WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Мудрість спілкування - Реферат

Мудрість спілкування - Реферат


Реферат на тему:
Мудрість спілкування
Для багатьох людей проблеми виховання душі починаються саме з вивчення та засвоєння правил спілкування. Техніка (правила спілкування) не замінить душі людини, але добрі й мудрі поради, правила можуть бути орієнтиром до мети, якої потрібно прагнути. Це земна педагогіка для всіх, хто прагне бути особистістю.
Ідея мистецтва життя й управлінської творчості базується на високій духовності, професіоналізмі, любові, соціальній відповідальності та громадянській позиції. Управлінська творчість особистості залежить від мистецтва жити.
Видатний український просвітитель-гуманіст Г. С Сковорода, надаючи особливого значення такому важливому мистецтву, як мистецтво жити, писав: "Дехто, як говорить Сократ, живе, щоб їсти і жити, я ж - навпаки. Більшість зовсім не знає, що значить жити, і
хоч вони й бажають їсти, щоб жити, однак не можуть по-справжньому жити, бо навчитися найвеличнішому мистецтву життя - справа дуже важка, тому що за чисте життя треба боротися зі злом. Це ж вимагає від людини думки й мистецтва керувати собою". І справді, життя - процес багатогранний, багатовимірний, де діють сили свідомого й несвідомого. У ньому багато що непідвладне простій, смертній людині, тому й мистецтво управління людьми складне.
Леся Українка теж залишила нам свої міркування щодо осмислення життя й оволодіння мистецтвом жити. Вона писала: "Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються. Хоч миру прагнуть. Оволодіння мистецтвом життя - вимога самого життя!"
Усе наше життя - в пошуку себе, істини, у задоволенні потреб спілкування з іншими. Ці процеси мають бути керованими особистістю й управлінцями.
Найперше правило спілкування з людьми сформульовано самими людьми багато століть тому: "Найголовніша людина на світі - та, що перед тобою". Із цього слід виходити у спілкуванні.
Формування першого враження про особистість
Майже завжди про людей судять за першим враженням, яке формується протягом кількох хвилин знайомства. Створення такого враження - складний процес. Його психологічною суттю є міжособистісне оцінювання, на базі якого вибудовується образ людини, з котрою передбачається спілкування чи спільна діяльність, виявляються ознаки, що відображають її характерологічні властивості та емоційний стан, прогнозується її поведінка та послідовність дій.
Структура першого враження в основному складається із таких компонентів:
o фізична зовнішність;
o постава;
o оформлення зовнішності, в тому числі й стиль одягу;
o експресивність, емоційний стан;
o особливості поведінки та дій;
o манера спілкування;
o передбачувані якості особистості.
Суттєвий вплив має фізичний стан, виразне обличчя, постава (гарна асоціюється з твердістю, внутрішньою силою, гідністю).
Важливий компонент - стиль одягу (по одежі зустрічають); певну роль відіграє поведінкова та мовна самопрезентація, тобто вміння себе "подати". Якщо людина вміє це робити, вона сприймається як приємна.
Суттєвою є й психологічна установка на людину. Якщо людину охарактеризували з позитивного боку, то й перше враження гарне.
При формуванні першого враження майже завжди присутній психологічний феномен проекційності (вкладання своїх емоцій, стану в іншу особистість). Якщо в людини сильнийемоційний стрес чи висока тривожність і невпевненість від тих, із ким відбуваються зустрічі, вона чекатиме недружніх дій, а до їхніх пропозицій ставитиметься з недовірою та підозрілістю. Упевнені в собі люди частіше оцінюють інших як доброзичливих і прихильних до них. Точні оцінки людям частіше дають люди гуманітарних професій, менш точні - "технарі".
Важливу роль у міжособистісному оцінюванні відіграє стереоти-пізація.
У психології - кілька можливих класів стереотипів: фізичні (антропологічні), емоційні й соціальні. Фізичні діляться на професійні, соціально-групові, етнічні. Перераховані психологічні фактори є основою формування певного враження про іншу людину, її узагальнений образ. Надалі вони уточнюються, коригуються, а сам образ добудовується у спілкуванні з особистістю у процесі ділових стосунків.
Що потрібно робити, аби створити гарне враження на людей під час спілкування:
o прагнути виглядати впевнено, триматися гідно, з оптимізмом;
o мати приємну усмішку, відкритий погляд, зберігати доброзичливий вираз обличчя;
o зберігати поставу протягом усього часу спілкування, не сутулитися під час бесіди стоячи;
o спокійно і вільно тримати руки;
o злегка нахилятися вперед до співрозмовника в момент спілкування;
o зберігати увагу, бути мобілізованим, готовим до будь-яких труднощів, які можуть вплинути на хід бесіди;
o підтримувати високу активність у спілкуванні.
Що не потрібно робити, аби не створити поганого враження
o виглядати переможеним, згорбленим, похмурим;
o триматися з опущеною головою і дивитися з-під лоба;
o сидіти, відкинувшись назад;
o тримати ноги схрещено;
o нервово потирати руки;
o демонструвати зверхність, ігнорувати співрозмовників;
o виглядати понурим і байдужим;
o дивитися на підлогу;
o смикати ручку, хустинку або крутити окулярами;
o ритмічно постукувати пальцями по столі;
o хитати ногою;
o дивитися в простір, позіхати, нудьгувати;
o нервово соватися на стільці;
o перебирати й гладити волосся рукою, постійно прибирати його з очей;
o жувати жуйку;
o чухатися;
o відгороджуватися від слухачів тощо.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Биркенбилъ М. Молитовник для шефа. - М., 1993.
2. Бороздина Г. В. Психология делового общения. - М., 1998.
3. Бройнинг Г. Руководство по ведению переговоров. - М., 1996.
4. Вечер Л. С. Секреты делового общения. - Минск, 1996.
5. Государственная служба: культура поведения и деловой этики. - М., 1999.
6. Гримах Л. П. Общение с собой. - М., 1991.
7. Доналъдсон М. Н. Умение вести переговоры. Для чайников. -М., 1998.
8. Зазыкин В. Г. Основы психологии проницательности. - - М., 1997.
9. Кан-Калик В. А. Грамматика общения. - М., 1995.
10. Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров. - М., 1997.
11. Конецкая В. П. Социология коммуникации. - М., 1997.
12. Обозов Н. П., Щёкин Г. В. Психология работы с людьми: Учеб. пособие. - 5-е изд., стереотип. - К., 1999.
13. Панасюк А. Ю. Управленческое общение: Практические советы. - М., 1990.
14. Сулимова П. С. Социальная работа и конструктивное решение конфликтов. - М., 1996.
15. Чмут Т. К. Культура спілкування. Навч. посіб. - Хмельницький,1996.
16. Юнг К. Психологические типы. - М., 1996.

 
 

Цікаве

Загрузка...