WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професіограма агронома з захисту рослин - Реферат

Професіограма агронома з захисту рослин - Реферат


Реферат на тему:
Професіограма агронома з захисту рослин
Ми не можемо собі уявити життя людини без хліба, картоплі, фруктів, овочів. Всі ці продукти харчування дають культурні рослини. Крім того, вони є сировиною для промисловості, кормом для тварин, паливом тощо.
На зорі розвитку людства людям доводилося задовольнятися лише тим, що давала їм дика природа. Наші предки збирали плоди різних дерев, ягоди, зерна дикорослих злаків, насіння бобових рослин, викопували бульби і цибулини. Перехід від збиральництва до обробітку ґрунту був тривалим. Поступове окультурення рослин було справою не одного покоління. З появою і поширенням на Землі культурних рослин змінилися умови життя людей, сталися великі зрушення в історії розвитку людства.
Світ рослин схильний до захворювань і ураження шкідниками. Це викликає необхідність його захисту. Якщо на варті здоров'я людей стоїть медицина, тварин - ветеринарія, то на варті здоров'я рослин - служба їх захисту. Завдання агронома з захисту рослин полягають не тільки у знищенні шкідників чи запобіганні захворюванням рослин, а й у прогнозуванні часу їх появи і можливих масштабів розповсюдження.
Щорічні втрати, яких завдають шкідники і хвороби сільськогосподарських культур, за даними Організації з продовольства і сільського господарства ООН, становлять близько 2025% потенційного світового врожаю продовольчих культур, якими можна було б прогодувати протягом року до 200 млн. чоловік. Тому роль агронома з захисту рослин у збільшенні виробництва і збереженні сільськогосподарської продукції величезна.
Шкода, що завдається рослинам хворобами і шкідниками, була відома людині ще з глибокої давнини. Так, в ассірійських клинописах і єгипетських фресках (3 тис. років до н.е.) згадується про спустошливі напади пустельної сарани, у старогрецьких і римських письменників знаходять описи іржі, головні, раку дерев та інших хвороб, що вважалися проявом "гніву божого".
На початку XYIII ст. було зроблено спроби класифікувати хвороби рослин, довести їх заразливість. Наприкінці XIX і на початку XX ст. були відкриті нові гриби, бактерії, віруси, розпочалося вивчення видового складу найпоширеніших шкідників, їх біології та фізіології, вдосконалювалися заходи боротьби з ними. Почали розвиватися агротехнічні, біологічні, хімічні, біофізичні та інші методи боротьби, що включають як методи прямого знищення шкідників, так і побічний вплив на них факторами середовища.
Нині підготовкою кадрів агрономів з захисту рослин займаються сільськогосподарські вузи, де є факультети чи відділення захисту рослин, та сільськогосподарські технікуми. Широко функціонують курси підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів.
Агроном з захисту рослин повинен знати видовий склад шкідників, хвороб і бур'янів у даній зоні, методику прогнозування їх появи і складання планів боротьби з ними; устрій і принцип дії механізмів з захисту рослин, технологічний режим їх роботи, можливі несправності, їх ознаки, заходи щодо запобігання і усунення; склад отрутохімікатів, гербіцидів, їх призначення і заходи щодо попередження втрат; правила техніки безпеки. Крім того, він повинен уміти визначати видовий склад головних шкідників, хвороб і бур'янів у зоні; розробляти плани заходів щодо боротьби з ними, ставити діагноз на ураженість рослин шкідниками і хворобами та обґрунтовувати використання тих чи інших засобів боротьби з ними; складати прогнози масової появи шкідників, хвороб і визначати термі ни профілактичної обробки рослин.
Разом з тим агроном з захисту рослин має вести фенологічні спостереження (вивчення закономірностей життя окремих видів живих організмів, у даному разі шкідників і збудників хвороб), організовувати роботу щодо захисту рослин, складати робочі суміші отрутохімікатів, визначати їх дозування, давати рекомендації відносно заправлення агрегатів. Він мусить уміти користуватися захисними пристроями (протигазом, респіратором), подавати першу медичну допомогу при отруєннях.
Основними завданнями щодо захисту рослин є: а) запобігання хворобам рослин та появі на них шкідників, їх розвитку і збільшенню; б) вироблення у рослин імунітету до хвороб і пошкоджень шкідниками, створення таких умов середовища, які сприяють кращому росту рослин і пригнічують розвиток збудників хвороб і шкідників; в) попередження проникнення в країну збудників нових карантинних хвороб, шкідників, бур'янів; г) своєчасне знищення шкідників і збудників хвороб рослин у разі їх появи, застосовуючи різноманітні методи боротьби.
Агроном з захисту рослин відповідає за організацію і проведення заходів щодо боротьби з шкідниками і хворобами рослин, бур'янами, за дотримання строків і високу якість робіт. У його обов'язки входить розробка річних і календарних планів захисту рослин, визначення потреб у коштах на захисні роботи, закупівлю хімічних препаратів, аналіз ефективності заходів, доцільності їх виконання і окупності. Він здійснює інструктаж механізаторів та інших працівників, зайнятих на роботі з хімічними препаратами; дає вказівки з питань їх застосування (на основі даних прогнозів); обстежує поля, сільськогосподарські угіддя, зерносклади і сховища; відповідає за додержання правил техніки безпеки при роботі з хімічними препаратами та їх збереженні; стежить за екологічним станом території; складає плани заходів щодо захисту рослин.
Захист рослин від шкідників і хвороб - багатогранна діяльність, яка вимагає від спеціаліста певних індивідуально-психологічних особливостей.
Для успішного виконання обов'язків агронома з захисту рослин повинні бути розвинені сенсорні функції, особливо такі, як окомір і кольоро-розрізнення. Професія агронома ставить високі вимоги до рухового апарату людини, її мислення, пам'яті та уваги.
Важлива роль в успішній діяльності агронома з захисту рослин належить зоровому сприйманню, оскільки він здійснює постійний зоровий контроль (оцінка засміченості насіння, грунту, посівів). Фахівець спирається на зорові враження під час порівняння предмета праці зі зразками, які існують в натурі чи в уявленні. Є спеціальні окомірні методи, якими користуються агрономи для встановлення засміченості посівів бур'янами чи ураженості шкідниками. Кольоророзрізнення необхідне у виявленні зараженості шкідниками посівів за кольором листя та стебел.
Робота агронома з захисту рослин ставить дуже високі вимоги до спостережливості. Він повинен постійно стежити за станом і розвитком рослин, щоб не пропустити початку захво рювання, засміченості. Іноді випадкові, другорядні спостереження служать агрономові важливим опорним пунктом для діагностики захворювання посівів. Тому він повинен помічати і випадкові явища. Необхідність точного диференціювання ознак нормального розвитку рослин вимагає від фахівця здатності фіксувати найдрібніші відмінності в їх стані та розвитку.
З психологічної точки зору діяльність агронома з захисту рослин протікає як розв'язання розумових задач з діагностики (виявлення захворювань рослин та їх причин, методівусунення) і прогнозування (прогнозування, встановлення ймовірної ефективності вжитих заходів
Loading...

 
 

Цікаве