WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблеми стимулювання - Реферат

Проблеми стимулювання - Реферат

поле для маневру й спробувати залишити в ньому якнайбільше місця для себе. Переговори мають проходити в присутності посередника, він же повинен кожній стороні дати можливість висловити свою думку. Посередник пропонує прийняти рішення більшістю голосів, через консенсус.
На початку переговорів ймовірними є різні тактичні ходи:
o вияв агресивності для тиску на опонента у вигляді наступу;
o щоб досягти взаємовигідного компромісу можна використати маленькі поступки та встановлення конкретних термінів;
o для досягнення незначного домінування можна спробувати подати нові факти й використати маніпуляції;
o встановлення позитивних особистих стосунків: створення дружньої атмосфери; сприяння неформальним обговоренням; прояв зацікавленості в успішному завершенні переговорів; прагнення не втратити "свого обличчя";
o для досягнення процедурної легкості необхідно шукати нову інформацію та спільні альтернативні рішення.
III. Третій етап переговорів полягає у пошукові взаємоприйнятних рішень у психологічних змаганнях і маніпулюванні. Мета ж кожного учасника - збереження рівноваги або незначне домінування.
Завдання посередника - побачити й привести в дію можливі комбінації інтересів учасників, здатність із багатьох варіантів рішень вибрати найефективніше, спрямувати думки зацікавлених осіб на його реалізацію. Якщо ж переговори стали різкими, посередник повинен знайти вихід, корисний для обох сторін.
IV. Четвертий етап - завершення переговорів, або вихід з глухого кута. Пора приймати рішення. Кілька останніх поступок, зроблених обома сторонами, можуть врятувати справу і привести до згоди.
Рекомендації щодо розв'язання конфліктів методом ведення переговорів
o Визначення наявності конфлікту.
o Виявлення можливості переговорів.
o Узгодження процедури переговорів: де, коли, з ким.
o З'ясування кола питань, що становлять предмет конфлікту.
o Вироблення варіантів рішень.
o Прийняття єдиного рішення.
o Реалізація прийнятого рішення на практиці.
Роль керівника-особистості у профілактиці конфліктів
Культура, як здоров'я - чим її більше, тим краще.
Народна мудрість
Попередити конфлікти можна, знаючи основні групи причин, що їх викликали, та завдяки високій культурі особистості керівника. Які ж основні причини конфліктів у трудових колективах?
У трудових колективах (фірмах, установах, відділах тощо) визначають такі причини:
1. Недоліки, пов'язані з організацією трудової діяльності.
2. Недоліки в управлінні, викликані невмінням розставити людей на робочі місця відповідно до їхньої кваліфікації та психологічних особливостей, адмініструванням тощо.
3. Недоліки, пов'язані з міжособистісними стосунками в колективі. Тут позитивну роль може відіграти психологічна служба установи, яку бажано спрямувати на виконання цього завдання. Першочергова профілактика конфлікту пов'язана з психологічною освітою, популяризацією психологічних знань. Співробітники отримують знання про суть конфлікту, його причини, а також про наслідки конфліктів, якщо їм вчасно не запобігати.
У процесі цієї роботи даються рекомендації щодо безконфліктного спілкування, засвоюються правила поведінки в конфліктній ситуації, даються групові та індивідуальні консультації, які допоможуть пізнати свої позитивні й негативні якості, аналізується поведінка співробітників у конфліктній ситуації тощо.
На більш високому рівні профілактики, як правило, застосовують активні методи навчання: групова дискусія, ділова гра, рольова гра, психодрама тощо.
Для групи ризику (конфліктних особистостей) організовується психотренінг із культури спілкування.
Психокорекційна робота спрямована на заняття негативних станів (стресу, фрустрації), на формування впевненості у своїх силах.
Форми впливу керівника на членів колективу з метою утвердження нормальних взаємин
Успіх керівника в управлінні конфліктними ситуаціями залежить від таких принципів та дій:
1. Вірність своїм принципам, якщо вони справедливі.
2. Здатність діяти на свій розсуд.
3. Здатність не гаяти час на надмірну стурбованість про вчорашній і завтрашній день.
4. Уміння зберігати впевненість у своїх здібностях незважаючи на тимчасові невдачі й труднощі.
5. Уміння цінувати в кожній особистості людину та її необхідність у житті.
6. Певна невимушеність у спілкуванні, уміння відстоювати не лише свою правоту, але й інших.
7. Уміння давати відсіч тим, хто культивує негатив.
8. Здатність розуміти свої та чужі відчуття.
9. Здатність знаходити задоволення в різних видах діяльності (спілкуванні, роботі, відпочинку, грі, творчому самовираженні тощо). Дуже важливо для керівника-управлінця враховувати такі поради:
o нагороджуючи і караючи, не обманюй: нагороджуються й караються не люди, а їхні дії. Можна не любити нагороджуваного, можна любити того, кого карають, але не можна змінювати рішень, якщо вони справедливі;
o обернути біду на щастя - дилема життя. Думаймо, розмірковуймо, практикуймо так;
o керуй громадянськими методами, будеш легко помирати, підсумовуючи життя, прощаючись із ним, полегшиш свою карму.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Андреев В. И. Конфликтология: искусство спора, ведение переговоров, разрешение конфликтов. - М., 1995.
2. Анцупов А.Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию. - К., 1996.
3. Беркли-Ален М. Забытое искусство слушать. - СПб., 1997.
4. Берн Ш. Гендерная психология. - СПб., 2001.
5. Гірник А. М. Посередництво в трудових колективах. - К., 1998.
6. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // СОЦИС. - 1994. - № 5.
7. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. - СПб., 2000.
8. Зигерт В., ЛангЛ. Руководить без конфликтов. - М., 1990.
9. Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров. - М., 1997.
10. Конфликтология I Под ред. А. С. Карлина. - СПб., 1990.
11. Корнелиус X., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты. - М., 1992.
12. Кочетков В. В. Психология межкультурных различий. -- М., 2002.
13. Кудрявцев В. Н. Юридическая конфликтология. - М., 1995.
14. Ликсон Ч. Конфликт. Семь шагов к миру. - СПб., 1997.
15. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений. -- К., 1990.
16. Пірен М. І. Етнополітичні процеси в сучасній Україні: Навч. по-сіб. - К., 1999.
17. Психология и этика делового общения: Учебник для вузов / Под ред. проф. В. Н. Лавриненко. - 3-е изд., перераб. и доп. - М., 2000.
18. Психология конфликта / Сост. и общ. ред. Н. В. Гришиной. -СПб., 2001.
19. Семичин Г. Ю. Социальное партнерство в современном мире. - М., 1996.
20. Смулъсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту: Монографія. -К., 2001.
21. Фролов С. Ф.Социология: сотрудничество и конфликты. - М., 1997.
22. Херсонский Б. Г., Дворяк С. В. Психология и психопрофилактика семейных конфликтов. - 1991.
23. Цепцов В. А. Переговоры: психология, воздействие, практика. - М., 1996.
24. Шатнов В. П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. -Минск, 1997.
25. Швалб Ю. М. Психологические модели целеполагания. - К., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве