WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розум як фактор конфліктності та безконфліктності - Реферат

Розум як фактор конфліктності та безконфліктності - Реферат

обставини, відповідні музиці;
o створіть музичний пейзаж;
o продумайте, яке ваше місце в цьому музичному процесі;
o завважуйте музикальні ритми;
o охарактеризуйте ваші відчуття.
Пропоновані рекомендації допоможуть вам уникнути внутрішньо особистісного конфлікту, досить важкого у подоланні порівняно з будь-яким іншим типом, бо рідко індивід відкриває іншим свої
"проблеми", а самого себе переконати важко, хоча можливо, коли зумієте собою керувати. В такому випадку вам допоможуть поради Дейла Карнегі.
7. Бюрократія як феномен конфліктності та порядку в суспільстві
СЛОВО "бюрократія" викликає в пам'яті картини канцелярської тяганини, поганої роботи, безглуздої діяльності, багатоденних очікувань для отримання довідок і форм, які, можливо, вже й не діють. Таке трапляється в житті! Однак першопричиною усіх цих негативних явищ є власне не бюрократія, а недоліки в реалізації правил та обов'язків роботи, мети організації, звичайні труднощі, пов'язані з суттю та рівнем організації, поведінкою співробітників. Концепція бюрократії була сформульована в 1900-х роках німецьким соціологом Максом Вебером. На Заході в соціально-психологічній літературі такий суспільний феномен як бюрократія - це одна з найбільш корисних ідей в історії організації людського суспільства. Бюрократія як соціальний феномен, з одного боку - нормативна ідеальна модель організації праці, обслуговування, виховування, навчання, до якої повинні прагнути соціальні інститути, власники фірм, кооперативів тощо; з другого боку - це негативна модель, коли люди втратили міру гідності, не думають про авторитет свій та установи, люди, які шкодять здоровому мікрокліматові в колективі, суспільстві та іншим формам зв'язку й стосунків людей між собою. Словом, якщо оцінювати проблему бюрократії як соціального феномену, то він несе у собі заряд рівноваги, відбору в суспільстві конструктивного від неконструктивного.
Функції національної бюрократії:
1. Чіткий поділ праці, що дає змогу бачити, хто є хто, допомагає розставляти в колективі, соціальних інститутах висококваліфікованих спеціалістів у кожній галузі, посадових осіб.
2. Ієрархічний рівень управління, при якому нижча посадова особа та соціальні інститути контролюються щодо субординації та виконання співробітниками своїх обов'язків і нормальної координації.
4. Дотримання принципу формального знеособлення, згідно з яким офіційні особи виконують свої посадові обов'язки.
5. Здійснення найму на роботу відповідно до кваліфікаційних потреб.
Захищеність службовців від довільних звільнень.
Таким чином, бюрократична організаційна структура характеризується високим рівнем розподілу праці, розвиненою ієрархією управління, наявністю численних правил і норм поведінки персоналу та підбором кадрів за їхніми діловими та професійними якостями. Таку організацію структури ще М. Вебер назвав "раціональною", або "конструктивною". Особисті примхи власників або "начальників" не повинні заходити у суперечність із суттю справи. Бюрократію часто називають також класичною або традиційною організаційною структурою. Об'єктивність прийнятих рішень дає змогу управлінській бюрократії ефективно адаптуватися до змін, які відбуваються.
Просування співробітників на основі їхньої компетентності забезпечує постійний приплив кадрів у колектив, фірму, організацію, висококваліфікованих і талановитих технічних й адміністративних працівників.
Бюрократичні концепції політологів, економістів, юристів, соціологів, психологів та іншого типу професійних теоретиків підлягали, підлягають і підлягатимуть критиці й переосмисленню за їхню неактивну здатність до нововведень і запровадження нормального сприйняття мотивацій нових співробітників або ж утвердження в життя їхніх концепцій.
Необхідно зупинитися на негативних характеристиках бюрократії. Попри те, що бюрократія являє собою досить поширену модель формування організації, вона завжди піддягає контролю, аналізові та суттєвій критиці, переосмислюванню форм, методів і підходів до сьогоднішніх цінностей, оцінок, уміння змінювати їх у майбутньому.
Одне з важливих критичних зауважень було сформульовано американським соціологом P. K. Мертоном. На його думку, труднощі, які виникають у так званих бюрократичних структурах, або, як ми їх називаємо, в організаційно-управлінських структурах, пов'язані з перебільшенням значущості застандартизованих правил, процедур, норм, що сприяють забезпеченню виконання належних завдань; задоволення потреб і запитів інших підрозділів організації, фірми, групи, колективу, а також взаємодії з клієнтами та громадськістю. Це призводить до того, що втрачається гнучкість поведінки. Поступово добросовісний пошук альтернати починає скорочуватися. Клієнти й громадськість розглядаються згідно з установленими правилами, процедурами та нормами. Якщо ж співробітникам бюрократичних організацій вказуватимуть на неадекватність їхніх дій, вони відразу робитимуть довідки для протестуючих, звернуться до законів, правил та інструкцій. Так, це правильно, але ж і проблемно, бо життя плинне, є різні періоди та різні оцінки, все має підлягати змінам, реорганізації, еволюції, бо інакше створяться умови для проблемної ситуації, а якщо цього не враховувати, то може виникнути конфлікт. Однак чиновник також контрольований, і за "рамки можливого" офіційно вийти не може. В такому разі - теж проблема, яка потребує конкретного пояснення та підкріплення своїх принципових вимог реаліями закону. Однак цей ланцюг потребує гнучкості та швидких пошуків ноу-хау в системі організації та управління. Немає в житті нічого "навіки стабільного", тому стабільність доцільно сприймати, як "відносно стабільну реалію", бо в іншому разі можуть виникнути нові проблеми в процесі взаємодії та координації взаємодії. Таким чином, можна визначити, що бюрократична система організації й управління (чітко продумана, деталізована) має свої позитивні та негативні сторони. Це залежить від багатьох факторів, які доцільно тримати на контролі, вивчаючи їхнє активне функціонування та врахування їхніх дій, що потребує часу й організаційних інститутів.
Переваги бюрократичних структур управління полягають у чіткому поділі праці, ієрархічній співпідлеглості співробітників та органів управління, професійному ритмі, що базується на компетентності та упорядкованій системі правил, стандартів, що визначає функціонування організації.
Потенційно негативні дії, що створюються бюрократичними структурами та функціонуванням організацій, полягають у суворій продуманості поведінки, труднощах зв'язку всередині організації та нездатності до швидких нововведень. Масштаби суперечностей та конфліктності будуть швидко зростати, це може призвести до позитивних або негативних змін. Тому, щоб позбавляти суспільство конфліктів, потрібно дбати про порядок в організаційних структурах усіх соціальних інституцій суспільства через підготовку спеціалістів, закладаючи в їхню свідомість високувідповідальність, духовність і компетентність.
Loading...

 
 

Цікаве