WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Міжособистісні конфлікти - Реферат

Міжособистісні конфлікти - Реферат


Реферат на тему:
Міжособистісні конфлікти
Міжособистісний конфлікт - окремий випадок взаємодії людей у процесі їхнього спілкування та спільної діяльності. Найбільш очевидні вияви міжособистісних конфліктів - через взаємні звинувачення, суперечки, нападки та захист.
У кожному міжособистісному конфлікті є два або кілька учасників і певна ситуація їхньої взаємодії.
Як утриматися від агресії? Існують три способи зняття агресії -пасивний, активний і логічний.
Подаємо стислу їх характеристику.
Пасивний спосіб полягає в тому, щоб "поплакатися".
Активний спосіб - це спосіб, який проявляється у дії.
Логічний спосіб полягає в тому, щоб працею думки вгамувати емоції.
Подолання егоїзму теж потребує свого прийому. Найбільша перемога особистості над егоїзмом - та, яку отримує егоїст над со-
бою, коли він усвідомлює, яке зло він робить собі такою поведінкою. Його не люблять, йому не співчувають, з ним не спілкуються тощо.
Для визначення причин конфліктів потрібен всебічний і глибокий аналіз як дій, позицій, психологічних особливостей його учасників, так і обставин, які виникли в ситуації їхньої взаємодії.
Які ж причини конфліктів? У психологічній, конфліктологічній, науковій літературі вирізняють такі причини:
o інформаційні (неточні факти, чутки, запізніла інформація тощо);
o фактори поведінки (прагнення до зверхності, прояв агресивності, егоїзму);
o фактори відносин (незадоволення взаємодією сторін);
o ціннісні фактори (принципи, що проголошуються чи заперечуються, яких ми потребуємо або уникаємо);
o структурні фактори (влада, політичні партії і течії, релігія, право тощо).
Однак у реальному житті, як правило, "чисті" конфлікти, тобто зумовлені тільки однією групою причин, трапляються досить рідко.
Першопричини міжособистісних конфліктів
Типи конфліктогенів міжособистісного характеру різні. Міжособистісні конфлікти можна класифікувати:
o за сферами існування;
o за ефектом і функціональними наслідками;
o за критерієм реальності або правдивості тощо.
Більшість конфліктогенів можна зарахувати до одного з трьох запропонованих типів:
o прагнення до зверхності;
o прояв агресивності;
o прояв егоїзму.
Прагнення до зверхності може проявитися через:
o зверхність (наказ і загроза, критика, насмішка, сарказм);
o зверхність у доброзичливості ("не ображайтеся", "заспокойтеся", "невже ви не розумієте", "ви мудра людина, але такий вчинок (дія) ..."тощо;
o вихваляння, розмови про свої успіхи (наявні й надумані);
o категоричність, безапеляційність, вияв надмірної впевненості у своїй правоті;
o нав'язування своїх порад (давайте пораду лише тоді, коли вас просять);
o перебивання розмови співрозмовника (наче ваші думки цінніші, ніж думки інших);
o приховування інформації стосовно роботи або передача її певним особам;
o жартування з окремих осіб у колективі;
o обманювання всіх або окремих осіб;
o нагадування про якусь неприємну для співрозмовника ситуацію;
o перекладання відповідальності на інших людей тощо. Прояви агресивності:
o природна агресивність, коли людина не може жити без сварки (частіше жінки);
o людина з підвищеною агресивністю (конфліктоген) часто вирішує свої внутрішні проблеми за рахунок оточення;
o людина з агресивністю нижче середньої ризикує домогтися в житті менше, ніж заслуговує;
o ситуативна агресивність (фрустрація).
Пам'ятаймо, що агресивність нерідко стимулює невроз та інші психічні розлади. Прояви егоїзму:
o егоїст домагається чогось для себе за будь-яких обставин, нехтуючи етичні норми.
Як запобігти конфліктогенам?
По-перше, бажано постійно пам'ятати, що будь-яке необережне висловлювання завдяки ескалації конфліктогенів може призвести до конфлікту.
По-друге, прагніть виявити симпатію до співрозмовника.
Це загальні положення.
Психологи, педагоги, мислителі виробили певні способи подолання зверхності, агресивності й егоїзму.
Як позбутися прагнення зверхності?
