WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту) - Реферат

Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту) - Реферат

зосереджувати увагу на властивостях і параметрах об'єктів. Особливо необхідно підтримувати стійкість зосередження уваги при одноманітному характері руху на рівній автостраді. Дослідження показують, що при русі у потоці машин з великою швидкістю водій менше припускає помилок, бо не може дозволити собі розслабитися в цій обстановці, всі його аналізатори працюють з великим навантаженням. У дорожно-транспортні аварії водій переважно потрапляє, коли ясно, сухо, спокійно. Саме у цій сприятливій обстановці він розслаблюється, втрачає здатність до безперервної оцінки ситуації. Тому добре розвинений рівень стійкості зосередження уваги сприяє підтриманню пильності водія під час монотонної роботи.
Важливе значення у діяльності водія має час його сенсомоторної реакції, тобто часовий інтервал між моментом появи сигналу і початком реалізації відповідних дій. Чим менший час, який витрачається на відповідні дії подразника, тим більша швидкість реакції водія. Час реакції навіть в одного й того ж водія не залишається постійним, оскільки залежить від умов руху, суб'єктивного стану самого водія, багатьох інших факторів. Раптове виникнення небезпеки збільшує час реакції, особливо, коли темніє. В експертних висновках нормою вважається час реакції 0,8 сек.
Для управління транспортним засобом необхідні навички у вигляді складних комплексів реакцій: поєднання рухових дій із зоровими оцінками орієнтирів руху дорожної обстановки.
У формуванні рухових навичок маніпулювання пристроями управління певну роль відіграє рівень розвитку точності і координації рухів, що має особливе значення на стадії навчання.
До комплексу здібностей водія можна віднести здатність до запам'ятовування, збереження і відтворення різноманітної інформації. На стадії навчання і в подальшій самостійній роботі певну допомогу подає добре розвинена наочно-образна пам'ять, слабкий розвиток якої утруднює вивчення правил дорожного руху, маршрутів, різних дорожних знаків, інструкцій. Цей вид пам'яті тісно пов'язаний з оперативною пам'яттю, бо водій повинен швидко запам'ятати поточну інформацію, своєчасно і точно виконати необхідні дії, потім запам'ятати нову інформацію і скоординувати дії. Оперативна пам'ять і оперативне мислення допомагають йому прогнозувати, передбачати зміни у дорожнотранспортній обстановці, а значить, і допомагають запобігати аварійним ситуаціям.
Прогнозування дорожнотранспортної обстановки - складний процес, який продовжує формуватися у процесі діяльності. Водію мало одержати інформацію про рух, швидкість і напрямок автомобілів на дорогах, для нього важливо передбачати, які об'єкти і у яких випадках можуть становити небезпеку і як можна їй запобігти. Тому водій моделює обстановку, перебирає імовірні варіанти, складає нову модель єдиної загальної картини ситуації. Причому у небезпечних ситуаціях процес моделювання здійснюється протягом секунд, навіть частини секунди. Відбір і синтезування відтвореної інформації поєднуються з даними, які зберігаються у пам'яті і доповнюються уявою.
У діяльності водія особливо значуща здатність ефективно діяти у напружених, критичних ситуаціях, коли нерідко є тільки єдиний вихід для запобігання дорожно-транспортній пригоді. Наскільки раціонально в небезпечній ситуації буде діяти водій, залежить від його стійкості до різних негативних факторів. Високий рівень вияву емоційної стійкості дає йому змогу діяти швидко, точно і правильно.
