WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психодіагностика та прогнозування конфліктів - Реферат

Психодіагностика та прогнозування конфліктів - Реферат

формується й реалізується у процесі спілкування);
o багаторівневий характер має і детермінація психічних явищ. Однією з форм реалізації системного підходу в психологічному дослідженні є особистіший підхід; особистіший підхід передбачає вивчення конкретної особистості в конкретній проблемній ситуації. Водночас кожне психічне явище має розглядатись у контексті цілісної системи психічних властивостей індивіда - його потреб, знань, цілей, діяльності та поведінки, емоційно-почуттєвої сфери, здібностей до спілкування, сфер життєвої спрямованості, рис характеру, самосвідомості, досвіду, інтелекту, психофізіології та віку. Це надзвичайно важливо при внутрішньоособистісних і міжо-собистісних конфліктах;
o вимога індивідуалізації полягає у розкритті своєрідності кожної особистості, притаманного їй індивідуального стилю поведінки та діяльності;
o вимога єдності теорії та практики передбачає здійснення корекції, реабілітації, вдосконалення розвитку особистості на основі розкритих законів психіки тощо.
Для вивчення конфліктів використовується весь арсенал основних психологічних методів, який включає спостереження, вивчення документів, експертизи, опитування, аналіз результатів діяльності тощо.
У вітчизняній практиці психологи називають кілька підходів до пошуку методів вивчення конфліктів.
Підхід, що опирається наекспериментальне конструювання конфліктної ситуації переважно в лабораторних умовах (прості конфліктні ігри, різні ситуації, що моделюють зіткнення).
Наступний підхід полягає у вивченні таких конфліктних явищ у групах (колективах), як напруженість у взаєминах, можливість гресивної поведінки окремих осіб, наявність осіб (мікрогруп) з негативною спрямованістю тощо. З цією метою використовують різні особистісні опитувальники й тести, а також варіанти соціологічного опитування.
Конфлікти вивчають також шляхом історичного підходу (метод ретроспективи) та ін.
Ефективність роботи конфліктелога чи психолога залежить від багатьох чинників:
o узагальненої теорії, яку вибирають для дослідження конфліктів;
o засобів отримання психо лого-конфлікте логічної інформації;
o засобів передачі одержаної інформації.
У контексті розгляду проблеми доцільно зауважити про небезпечність використання тестів іноземних авторів. Річ у тому, що спостерігаються труднощі, пов'язані з мовою, традиціями, культурою, характером етносів та їхньою ментальністю.
В. В. Столін сформулював вимоги до методик різного виду:
o процедуру дослідження потрібно задавати у вигляді однозначного алгоритму;
o аналіз результатів повинен включати статистично обґрунтовані методи підрахунку;
o тестові шкали повинні бути перевірені на репрезентативність, надійність і валідність;
o ведення банку даних, зібраних з усіх використаних методик. Існують певні апробовані психологічні технології розв'язання конфліктів:
o виявлення реальних причин конфліктів;
o визначення проблеми конфлікту;
o виявлення реальних і прихованих учасників конфлікту;
o аналіз, визначення частоти й тематики інцидентів;
o подолання конфліктної ситуації, яка передбачає вирішення нагромаджених суперечностей, які містять у собі причину конфлікту;
o подолання інциденту тощо.
Ліксон передбачає психотехнологію розв'язання конфліктів, що має сім етапів:
o знімання масок;
o виявлення справжньої проблеми;
o відмова від установки "тільки перемога";
o знаходження кількох можливих рішень;
o оцінка варіантів і вибір кращого з них;
o прагнення до діалогу та порозуміння;
o визнання цінності стосунків і прагнення до їх зближення.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Андреев В. И. Конфликтология: искусство спора, ведение перего-воров, разрешение конфликтов. - М., 1995.
2. Анцупов А.Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию. - К., 1996.
3. Беркли-Ален М. Забытое искусство слушать. - СПб., 1997.
4. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб., 2001.
5. Гірник А. М. Посередництво в трудових колективах. - К., 1998.
6. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // СОЦИС. - 1994. - № 5.
7. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. - СПб., 2000.
8. Зигерт В., ЛангЛ. Руководить без конфликтов. - М., 1990.
9. Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров. - М., 1997.
10. Конфликтология I Под ред. А. С. Карлина. - СПб., 1990.
11. Корнелиус X., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты. - М., 1992.
12. Кочетков В. В. Психология межкультурных различий. -- М., 2002.
13. Кудрявцев В. Н. Юридическая конфликтология. - М., 1995.
14. Ликсон Ч. Конфликт. Семь шагов к миру. - СПб., 1997.
15. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений. -- К., 1990.
16. Пірен М. І. Етнополітичні процеси в сучасній Україні: Навч. по-сіб. - К., 1999.
17. Психология и этика делового общения: Учебник для вузов / Под ред. проф. В. Н. Лавриненко. - 3-е изд., перераб. и доп. - М., 2000.
18. Психология конфликта / Сост. и общ. ред. Н. В. Гришиной. -СПб., 2001.
19. Семичин Г. Ю. Социальное партнерство в современном мире. - М., 1996.
20. Смулъсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту: Монографія. -К., 2001.
21. Фролов С. Ф. Социология: сотрудничество и конфликты. - М., 1997.
22. Херсонский Б. Г., Дворяк С. В. Психология и психопрофилактика семейных конфликтов. - 1991.
23. Цепцов В. А. Переговоры: психология, воздействие, практика. - М., 1996.
24. Шатнов В. П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. -Минск, 1997.
25. Швалб Ю. М. Психологические модели целеполагания. - К., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве