WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професії типу "людина — художній образ" - Реферат

Професії типу "людина — художній образ" - Реферат


Реферат на тему:
Професії типу "людина - художній образ"
До професій типу "людина - художній образ" сучасна професіографія відносить групу спеціальностей, які передбачають взаємодію людини з системами художніх образів (їх частинами, елементами, якостями). Подібна взаємодія, як відомо, є специфічною для різного роду занять сфери мистецтва - музики, живопису, театру, художньої літератури і т.ін., а також спеціальностей сфери масової художньої діяльності.
Уся сучасна художня діяльність людини втілюється у різноманітних формах: декоративно-прикладному мистецтві, образотворчому мистецтві (живопис, архітектура, графіка); промисловому (індустріальному) мистецтві, художній фотографії; музиці, літературі, хореографії; синтетичному мистецтві (театр, кінЕ-истецтво, телебачення, цирк, естрада).
Усі спеціальності даної групи професій можуть бути віднесені відповідно до певних видів мистецтва та різних підгруп:
1. Просторові види художньої діяльності:
- декоративно прикладне мистецтво;
- образотворче мистецтво - архітектура, скульптура, живопис, графіка;
- виробниче (індустріальне) мистецтво;
- фотографія.
2. Часові види художньої діяльності:
- музика;
- література.
3. Просторово-часові види художньої діяльності:
- хореографія;
- театр;
- кіно та телемистецтво.
основні ПСИХОЛОГІЧНІ вимоги
Професій типу "людина - художній образ"
Створення або відтворення (повторення) художнього образу чи його елементів, оперування засобами естетичного впливу, тобто підпорядкування певному ідейному задумові завдяки поєднанню певних ліній, форм, фарб, звуків, рухів - все це характеризує представників групи "людина - художній образ".
Саме предметом праці - художнім образом (його елементами, частинами) - визначається основний комплекс психологічних вимог даної групи професій. За всієї різноманітності умов роботи, професії мистецтва вимагають від людини насамперед високого рівня розвитку емоційноестетичного сприймання, естетичного почуття.
Поряд з цими вимогами спеціальності даного типу передбачають високу художню культуру, розвинений художній смак людини, розуміння нею художніх ефектів (так званого "художнього чуття"), художнього (образного) бачення, законів емоційного впливу і, нарешті, художньої обдарованості, тобто здібностей до музики, літератури, живопису, танців, акторського мистецтва тощо. Художні здібності потрібні не тільки для створення естетичних цінностей, а й для їх відтворення на досить високому рівні. Адже представнику художньої професії (наприклад, спеціалісту з розпису фарфору, ог-ранувальнику дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів, маляру-альфрейнику та ін.) часто доводиться виготовляти різноманітні вироби за зразком, ескізом, який зробив художник.
Таким чином, навіть на виконавчому рівні для успішної образотворчої діяльності потрібні художні здібності, причому не окремі їх компоненти, а певна структура. Так, живопис ставить особливі вимоги до сприймання форм, пропорцій та кольорових співвідношень. Як свідчить художньовиробнича практика, для плідних творчих занять у галузі образотворчого мистецтва необхідні чуття пропорції, композиції, колориту і світлотіні, пам'ять на кольори, особливі якості рухового апарату руки. Щоб досягти майстерності у скульптурі, потрібні поєднання ряду художніх та деяких рухових навичок. Для продуктивної музичної діяльності людина повинна, насамперед, володіти чуттям ритму, музичною пам'яттю, так званим ладовим чуттям, тобто здатністю визначати завершеність або незавершеність музичної мелодії. Психолого-педагогічні дослідження, присвячені проблемі художніх здібностей, свідчать, що для різних видів образотворчої діяльності необхідні здібності найрізноманітнішого характеру.
Як засвідчують окремі професіограми групи професій типу "людина - художній образ", у діяльності фахівців переважають, в основному, емоційні, сенсорні та моторні види психологічної активності. Реалізуючи себе в образах, чуттях та рухах, названі види психічної активності, як відомо, насамперед спираються на діяльність зорових, слухових, рухових та дотикових сприймань; на емоційну, образну та рухову пам'ять; на наочно образне мислення; на відтворну та творчу уяву. Переважання у професіях художнього типу названих видів психічної активності, обумовлених специфічністю предмета праці, визначає і структуру характерних для даної групи професій психологічних вимог до здібностей людини.