Успішність діяльності водія визначається сукупністю психофізіологічних і особистісних якостей, пов'язаних зі спрямованістю людини і її мотивацією. Дослідження показують, що водії, які тривалий час не мають аварій, характеризуються віповідальністю і дисциплінованістю, точністю і охайністю, скромністю і самокритичністю. Незважаючи на те, що особистісні якості з віком, освітою, сімейним станом можуть змінюватися, побутує думка, що людина керує автомобілем так, як вона живе. Це підтверджують чеські дослідники, які встановили чітку закономірність між поведінкою людини у суспільстві і при керуванні автомобілем. Чим краще пристосована людина до життя в суспільстві, тим кращі її виробничі показники. І навпаки, тенденція до антисуспільної поведінки тягне за собою постійне порушення правил водіння і велику кількість аварій.
Співробітники дослідного інституту в Празі розробили і сформулювали перелік вимог, які ставляться до професії водія. Серед них такі особистісні характеристики: 1) спостережливість, рішучість, спритність; 2) врівноваженість, розсудливість; 3) емоційна зрілість, соціальна пристосованість; 4) сумлінне ставлення до роботи; 5) ініціативність, активність, енергійність; 6) відповідальність, господарність, охайність; 7) обережність, обачливість; 8) витривалість, дисциплінованість.
Таким чином, літературні дані і психодіагностичні дослідження допомогли скласти орієнтовну психограму професій, зв'язаних з керуванням транспортними засобами з метою профорієнтації (див. схему 6).
До психограми включені такі професійно важливі якості, як розподіл, переключення і зосередження уваги, наочнообразна та оперативна пам'ять, точність і координація рухів, просторові уявлення, невербальний інтелект. Динамічний окомір і прогнозування транспортної обстановки є складними утвореннями і формуються безпосередньо у практичній діяльності. Тому їх недоцільно включати в психограму для профконсультації учнів.
Подані у психограмі якості характерні для виконання різних видів діяльності, але певне їх сполучення і рівень розвитку специфічні саме для цих професій.
Список використаної літератури
1. Вопросы профессиоведения / Под ред. С.Н.Левиевой. - Л., 1979. - 74 с.
2. Вопросы профессиографии в целях профориентации / Под ред. С.Н.Левиевой. - М, 1976.
3. Галкіта О.И. Об изучении профессии в свете психологии труда // Научноме-тод. сб. ВНИИ профтехобразования: Вопросьі психологии труда и професіонального обучения. - Л., 1969. - Вьш.13. - С.834.
4. Галкіта О.И., Kaeepima P.T., Кліімов Е.А., Jleeueea C.H.. Пузьіревская Е.К., Тітюеа И.П. Информационнопоисковая система "Профессиография". - Л., 1973. -179 с.
5. Дмитриева М.А., Крьшов А.А., Нафтульее A.M. Психология труда и инже-нернаяпсихология. - Л., 1979. - 219 с.
6. Дунаевский Ф.Р. Проблема профессионального подбора (вьібор профессии). - Харьков, 1923. - 126 с.
7. Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. - М., 1966.
8. Иванова Е.М., Носкова О.Г., Черньїшева В.Н. Спецпрактикум по психологи-ческому изучению профессиональной деятельности. - М., 1980. - 81 с.
9. Клітое Е.А. Путь в профессию. - М., 1983.
10. Jleeueea C.H. Методьі психологического анализа профессиональной деятельности: Обзор. - Л., 1973. - 48 с.
11. Назимое И.Н. Профессиональная ориентация и профотбор в социалистиче-ском обществе. - М., 1972. - 254 с.
12. Платоное К.К. Проблеми способностей. - М., 1972. - 311 с.
13. Платоное К.К. Профессиография - ее значение и методьі работьі // Соц.труд. - 1971. - N 4. - С.7479.
14. Профессиограммы. - София, 1973. - 350 с.
15. Профконсультационная работа со старшеклассниками / Под ред. Б.А.Федоришина. - К., 1960. - 158 с.
16. Руководство по психотехническому профессиональному отбору / Под ред. И.Н.Шпильрейна. - М.Л., 1929. - 236 с.
17. Система профессиональной информации в старших классах средней школьї / Под ред. Б.А.Федоришина. - К., 1977. - 164 с.
18. Смирнов А.А. Психология профессий. - М., 1927.
19. Теплов Б.М. Проблеми индивидуальньїх различий. - М., 1961. - 535 с.
20. Федоришин Б.А., Синявский В.В. Психологические основьі профориентаци-онной работьі в школе // Школа и производство. - 1985. - N 10. - С.5152.
21. Шпильрейн Н.И. Основньїе вопросьі профессографии (Психофизиология труда и психотехника). - М., 1928. - 4.1. - С.3140.
Loading...

 
 

Цікаве