WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Тести - Реферат

Тести - Реферат

спілкування;
o комунікативні установки тощо.
Комунікативні установкиє психічною базою комунікативних якостей особистості, забезпечують її готовність налагоджувати свої стосунки з іншими в певному стилі й з певним типом партнерів. Ті чи інші труднощі в спілкуванні людей пояснюються їхніми установками. Комунікативні установки на шанобливе ставлення до людей, на сприймання іншого як рівного собі й емпатійне ставлення формуються
суспільством, близьким оточенням, самою людиною. Проте вони, на відміну від усвідомлених знань і вмінь, часто є феноменами несвідомого. Наше свідоме життя становить меншу частину порівняно з його несвідомою складовою. В. Франкл, перебуваючи в концентраційному таборі, довів і описав свої спостереження у праці "Людина у пошуку смислу", де, зокрема, сказав: "Врешті-решт виходило, що тілесно-душевний занепад залежав від духовної установки, а в цій установці людина була вільна..." (Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990. - С. 100).
Культура спілкування - це вияв свідомого та несвідомого у взаємодії людей, у їхній спільній діяльності, в міжособистісних стосунках.
Культура спілкування є складником загальної культури людини. Для культури спілкування характерна нормативність, яка визначає, як повинні спілкуватися люди в тому чи іншому суспільстві, у тій чи іншій ситуації, у колективі, вдома, у фірмі. Норми, як правило, визначаються станом суспільства, його історією, традиціями, національною своєрідністю, загальнолюдськими цінностями. Тому важливо у процесі побудови громадянського суспільства в Україні закласти основи такої культури спілкування, які відповідали б часові, нашій історії та духовно-творчому потенціалу українського народу.
Компоненти високого рівня культури спілкування:
o комунікативні установки;
o знання норм спілкування, психології спілкування, психології сприймання й розуміння один одного;
o уміння застосовувати ці знання відповідно до ситуації, норм моралі конкретного суспільства та загальнолюдських цінностей тощо. Існує культура ритуального спілкування, глибинно-особистісного
й ділового (зокрема професійного).
Під час ділового спілкування легше налагоджується контакт між людьми, якщо вони говорять "однією мовою" і прагнуть до продуктивного співробітництва.
Культура ділового спілкування охоплює ритуальні правила ділових взаємовідносин, знання та вміння, пов'язані з обміном інформацією, використанням способів взаємовпливу, взаєморозуміння тощо.
Професійна культура формується на базі умов конкретної діяльності, а тому певною мірою вбирає в себе її особливості, виступаючи важливою її частиною, засобом цієї діяльності.
Форми спілкування
Бесіда як форма спілкування
Уміння вести бесіду - велике мистецтво. Добре слово, вчасно й уміло сказане, підвищує настрій людини, поліпшує її психічний стан, позитивно впливає на здоров'я. Недаремно говорять, що слово лікує і водночас вбиває (свого часу те саме говорив І. П. Павлов). Успішне спілкування може сприяти підвищенню продуктивності праці від двох до двадцяти відсотків.
Що таке бесіда і як навчитися ефективно вести бесіду? Бесіда - це форма спілкування, що застосовується з метою обміну думками, інформацією, почуттями. Кожна бесіда це новий акт, творчий процес, загальні положення, принципи, застосування яких сприяють досягненню успіху бесіди.
Види бесід
Розрізняють бесіди ритуальні, глибинно-особистісні та ділові.
Ритуальні бесіди - такі, в яких люди спілкуються, дотримуючись певних правил і норм поведінки (етикету). Людина, звикла до цього, знає, що і як їй потрібно робити в різних ситуаціях (приклад службовців міжнародного корпусу та державних інститутів). Глибинно-особистісні бесіди стосуються нашого спілкування з рідними, коханими, дітьми, друзями тощо. Чуйні люди, жартуючи, переводять розмову на щось інше, коли щось "не так".
Ділові бесіди. їхнім предметом, як правило, є конкретна справа. Серед ділових бесід вирізняють інформаційні, бесіди в "конкурентній ситуації", бесіди "під натиском співрозмовника", бесіди з метою викладу своєї позиції з тої чи іншої проблеми. Орієнтовно можна виокремити такі їхні функції:
o обмін інформацією;
o формування перспективних заходів і процесів;
o контроль і координація вже розпочатих дій;
o взаємне спілкування під час вирішення актуальних справ;
o підтримка ділових контактів на рівні виробничих підрозділів, регіонів, держав;
o пошук нових ідей;
o стимулювання людської думки в новому напрямку тощо. Залежно від кількості учасників бесіди поділяються на індивідуальні й групові.
Індивідуальна бесіда - це діалог двох співрозмовників; вона може сприяти зближенню поглядів співрозмовників, встановленню контакту між ними, довіри й взаєморозуміння. Нерідко, тільки віч-на-віч зустрівшись із людиною, можна з'ясувати для себе її позицію і знайти пояснення її діям (річ у тому, що людина при інших людях грає роль).
У психологічній літературі вирізняють такі етапи індивідуальної бесіди: початок, передачу інформації, аргументування, спростування доказів співрозмовника, прийняття рішень тощо.
Під час підготовки до індивідуальної бесіди аналізується ситуація, в якій вона відбуватиметься, вивчаються типові та індивідуальні особливості співрозмовника, його інтереси й установки.
Найпоширеніша помилка в індивідуальній бесіді, зокрема діловій, - намагання відразу йти до досягнення мети; жорстка орієнтація на кінцевий результат інколи призводить до негативних наслідків.
Можна запропонувати такі правила підготовки до бесіди:
o продумати найбільш доречний момент і місце для бесіди й лише після цього домовлятися про зустріч;
o з'ясувати все, що можна, про співрозмовника, зокрема, як він ставиться до ініціатора бесіди;
o зібрати й систематизувати необхідну для розмови інформацію;
o продумати, як створити відповідну атмосферу довіри, щоб схилити до себе співрозмовника;
o визначити мету, стратегію й тактику ведення бесіди, скласти детальний план розмови, виокремити ключові речення й базові слова;
o уявити собі позицію співрозмовника з цього питання та хід бесіди, передбачивши нюанси, які можуть вплинути на її результат.
Установлення контакту в процесі бесіди.
Контакт - це дотик, поєднання в широкому розумінні.
Психологічний контакт - це духовний зв'язок між людьми, який сприяє можливості взаєморозуміння та взаємовпливу.
Контакт буває емоційний, інтелектуальний, епізодичний, постійний, усвідомлений, неусвідомлений, поверховий, глибинно-особис-тісний, вербальний, невербальний, ефективний, неефективний.
Коротко охарактеризуємо типи контактів з метою аналізу та використання їх у процесі ділового спілкування.
Емоційний контакт виявляється в довірі чи недовірі, симпатії чи антипатії, в повазі чи неповазі до того, з ким спілкуються. Коли у
процесі спілкування виникає довіра, тоді є впевненість у позитивних
Loading...

 
 

Цікаве