.Психологічна характеристика основних видів діяльності.
2.Психологія масовидних явищ. Натовп, його характеристика.
3.Якому типу темпераменту відповідає характеристика? - Відрізняється легкою пристосованістю до змін умов життя, підвищеною контактністю з оточуючими людьми, товариськістю. Почуття легко виникають і швидко змінюються; швидко утворюються тимчасові нервові зв'язки, стереотипи поведінки рухливі. В новому середовищі не почуває себе скутим, здатний до швидкого переключення уваги і діяльності.
Які ще особливості притаманні цьому типу темпераменту?
1.Психологічна характеристика основних видів діяльності
Діяльність являє собою специфічний різновид активності. Діяльність - це вища, притаманна лише людині форма активності, у процесі якої досягається усвідомлена мета, що виникла у результаті певної потреби. Діяльність породжується потребою як джерелом активності, а керується усвідомленою метою як регулятором активності. Інші моменти діяльності - мотиви, засоби виконання - можуть особистістю усвідомлюватись неповною мірою, а іноді - і помилково. У тому ж випадку, коли відсутня усвідомлена мета, діяльність трансформується в імпульсивну поведінку, яка керується безпосередньо потребою, емоціями; часто-густо саме така поведінка призводить до злочинів на ґрунті сімейно-побутових конфліктів, "обтяжених" вживанням алкоголю.
З боку психологічної структури в діяльності слід відокремити такі елементи: мета, мотив, засіб досягнення, результат. Мета - це об'єктивно існуюча річ, предмет, явище і, водночас, суб'єктивний усвідомлений образ передбачуваного результату, досягти якого людина намагається. Цілі бувають ситуативні (безпосередні) та віддалені (тактичні чи стратегічні). Досягнення проміжної мети є умовою, яка визначає досягнення мети кінцевої. При цьому діє сформульована психологом Е. Клапаредом закономірність: розвиток психічного життя пропорційний відстані між потребою особистості та засобами її задоволення. Чим віддаленішою та важчою для досягнення є мета, тим менша її безпосередня спонукальна сила, тим більше інтелектуальних та вольових зусиль треба докласти для її досягнення.
Мотив являє собою безпосереднє спонукання до певної діяльності. Як особистісне утворення він може бути і процесом, і станом, і властивістю. У першому випадку - це швидкоплинні, ситуативні мотиви, у другому - більш стійкі, стабільні, у третьому - такі, що стали рисами спрямованості особистості. Мотиви розрізняються за ступенем усвідомлення: від потягів - мінімально усвідомлених спонукань (за 3. Фрейдом) до переконань - повністю усвідомлених особистістю життєвих цінностей та принципів, які, складаючись у систему впорядкованих поглядів, створюють світогляд. Мотиваційна сфера особистості являє собою особливий інтерес для пра-цівника правоохоронних органів при аналізі причин правопорушень, особливо так званих "безмотивних" або "з маскуючими мотивами". Як свідчать психологічні дослідження, для різних видів злочинів (насильницьких, необережних, корисливих) притаманними є специфічні викривлення в мотиваційній сфері злочинця. Зокрема, мотиваційна сфера особистості ґвалтівника визначається егоцентризмом, самовиправданням, стійкою конфліктністю з оточенням.
Досягнення будь-якої мети передбачає здійснення певної активності - дій. Сукупність дій являє собою засіб досягнення мети. Так, здійснюючи операцію по затриманню злочинців, працівники визначають оптимальний його спосіб, який включає різнобічні розумові та предметні дії. Дія - відносно завершений елемент діяльності, спрямований на досягнення простої мети, поточного завдання. Дія буде предметною, якщо вона спрямована на якусь річ, явище зовнішнього світу. Предметна дія - це сукупність певних рухів, пов'язаних один з одним у просторі та часі. Предметні дії працівників звичайно виконуються із застосуванням різних засобів. Показовими у цьому плані є огляд місця події, проведення експертизи тощо.
Якщо дія має підкреслену суспільну значущість та спрямована на іншу людину або групу людей, вона стає вчинком. Дія може бути правильною чи неправильною, а вчинок, окрім цього, оцінюється як "добрий" чи "поганий", моральний чи аморальний, правовий чи протиправний. Діяльність, яка скла-дається з окремих вчинків, є поведінкою; поведінка відображає зовнішню сторону діяльності та може існувати поза діяльністю. З цієї позиції більшість дій працівників правоохоронних органів являють собою вчинки, а діяльність - поведінку, що забезпечує правопорядок у суспільстві.
Завершальним елементом діяльності є результат - матеріальний або психологічний ефект виконання дій. Результат може частково співпадати або не співпадати зовсім з метою діяльності, у такому випадку він оцінюється як негативний або невдалий. Тому при організації професійної підготовки та безпосередньо у практичній діяльності керівникам слід приділяти особливу увагу специфічним психічним станам розпачу, невпевненості, безпорадності. Вони виникають тоді, коли дії (особливо неодноразові) не дають очікуваного результату. У працівника накопичується своєрідний негативний досвід, з'являється відчуття неконтрольованості подій, формується мотиваційний, пізнавальний чи емоційний дефіцит. Мотиваційний дефіцит виявляється у зниженні наполегливості, сумнівах у своїх здібностях; пізнавальний - у відмові від виконуваних раніше дій, хаотичних пошуках нових, більш примітивних; емоційний - полягає у накопиченні негативних емоцій, які гальмують діяльність та призводить до пасивності в роботі.
Ефективними засобами подолання стану розгубленості є навіюваний вплив (особливо в екстремальних умовах), товариська підтримка та допомога, тверезий аналіз своїх невдач в умовах тимчасового відходу від діяльності.
У процесі свого формування та розвитку особистість не просто бере участь у діяльності, а виконує конкретні її види, основними з яких є гра, навчання та праця. На їх тлі можна відокремити спеціальні види діяльності, зокрема, професійну. Служба в правоохоронних органах - складний вид професійної діяльності, що включає в себе ігровий, навчальний та трудовий елементи. З ігровими елементами працівник найчастіше стикається в процесі професійної підготовки у формі практичних занять, які моделюють зміст та умови виконання професійних завдань. Навчання становить важливу, обов'язкову частину діяльності: набуваються спеціальні знання, опра-цьовуються вміння та навички, які забезпечують необхідний рівень виконання практичної діяльності. Разом з тим, служба у органах правопорядку - це й трудова діяльність, спрямована на організацію управління поведінкою інших людей. Вона передбачає спілкування з іншими особами як встановлення, підтримання та розвиток психологічного зв'язку між працівниками органів правопорядку та іншими людьми. У спілкуванні відбувається обмін інформацією, взаємний вплив, сприймання та розуміння тих, хто спілкується.
Отже, діяльність узагалі, окремі її види формують та розвиваютьособистість, яка, оволодіваючи діяльністю, у ній же і удосконалюється.
Знання про особистість і діяльність мають важливе значення для працівників правоохоронних органів. Людина цікавить 'їх, перш за все, як порушник правових норм. Однак правові норми, як і інші регулятори поведінки людей, діють у сполученні з власне психологічними. Усе, що спонукає людину до дій, вчинків проходить крізь її психіку, набуває особистісного забарвлення. Тому механізм правового регулювання обов'язково
Loading...

 
 

Цікаве