WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Предмет, метод, структура конфліктології - Реферат

Предмет, метод, структура конфліктології - Реферат

конфліктології. Це природно, бо кожна наука осмислює своє поле інтересів і проблем.
З'ясовуючи науковий статус конфліктології, важливо чітко розрізняти її об'єкт і предмет. Об'єктом конфліктологічного пізнання є людське суспільство і людина з її вчинками, цінностями, оцінками й відносинами в суспільстві та його інститутах.
Предмет науки - це сукупність понять, за допомогою яких наука описує об'єктивну реальність у дії, змінах (якісних і кількісних). Як можна представити предмет конфліктології нині? Через сукупність суспільних інститутів, їх ролей, статусів. Наприклад, сім'я, виробництво, релігія, освіта, армія, власність, держава - фундаментальні інститути суспільства, де й народжуються проблемні ситуації, і ці інститути з певних суб'єктивних чи об'єктивних причин можуть бути втягнуті людьми у конфлікти. Людина й створене людьми суспільство виникли 40 тис.років тому, армія й держава - 10 тис. років тому. Відтоді бере початок конфліктна парадигма, бо конфлікти завжди перебувають у русі та змінах через проблемність.
Кожен індивід, соціальний інститут виконують, точніше, покликані виконувати певні функції. Осмислення або поява проблем потребують відповідних дій, бо інакше наша бездіяльність може перерости в конфлікт.
Предметом вивчення конфліктології є закони й категорії, що характеризують конфлікт як соціальне явище, як різновид соціальної поведінки та взаємодії.
Конфліктологія являє собою міждисциплінарну галузь суспільствознавства, що поєднує соціологічний, психологічний, філософський та інші підходи. Воднораз перевага у вивченні конфліктології належить соціології та психології. Традиційно в їхніх межах вивчався конфлікт. Визначення останнього залежить від світогляду соціолога чи психолога, від домінуючої наукової парадигми.
Сучасні вітчизняні дослідники конфліктів пропонують такий аналіз розгляду їх різними науками.
Закони вивчення конфлікту, або ступінь його гостроти, залежать від таких факторів: природи інтересів учасників конфлікту; їхньої "реалістичності" чи "нереалістичності" (за висловом Л. Козера); від того, наскільки учасники конфлікту в минулому були пов'язані спільною справою; від рівня поєднаності груп, що ворогують; від того, закритим чи відкритим є суспільство, де відбуваються конфлікти, тощо.
Закон функціонування конфлікту встановлює його дію та функцію в суспільстві. Остання залежить від типу конфліктів та їхньої структури, до якої входять носій (суб'єкт) конфлікту, проблема, об'єкт, інцидент. Тип конфлікту зумовлюється сферою, в якій він відбувається (політика, економіка, культура, міжособистісні стосунки), або суб'єктом (носієм конфлікту). За цією ознакою ми поділяємо конфлікти на інституціональні, організаційні, міжгрупові, групові та міжособистісні.
У суспільстві конфлікти виконують такі функції: групоутворення, нормотворення, інновації, інформації тощо. Завдяки конфлікту в суспільстві існують соціальні норми й інститути, призначені регулювати конфліктну взаємодію, чіткіше означуються протилежності, між якими здійснюється обмін інформацією. Відтак змінюється суспільство та суспільні організації.
Закони регулювання конфліктів утворюють ще одну групу законів конфліктології. До них належать засоби профілактики конфліктів, діагностики напруження, пом'якшення конфліктів, насильницьких методів і компромісів. Метод - це шлях наукового дослідження.
Актуальність конфліктології як науки безперечна. Проблема дослідження конфліктів набула особливого значення нині. Наше суспільство та суспільні науки тривалий час ігнорували конфлікти, внаслідок чого владні структури не володіли науковою методологією вивчення, регулювання та прогнозування конфліктів. Демократичні перетворення відкрили двері для стихії конфліктного розмаїття в усіх сферах сучасного життя. Ці обставини потребують подальшого розвитку конфліктології в її теоретичній та прикладній формах. Саме в такому напрямку ми й пропонуємо її вивчати.
Структура конфліктології. Конфліктологія як спеціальна дисципліна має теоретичний та емпіричний рівні. На теоретичному рівні вона містить широкі узагальнення, виходячи з яких можна формулювати загальні закони конфліктної поведінки (взаємодії) незважаючи на особливості, притаманні окремим типам і формам конфліктів. Фундамент конфліктології утворюють емпіричні дослідження, що включають емпіричний рівень узагальнень, робочі поняття, методи діагностики, напруження, соціальні технології, спрямовані на розв'язання конфліктів, їх свідоме регулювання, прогнозування та запобігання.
За своєю сутністю наука є квінтесенцією суб'єктивних можливостей людини, і тому логіка її самовизначення й саморозвитку з самого початку спричинена ідеєю розкриття суб'єктивних сил людини.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. - М., 1999.
2. Бандурка А. М., Друзь В. А. Конфликтология: Учеб. пособ. для вузов. - Харьков, 1997.
3. Гришина Н. В. Психология конфликта. - СПб., 2000.
4. Дмитриев А. В. Конфликтология: Учеб. пособ. - М., 2000.
5. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. - СПб., 2000.
6. Журавлев В. И. Основы педагогической конфликтологии. - М., 1995.
7. Загальна конфліктологія: Навч. посіб. / Ващенко І. В. та ін. - Х., 2001.
8. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. - М., 1995.
9. Конфликтология: Учебник / Под ред. А. С. Кармина. - СПб., 1999.
10. Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология кон-фликта: Учеб. пособие. - К., 2000.
11. Пірен М. Деонтологія конфліктів та управління. - К., 2001.
12. Пірен М. І. Основи конфліктології. - К., 1996.
13. Природа, феноменологія та динаміка конфліктів у сучасному сві-ті: Тези Міжнар. наук.-практ. конф.: У 2 кн. - Чернівці, 1993.
14. Психология конфликта. - СПб., 2001.
15. Скотт Д. Г. Конфликты. Пути их преодоления. - К., 1991.
16. Словник-довідник термінів з конфліктології / За ред. М. І. Пірен, Г. В. Ложкіна. - Чернівці; Київ, 1995.
17. Уткин Э. А. Конфликтология. Теория и практика. - М., 1998.
18. Харламов И. Ф. Педагогика. - М., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве