WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Тести - Реферат

Тести - Реферат

якостях співрозмовника. У процесі спілкування довіра дає можливість компенсувати відсутність аргументів, доказів, які підтверджуютьефективність розмови.
Інтелектуальний контакт базується на вмінні зрозуміти думку один одного, дібрати під час бесіди такі способи й засоби спілкування, аргументи для переконання, які будуть доступні співрозмовнику.
Епізодичний контакт свідчить про інтерес до людини або до її інформації, думок лише на певному етапі спілкування. В інші моменти співрозмовник ніби не бере участі в розмові.
Постійний контакт виявляється у взаємній повазі, глибокому інтересі партнерів один до одного, в непідробній увазі до проблеми розмови, суті та її наслідків.
Неусвідомлений та усвідомлений контакти відрізняються мірою розуміння духовного зв'язку, який встановлюється між людьми, що спілкуються.
Поверховий контакт - це спільність в оцінках, емоціях з приводу загального ставлення до тих чи інших ситуацій, до конкретних людей, що беруть участь в них.
Глибинно-особистісний контакт є свідченням повного взаєморозуміння ситуацій, проблем і взаємосприйняття один одного разом з основними цінностями, інтересами, установками, які виникають під час зустрічі та діалогу.
Вербальний контакт встановлюється в мовному спілкуванні, а не-вербальний - у несловесному (за допомогою погляду, міміки, жестів, пози тощо).
Найчастіше контакт починається із "зустрічі поглядів". Важко бути неввічливим до того, хто дивиться тобі в очі, до того ж м'яко й доброзичливо.
Після контакту очей слід привітатися й зробити паузу, вона потрібна, щоб співрозмовник був заінтригований і включився в розмову.
Зауважимо, що дуже важливо вже при першій зустрічі запам'ятати прізвище, ім'я співрозмовника, його посаду. Д. Карнегі писав, що для людини звук її імені є найсолодшим і найважливішим звуком у людській мові.
Після невербального контакту настає вербальний. Партнери обирають таку дистанцію, яка їх влаштовує, проте є норми. Для
"інтимного" спілкування повинна бути дистанція 0,5 м, для ділових зустрічей від 1,2 м до 3,7 м, для розмови з друзями - від 0,5 м до 1,2 м.
Важливо сидіти спокійно, невимушено (не глибоко в кріслі і не на самому краї), не схрещувати руки і ноги, бо це свідчить про закритість людини.
Щоб не виявляти хвилювання, на початку бесіди слід говорити тихіше, повільніше на спільні для партнерів теми.
Бажано уникати фраз на зразок "коли у вас є час вислухати мене", "вибачте, що я заважаю вам", "давайте швиденько розберемося" і тому подібне - не треба примушувати співрозмовника відразу захищатися; спочатку бажано поговорити про співробітників, потім про тему розмови, лише згодом - про себе; тон бесіди має бути привітним, доброзичливим; необхідно враховувати те, що співрозмовник може бути поінформованим стосовно проблем розмови.
Для ділового спілкування важливо враховувати, до якого типу належить особистість співрозмовника.
Ділові люди повинні пам'ятати, що в психології особистості виокремлюють сім пеихотипних груп людей (Эгидес А. В бизнесе полезен любой психотип. - Деловые связи. - М., 1990).
До першої групи належать люди порядні, дисципліновані, такі, що визначають чіткий порядок для себе та інших. Вони дещо педантичні, іноді агресивні, їм можна довіряти.
До другої - люди, які живуть радісно, чуйні, добрі, але в їхніх справах немає чіткості й точності. Цінним є те, що вони мають багато знайомих, вони мобільні, в бесіді з ними можна отримати різноманітну цікаву інформацію.
До третьої - люди доброго смаку, елегантні, пластичні, вміють встановлювати контакт, можуть запропонувати вихід із скрутного становища. Вміло організовують прийоми, але серйозну справу можуть провалити.
До четвертої - люди, які є не дуже контактними, вони емоційно холодні, з розвинутим асоціативним мисленням, це генератори ідей, митці, вміють запропонувати різні варіанти нестандартного вирішення проблем.
До п'ятої - люди, сентиментальні, чуйні, вразливі, надійні, людяні, у складних проблемних ситуаціях надають допомогу.
До шостої - конформісти, найкраще реалізують чужі ідеї. Люди цього психотипу приймають і самостійне рішення, але чекають, щоб їм сказали, коли, що і як треба зробити.
До сьомої - нестійкі, недовірливі, які легко змінюють свою думку. Важко бути впевненим у позитивному вирішенні справи.
Психолог П. Міпич пропонує свою класифікацію (Мицич П. Как проводить деловые беседы. / Пер. с серб.-хорвт. - М., 1987. - С. 23). У цій класифікації виявляється дев'ять типів співрозмовників: безглузда людина, позитивна людина, всезнайко, балакун, боягуз, неприступний, незацікавлений, "важкий птах", чомусик.
У процесі ділового спілкування певний відбиток накладає темперамент, який потрібно вміти розпізнавати і враховувати. А саме: сангвініки й холерики характеризуються високим рівнем активності, включеності в спілкування. Вони, як правило, екстраверти, їх психічна діяльність часто спрямована на зовнішнє середовище. З ними легше встановити контакт, ніж з флегматиками та меланхоліками.
Флегматики та меланхоліки заглиблені в себе - інтроверти. Вони повільно переробляють інформацію. Обличчя меланхоліків має сумний вигляд, мова їхня тиха, рухи плавні, повільні, вразливі, зміна настрою затягується, у них буває занижена самооцінка. Через це вони свою позицію можуть вважати неправильною, боячися висловитися.
Цікавою є самооцінка людей з різним типом темпераменту. Наприклад, якщо запізнився на ділову зустріч холерик, він буде виправдовуватися, перекладати свою вину на інших. Флегматик і меланхолік - вибачатися.
Доцільно не упускати з поля зору і вікові особливості. З віком знижується критичність, а потреба в спілкуванні зростає.
Досить важливо враховувати й стать співрозмовника: чоловіки ширше, глобально дивляться на проблему, жінки краще сприймають деталі, окремі нюанси.
Етап обговорювання й прийняття рішень
На цьому етапі особливого значення набуває уміння слухати співрозмовника й обґрунтовувати свою позицію. Мислителі Давньої Греції говорили, "що два вуха і один язик дані людині для того, щоб вона більше слухала і менше говорила ".
Під час "візової" зустрічі важливо вміло поставити співрозмовникові запитання. Запитання бувають відкритими й закритими, прямими й непрямими, риторичними, конкретними тощо.
На початку і наприкінці бесіди краще ставити відкриті запитання на зразок: "Ви підготували для обговорення відповідні дані?" Звичайно, на таке запитання відповідь має бути "так" чи "ні".
У процесі ділового спілкування на етапі обговорення проблеми доцільно враховувати таке:
o уважно слухати і чути;
o намагатися перейти від монологу до діалогу;
o дати можливість співрозмовникові спокійно висловити свою думку;
o викласти свою інформацію чітко, коротко й послідовно;
o вибирати способи і засоби аргументування залежно від індивідуальних особливостей співрозмовника;
o викладати
Loading...

 
 

Цікаве