Китайський мислитель Лао-Цзи вчив: "Ріки й потічки віддають свою воду морям тому, що нижчі за них. Так і людина, що прагне піднятися, повинна триматися нижче від інших." Індійський мислитель Будда писав: "Справжня перемога та, коли ніхто не почуває себе переможеним". Однак таке в суспільстві є рідкістю, для цього потрібно змінити свідомість, наблизивши її до високої моралі та духовності, дати собі можливість усвідомити, що я вирізняюся своїми високими якостями, які визнають лише люди, саме вони мають право оцінювати їх, я ж маю право виважено порівнювати оцінки, враховувати негативне, думати про шляхи свого удосконалення. На це дано Господом життя, розум і силу.
Вивчення особливостей причин, видів і мотивів врегулювання конфліктів у міжособистісних відносинах базується на таких основних підходах: мотиваційному, когнітивному, діяльному, організаційному.
У вивченні міжособистісних конфліктів домінує мотиваційний підхід, його основоположники М. Дойч, Л. Козер, Г. Зіммель, К. Ле-дерер, Дж. Бертон, К. Мітчелл, Н. Паузард, Н. Тимашев, К. Райт та ін. Прихильники мотиваційного підходу вважають джерелами конфліктів у міжособистісних відносинах усвідомлення несумісних прагнень та інтересів суперників.
У мотиваційному підході до вивчення міжособистісних конфліктів широко застосовують поняття "конкуренція".
Когнітивний підхід до вивчення конфліктних ситуацій розглядається у дослідженнях Н. Фригіної і М. Крогіуса, а в зарубіжній літературі - у працях скандинавських і швейцарських психологів. Когнітивний підхід досліджує конфлікт в аспекті впливу когнітивного, суб'єктивного світу особистості на її поведінку.
Діяльний підхід дослідження міжособистісних конфліктів дає змогу проаналізувати рівень ефективності спільної діяльності індивідів. Діяльний підхід знаходимо в Ф. Бородкіна, М. Іванова, Л. Петровської, Н. Пов'якель та ін. Діяльність допомагає по-новому підійти до явищ детермінації міжособистісних внутрішньогрупових конфліктів. Діяльний підхід як об'єктивні детермінанти міжособистісних конфліктів виокремлює суперечності предметно-діяльного характеру, зумовлені спільною груповою діяльністю.
Організаційний підхід широко застосовується для аналізу конфліктів насамперед у сфері управлінських відносин. Моделі органі-
заційного конфлікту запропоновані Н. Гриіпиною, О. Єршовим, Р. Блейком та ін.
Кожен із запропонованих підходів по-своєму ефективний і дає змогу визначити напрямок розвитку міжособистісного конфлікту, його причини, зміст і наслідки.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Алексеева М. І. Моральний вибір у конфліктній ситуації // Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика: Тези 3 Міжнар. наук.-практ. конф.: У 2 кн. - Київ; Чернівці, 1995. - Кн. 2.
2. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. - М., 1999.
3. Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості. -- X., 1996.
4.Бурлачук В. Життєвий світ і структура конфлікту // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 1998. - № 4-5.
5. Гризунова Г. В. Межличностный конфликт в сфере управленческой деятельности. - М., 1994.
6. Гришина Н. В. Психология конфликта. - СПб., 2000.
7. Донцов А. Психология коллектива (Методологические проблемы исследования). - М., 1984.
8. Конфлікти у суспільній діяльності / Г. В. Ложкін, С. В. Сьомій, Т. В. Петровська, О. О. Кисельова. - К., 1997.
9. Пірен М. Деонтологія конфліктів та управління. - К., 2001.
10. Практическая психодиагностика. - Самара, 2000.
11. Психология конфликта / Сост. и общ. ред. Н. В. Гришиной. - СПб., 2001.
12. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. - К., 2001.
13. Семенченко В. А. Психологія особистості. - К., 2001.
14. Скребец В. А. Психологическая диагностика: Учеб. пособие. -2-е изд., перераб. и доп. - К., 2001.
15. Фрейд 3. Введение в психоанализ. Лекции. - М., 1989.
16. Фрейд 3. Психология бессознательного. - М., 1990.
17. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. - М., 1994.
18. Хорни К. Ваши внутренние конфликты. - СПб., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве