WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія особистості як наука про людину - Реферат

Психологія особистості як наука про людину - Реферат

хвилюючих переживань. Маслоу припустив, що обидва роди мотивів біологічно закладені в людях.
Їм було виділено декілька метапотреб (наприклад, істина, краса чи справедливість), за допомогою яких описав самоактуалізуючих людей. Незадоволення метапотреб повинне викликати метапатологи (наприклад, апатія, цинізм і відчуження).
Емпіричні дослідження Маслоу сконцентровані на концепції самоактуалізації. Самоактуалізуючі люди - "колір" людства, люди, що живуть повним життям і досягли потенційним рівнем особистісного розвитку. Їхні характеристики наступні: більш ефективне сприйняття реальності; прийняття себе, інших і природи; безпосередність, простота і природність; центрированість на проблемі; незалежність: потреба в самоті; автономія: незалежність від культури й оточення; свіжість сприйняття; верхові переживання; суспільний інтерес; глибокі міжособистісні відносини; демократичний характер; розмежування засобів і цілей; філософське почуття гумору; креативність (творчі здібності); опір окультуренню.
2. Феноменологічний напрямок Карла Роджерса
У феноменологічному напрямку психології особистості, розробленому Карлом Роджерсом, центральне місце займає положення, що поводження людини можна зрозуміти тільки в термінах його суб'єктивних переживань. Також мається на увазі, що люди здатні будувати свою долю і по своїй суті є цілеспрямованими, що заслуговують довіри і самоудосконалюються.
З погляду сприйняття людини, є суб'єктивна реальність - особистий світ переживань людини. Центральне місце в цьому світі належить Я-концепції. Елементами, що визначають розвиток Я-концепції, є потреба в позитивній увазі, умови цінності і безумовна позитивна увага. Роджерс затверджував, що здебільшого люди поводяться у відповідності зі своєю Я-концепцією. Погроза виникає, якщо людина відчуває невідповідність між нею і загальним організмічним переживанням, і тоді він намагається захистити цілісність Я с допомогою чи перекручування заперечення сприйняття.
Роджерс важливе місце приділяє відкритості переживанню (здатності людини переживати те, що відбувається усередині нього, без почуття погрози), організмічній довірі (здатності покладатися на внутрішні переживання і почуття як на основу для прийняття важливих рішень), емпіричній волі (суб'єктивному почуттю того, що можна жити саме так, як хочеш). Також серед характеристик повноцінно функціонуючої людини - креативність, тобто творча здатність, здатність продукувати нові ідеї, результати і способи рішення проблем.
Структура Айзенка
Представником диспозиціонального напрямку є Ганс Айзенк. Теорія типів особистості Айзенка ґрунтується на факторному аналізі. Його ієрархічна модель структури особистості включає типи, риси особистості, звичні реакції і специфічні реакції. Типи являють собою безлічі, у яких між двома екстремальними поглядами розташовуються характеристики індивідів. Айзенк підкреслює, що більшість людей не підпадає під крайні категорії. По Айзенку, в основі структури особистості лежать два головних типи (суперриси): інтроверсія - екстраверсія і стабільність - нейротизм. Наявність екстра- чи інтроверсії визначається залежністю реакцій і діяльності людини від зовнішніх вражень, що виникають на даний момент (екстравертованість), чи від образів, уявлень і думок, пов'язаних із минулим і майбутнім (інтровертованість). У невротиків легко виникають депресивні стани навіть у звичайних життєвих ситуаціях. На думку Айзенка, два фактори - нейротизм та екстраверсія-інтроверсія - є основними параметрами особистості людини.
Екстраверти добре засвоюють соціальні норми та легко налагоджують контакти з іншими людьми, тоді як інтроверти погано пристосовуються до незвичайних ситуацій і важко входять у чужий для них світ почуттів інших людей.
Екстраверт відкритий для зовнішніх впливів, а інтроверт, навпаки, глухий до всього, що існує поза його власною особистістю.
Г.Айзенк вважав, що в основі екстраверсії лежить слабкість генерації процесу збудження в поєднанні із силою, швидкістю реактивного гальмування.
Також розглядається третя суперриса: психотизм - сила суперего При цьому Айзенк надає великого значення генетичному фактору.
Г.Айзенк та його послідовники розробили чимало спеціальних тестів-опитувачів, які дозволяють визначити темперамент людини, ступінь її екстраверсії-інтроверсії та невротизму. Ці тести широко використовуються у психофізіологічних експериментах.
Структура особистості за Платоновим
У радянській психології існує ряд спроб представити структуру особистості (А.Г. Ковальов, В.С. Мерлін, А.И. Щербаков, В.А. Крутецький, К.К. Платонов).
Найбільш обґрунтовану і розгорнуту структуру особистості запропонував К.К. Платонов. Платонов мав такі області досліджень: психологія праці, соціальна психологія і психологія особистості, військова психологія, авіаційна психологія, психологія релігії, медична психологія, психологічні аспекти профтехосвіти. У роботах Платонова значна увага приділяється розгляду методолого-теоретичних основ психології, обґрунтуванню і твердженню відбивної природи психіки, її активного формування в діяльності, особистісного опосередкування психічних явищ. Розробляючи проблему особистості, Платонов реалізує структурно-генетичний підхід, розглядаючи як її структуру, так і взаємодію різних її компонентів у процесі розвитку. З позицій діяльницького підходу ним і його учнями досліджуються всі найважливіші сторони психіки людини: здатності, характер, потребно-мотиваційна сфера. Особистість визначається їм як загальпсихологічна категорія, тому що вона являє собою одну зі сторін людини, як носія свідомості. Платонов пропонує концепцію динамічної функціональної структури особистості, що інтегрує в собі 4 її процесуально-ієрархічні підструктури із субординацією нижчих підструктур стосовно вищого. Як основні підструктури їм виділяються: спрямованість особистості, досвід, особливості психічних процесів, біопсихічні властивості. На всі зазначені ієрархічні рівні їм "накладаються" два інтегральні особистісні утворення - характер і здібності (Проблеми здібностей. 1972). Методичним забезпеченням виділення всіх основних елементів і цілісного опису особистості відповідно до концепції динамічної функціональної структури особистості була розроблена Платоновим карта особистості, заповнювана по методу узагальнення незалежних характеристик. Дослідження особистості в навчанні Платонова органічно зв'язані з розробкою проблем колективу, що є однією з основних умов її розвитку і виховання (Колектив і особистість; Про риси особистості нового робітника; Праця й особистість).
Отже, що ж являє собою динамічна функціональна структура особистості. На основі критерію співвідношення соціального і біологічного в якостях особистості в її структурі виділені чотири ієрархічно співвідносні підструктури: 1-а - спрямованість особистості; 2-а - досвід; 3-я - індивідуальні особливості психічних процесів; 4-а - включає біопсихічні
Loading...

 
 

Цікаве