Різноманітні види художньої діяльності ставлять особливі вимоги до сприймання пропорцій та кольорових співвідношень у зображенні предмета. Вимагають цього професії сфери декоративно-прикладного, виробничого та образотворчого мистецтва. Музика, навпаки, передбачає розвинену слухову чутливість. Недостатньо розвинуте почуття форми, кольору, ритму - серйозні протипоказання до оволодіння багатьма артономічними спеціальностями.
Розвинене художнє сприймання (зорове, слухове, дотикове) необхідне фотографу і граверу, музиканту-виконавцю і диригенту, художнику оформлювачу та іншим спеціалістам сфери художньої праці. Наприклад, від тонкості сприймання друкаря залежить відтворення кольорових оригіналів. Дотикове сприймання відіграє велику роль у роботі кондитера. Зорове сприймання виконує контрольну функцію у роботі шліфувальника полірувальника каміння та сприяє точності розрізнення кольорів.
Взаємодія у процесі діяльності з системами художніх образів вимагає високого рівня розвитку образної пам'яті й образного мислення людини.
Друкар, наприклад, часто працює з одним тиражем кілька днів, і збереження всіх образів, які виникають у процесі роботи, стає для нього складним завданням. Тому він повинен мати досить високий рівень розвитку довгочасної образної пам'яті. Травильнику в процесі роботи необхідно спиратися на зорову пам'ять, об'єм якої має бути дуже великий. Без розвиненої образної, смакової, нюхової пам'яті неможливо стати хорошим кондитером. Руховий вид пам'яті необхідний ювеліру, кондитеру, хореографу, піаністу. Емоційна пам'ять - професійно важлива якість актора.
Взаємодія з системами художніх образів вимагає від людини розвиненого, добре організованого спостереження. Щоб підкорити образ задумові, ідеї та композиції художнього твору або виробу, необхідно перетворювати враження, які накопичуються в результаті уважного спостереження. Тут вступає в свої права уява - необхідний компонент художньої діяльності. Відтворна уява необхідна маляру-альфрейнику, майстру з мозаїки, макетнику, оскільки їм доводиться виготовляти різноманітні вироби за ескізом чи зразком, зробленим художником. Ретушеру потрібна добре розвинена уява, щоб побачити в наборі негативів і діапозитивів кольорову ілюстрацію. Рідко зустрічаються такі види діяльності, які вимагали б таких великих можливостей уяви, як професія актора.
Більшість професійно важливих якостей у структурі вимог професій типу "людина - художній образ" обумовлені не тільки предметом праці, а й багатогранними цілями, зокрема,естетичними і виховними.
Найвищим проявом причетності людини до світу художньої праці є здатність відчути естетичний аспект оточення, побачити безмежну красу форм і кольорів, багатство фактури, почути ритм і музику людської діяльності, поезію природи і людини.
Список використаної літератури
1. Вопросы профессиоведения / Под ред. С.Н.Левиевой. - Л., 1979. - 74 с.
2. Вопросы профессиографии в целях профориентации / Под ред. С.Н.Левиевой. - М, 1976.
3. Галкіта О.И. Об изучении профессии в свете психологии труда // Научноме-тод. сб. ВНИИ профтехобразования: Вопросьі психологии труда и професіонального обучения. - Л., 1969. - Вьш.13. - С.834.
4. Дунаевский Ф.Р. Проблема профессионального подбора (вьібор профессии). - Харьков, 1923. - 126 с.
5. Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. - М., 1966.
6. Иванова Е.М., Носкова О.Г., Черньїшева В.Н. Спецпрактикум по психологи-ческому изучению профессиональной деятельности. - М., 1980. - 81 с.
7. Клітое Е.А. Путь в профессию. - М., 1983.
8. Jleeueea C.H. Методьі психологического анализа профессиональной деятельности: Обзор. - Л., 1973. - 48 с.
9. Назимое И.Н. Профессиональная ориентация и профотбор в социалистиче-ском обществе. - М., 1972. - 254 с.
10. Платоное К.К. Проблеми способностей. - М., 1972. - 311 с.
11. Платоное К.К. Профессиография - ее значение и методьі работьі // Соц.труд. - 1971. - N 4. - С.7479.
12. Профессиограммы. - София, 1973. - 350 с.
Loading...

 
 

Цікаве