WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професіограма наладчика - Реферат

Професіограма наладчика - Реферат


Реферат на тему:
Професіограма наладчика.
До даної групи відносяться професії, пов'язані зі створенням, використанням, обслуговуванням різноманітних технічних устаткувань (машини, механізми, агрегати, технічні системи, транспортні засоби), які є основним предметом праці фахівця. Слово "техне" (techne) у перекладі з грецької означає вміння, майстерність. Сучасна техніка
- результат винаходу і технічної творчості багатьох поколінь людей
- включає в себе як прості устаткування так і складні об'єкти. Прийнято розрізняти техніку промисловості, будівельну, авіації і космонавтики, транспорту, зв'язку, сільськогосподарську. Виділяють також галузеву техніку автоматизації, кібернетики, електронну, вимірювальну, ядерну, пожежну, автотехніку, оргтехніку.
У зв'язку з науковотехнічним прогресом, комплексною механізацією і автоматизацією виробничих процесів, впровадженням сучасної технології значно зростає питома вага інтелектуального навантаження під час виконання різних виробничих операцій, що створює умови для докорінної зміни характеру і змісту праці фахівців і ставить серйозні вимоги до рівня кваліфікації не лише інженерно-технічних працівників, а й до робітників різних галузей.
Сучасний робітник повинен добре знати виробництво, вміти обслуговувати складну техніку, контролювати технологічні процеси, роботу обладнання. Усе це сприяє розвитку творчого характеру праці. Дані досліджень свідчать, що розумова праця, наприклад, у сталевара електропечі становить 70% робочого часу, у слюсаря контрольно-вимірювальних приладів і електромонтерів - 7090%, у наладчика автоматичних ліній - 95%. Оперування виробничо-технічним матеріалом надає мисленню фахівців групи "людина - техніка" специфічні спрямування і характер, формує в них так зване технічне мислення.
Основні характеристики технічного мислення - чіткість і точність розумових операцій, спрямованість на точні розрахунки, практичність, гнучкість і нешаблонність (Н.Д.Левітов). Однією з важливих якостей такого мислення є його оперативність, тобто здатність вирішувати виробничо-технічні завдання в ліміті часу, "незаплановані" задачі, які виникають у ході діяльності; вміння використовувати знання у конкретній ситуації і знаходити оптимальні рішення (Т.В.Кудрявцев). Саме такі вимоги ставляться до психологічної структури особистості льотчиків, водіїв, операторів, наладчиків автоматизованих устаткувань тощо.
До структури технічного мислення входить і образний компонент інтелектуальної діяльності, певний розвиток якого дає змогу спеціалісту переводити умовні позначення креслень, схем у наочно конкретні образи і оперувати ними.
Поряд з цим професії типу "людина - техніка" ставлять високі вимоги до зорового, слухового, вібраційного сприймання спеціаліста.
Кваліфікованих фахівців групи "людина - техніка" відрізняє постійна технічна спостережливість, підвищений інтерес до техніки, творче мислення.
Однак ступінь прояву творчого елемента у професіях даної групи не однаковий, що й було покладено Є.О.Клімовим в основу внутрішнього поділу професій "людина - техніка". Частину груп складають професії, в яких представлена не "чиста" творчість (створення чогось зовсім нового), а відтворення конкретних образів, дій у мало змінюваних (збиральник на поточній лінії, верстатник серійного виробництва) або значно змінюваних (слюсар ремонтник, закрійник, кухар) умовах, робота за відомими загальними правилами з урахуванням обставин (водій міського транспорту, хімік апаратник та інші).
В окрему групу виділено гностичні (діагностичні) професії, основний зміст яких полягає в оцінці якості об'єкта, розпізнаванні сигналів (дегустатор, бракери) або в оцінці складних систем на основі розумового комбінування (технічний інспектор, настроювач складної радіоапаратури, робітники різних випробувальних стендів). Таким чином, залежно від конкретних цілей праці Є.О.Клімов пропонує виділити у даній групі такі підгрупи: 1) спеціальності, пов'язані з обробкою, впорядкуванням матеріалів; 2) спеціальності, пов'язані з ремонтом, збором, регулюванням техніки; 3) спеціальності, пов'язані з ігідйомнотранспортними операціями.
Однією з перспективних масових професій у ремонтноналагоджувальній підгрупі є професія наладчика. Зміст його праці включає настройку, наладку, підналадку, контроль за роботою машин, механізмів, складання різних програм наладки тощо. Ця професія ніби об'єднує в собі дві спеціальності - майстра з технічної діагностики і слюсаря з ремонту обладнання. Таке обумовлює важливі завдання наладчика: виявлення причин неполадок і визначення заходів щодо їх усунення.
Найбільш кваліфікованими вважаються наладчики верстатівавтоматів і автоматичних ліній. Чим більше автоматизований виробничий процес, тим трудомісткіша і складніша діяльність наладчиків. Фахівцю доводиться уявляти складну взаємодію механізмів, різноманітних пристроїв і систем машин у цілому, подумки простежувати нормальний хід
технологічного процесу, встановлюючи можливі випадки відхилення від нього. При здійсненні функцій контролю, регулювання, спостереження робітнику потрібно визначати функціональну залежність між процесами, які відбуваються у полі його зору, і тими, що перебувають поза ним.
Для якісного виконання ремонтноналадочних робіт фахівець повинен досконало володіти відповідними практичними навичками, починаючи з орієнтування у технічній документації і закінчуючи виконанням певних ручних операцій.
Як унаочнює психологічний профіль (див. схему 5), професія наладчика автоматичної системи ставить високі вимоги до розумових процесів спеціаліста, які нерідко зливаються зі спостереженням за роботою механізміві з практичною їх наладкою.
Від рівня розумової діяльності, вміння вирішувати практич ні завдання залежить продуктивність і якість праці наладчика. Психологи відмічають, що основними типами розумової діяльності у його роботі є: планування і організація умов діяльності, контроль за нею, регулювання безперебійного робочого процесу, усунення неполадок. Таким чином, наладчик має справу із завданнями двох категорій: 1) діагностичними, в яких з кількох можливих причин відхилень від норми вибирається одна, що відповідає даному сполученню ознак, і 2) прогностичними, в процесі розв'язання яких визначаються можливі наслідки вибору того чи іншого плану дій з наладки. Різні види неполадок трапляються з різною імовірністю - деякі часто, інші рідко. Досвід роботи допомагає наладчику тільки в знаходженні несправностей, які трапляються часто. Однак бувають і такі, з якими наладчик стикається тільки кілька разів у
Loading...

 
 

Цікаве