WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професії типу "людина — знакова система" - Реферат

Професії типу "людина — знакова система" - Реферат

зробити різкий перехід від спокійної, монотонної роботи в умовах "оперативного спокою" до активних дій, спрямованих на ліквідацію порушень. При цьому у короткий відтинок часу він має проаналізувати значний об'єм інформації, прийняти правильне рішення, реалізувати його. Це спричиняє сенсорні, інтелектуальні й емоціональні перевантаження.
Психологи виділяють кілька видів операторської діяльності. Відомою є класифікація, в основу якої покладено основні функції оператора:
1. Операторспостерігач. Його функції полягають у виділенні і впізнаванні сигналів, які надходять на фоні шумів, тобто сигналів, подібних до заданих, але не тотожних з ними.
2. Операторвиконавець. В його функції входить передача інформації від одних елементів системи до інших: одержавши інформацію у вигляді сигналу, він передає її всередині тієї самої системи натисканням на кнопки чи зміною положення відповідних держаків і важелів.
3. Операторкерівник. Його діяльність протікає в системі, де наперед невідомі ситуації, які можуть виникнути у процесі управління, або кількість таких ситуацій настільки велика, що їх наперед неможливопередбачити. При виникненні нової ситуації оператор мусить щоразу відшуковувати новий варіант рішення.
Таким чином, для операторських професій характерні специфічні особливості взаємодії людини з машиною. Саме це дало підставу виділити їх в окрему структурну одиницю у групі професій "людина - знакова система". Крім операторських професій, до цієї групи включено багато професій системи зв'язку, поліграфічні і канцелярські професії, віднесено економістів, бухгалтерів тощо. Увесь цей калейдоскоп різноманітних професій об'єднується спільними вимогами до здатності людини успішно працювати з символами, знаками та їх системами.
Серед багатьох професій зв'язку до групи "людина - знакова система" віднесено професії телефоніста, оператора поштового зв'язку, телеграфіста, радиста. Особливість психологічної структури даних професій полягає в навантаженні на психіку людини, зокрема на її увагу, пам'ять, сприймання, переробку інформації тощо. Продуктивність праці, задоволення професією залежать насамперед від того, наскільки психограма професії узгоджується з психологічною структурою особистості спеціаліста.
Як приклад, розглянемо виробничу та психологічну характеристику однієї з професій системи зв'язку - телефоніста міжміського зв'язку.
Телефонний зв'язок є системою спеціальної апаратури, за допомогою якої можна здійснити звуковий зв'язок на великих відстанях. Завдання телефоніста - за допомогою відповідних технічних засобів організувати розмову між людьми, розділеними великими відстанями.
Основний елемент робочого місця телефоніста - комутатор. Це апарат, в якому змонтовані прилади, які дають змогу одержувати сигнали виклику і відбою, здійснювати зв'язок між абонентами, посилати сигнали виклику у пункт зв'язку потрібного міста.
Телефоніст обслуговує міжобласні і магістральні телефонні зв'язки, з'єднує абонентів для переговорів, перевіряє якість зв'язку, контролює тривалість розмов, роз'єднує абонентів. Він обслуговує виклики абонентів з квартирних і службових телефонів за талонами і в кредит тощо. Щоб руки телефоніста під час роботи були вільними, на його голові з допомогою оголовня закріплюється мікрофон спеціальної конструкції.
З метою реалізації професійних завдань телефоніст здійснює ряд трудових операцій: вмикає штепсель у відповідний канал для встановлення зв'язку з абонентом чи іншою станцією, маніпулює ключем при сигналі запиту або відповіді іншої станції, набирає номер абонента за допомогою шайби, сприймає замовлення на слух, записує їх, встановлює словесний контакт з абонентом чи телефоністом іншої станції.
Професійна діяльність вимагає від телефоніста знання відповідних правил та інструкцій, принципів роботи телефонної апаратури. Телефоніст І класу повинен бути ознайомлений з правилами міжнародних переговорів, знати хоча б одну іноземну мову, щоб швидко входити у контакт з телефоністами і абонентами іноземних країн. Крім того, він мусить знати географічне розміщення станцій і напрямків зв'язку, щоб знаходити найкоротші і найдешевші сполучення, мати елементарні відомості про економіку, організацію і адміністративну побудову поштової служби.
Робоче місце телефоніста знаходиться у телефонному залі, біля комутатора. Приміщення чисте, світле, у ньому підтримується певний температурний режим. Для зменшення виробничого шуму стіни і стеля залу оббиті звукопоглинаючим матеріалом, а підлоги застелені килимами. Робота, як правило, тризмінна, оскільки зв'язок повинен бути забезпечений цілодобово. Протягом усього робочого часу телефоніст працює сидячи.
Таким чином, основними несприятливими факторами у діяльності телефоніста є відсутність рухової активності, одноманітна робоча поза, виробничий шум, робота у нічні зміни. Головне навантаження припадає на слуховий аналізатор і мовні органи спеціаліста, його центральну нервову систему. Медичними протипоказаннями є захворювання органів слуху, дихальних шляхів, мовних органів, нервової системи.
Оволодіти професією телефоніста і досягти високої майстерності можуть особи з рухливою, врівноваженою, сильною нервовою системою з високою лабільністю. Для успішної діяльності спеціаліст повинен мати добре розвинену координацію рухів лівої і правої руки, володіти високою швидкістю простої сенсомоторної реакції (схема 10).
Основні вимоги професії стосуються слухових диференціацій і гостроти слуху спеціаліста. Ці характеристики мають велике значення під час виклику іншої станції, передачі замовлень, вислуховування відповідей і подолання виробничих шумів.
Водночас з виконанням технічних маніпуляцій, спрямованих на швидке проведення переговорів, телефоніст сприймає і аналізує значну кількість інформації. Його основні професійні завдання пов'язані саме з швидким
Loading...

 
 

Цікаве