WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Міжетнічні конфлікти - Реферат

Міжетнічні конфлікти - Реферат

міждержавних відносин.
Що ж до українських етноконфліктогенних проблем, то можна згадати про конфліктний потенціал певної частини української інтелектуальної еліти, орієнтованої на традиційні етнополітичні та національно-культурні цінності. Серед них - самостійність і державна незалежність, націокультурне відродження й розвиток. А з другого боку - представники російськомовної радянської еліти, яка бачила українську перспективу по-своєму. Слід мати на увазі, що ця проблемна ситуація носить латентний характер і має своє історичне підґрунтя. Хоча якщо оцінювати громадську думку, то переважає російськомовна проблема.
Дискримінації щодо росіян зустрічаються рідко, і про це свідчать дані вивчення громадської думки. До того ж вищим є показник не завжди толерантного ставлення до українців в Україні, ніж до
інших етносів. Це норма, титульна нація має інколи поступатися за-ради миру і злагоди.
На запитання: "Чи доводилося Вам протягом останнього року стикатися з випадками дискримінації (порушення прав та інтересів) щодо росіян?" тільки 10 % респондентів відповіли "так" (табл. 1) .
На запитання: "Чи доводилося Вам протягом останнього року стикатися з випадками дискримінації (порушення прав та інтересів) щодо українців?" - було одержано такі відповіді (табл. 2) .
Існують залишки колишніх проблемних ситуацій між українцями та євреями.
За радянських часів вони мали здебільшого латентний характер у вигляді побутового антисемітизму. У середині 60-х - наприкінці 80-х років з'являється антисемітизм офіційного ґатунку, що спровокував масовий від'їзд євреїв за кордон. Тому якщо на побутовому рівні цей конфлікт мав швидше характер "конфлікту етностереотипів", то на офіційному - це був конфлікт влади й етнічної громади, що відчувала дискримінацію за етнічною ознакою.
Сьогодні українсько-єврейські етнічні відносини змінилися на краще. Антисемітизму не спостерігається не тільки в діях влади, а й на побутовому рівні, хоча певні винятки зустрічаються.
Про це неодноразово заявляли й самі лідери Єврейського національного конгресу та міжнародних єврейських організацій в Україні.
Якщо звернутися до громадської думки, то в процесі відстеження цієї проблеми (1994-2001 рр.) 93,4 % респондентів заявили про те, що дискримінації євреїв не відчувається (табл. 3).
Спостерігаються проблемні ситуації всередині титульного етносу, що має теж здебільшого латентний характер і пов'язано з мовно-культурною та етноконфесійною ідентичністю, а також проблемні ситуації між регіонами (Галицький, а тепер Кримський).
Одним із чинників конфліктності є проблема Закарпаття, пов'язана з частиною еліти закарпатських русинів та владою, через те що русини вимагають визнати за ними офіційний етнонім "русин" та надання права національно-культурної автономії. Сучасні етнологічні, психолінгвістичні та історичні дослідження не підтверджують цього.
Що ж до проблемних ситуацій конфліктологічного спрямування, то вони не мають суттєвого змісту.
На запитання: "Чи доводилося Вам за останній рік стикатися з випадками дискримінації (порушення прав та інтересів) стосовно інших національностей?" - було одержано такі відповіді (табл. 4).
Основні чинники консолідації українського суспільства
o Важливим фактором консолідації суспільства є загальновизнаний авторитет лідера.
o Єдина державна ідеологія - "суспільна ідеологія". Її поки що немає.
o Нова єдина ідеологічна концепція повинна відображати інтереси всіх верств нашого суспільства. Серйозним підґрунтям такої
ідеї може бути концепція "багатої нації". Вона сьогодні може поєднати національний і соціальний чинники і бути перспективною в часі.
o Консолідуючий чинник - релігія, церква, єдиний патріарх, єдина православна помісна Церква України.
o Приватизація приведе до остаточного визнання громадянства, змусить задуматися, де його справжня батьківщина. Люди будуть об'єднані не тільки ідеями, а й матеріальними чинниками.
o Загальновизнані герої нації.
o Добрі сусіди та розумне ставлення до них.
o Спільна історична пам'ять та її осмислення.
o Консолідуючий чинник - державна мова і толерантне ставлення до інших мов.
o Єдина структура громадянського суспільства тощо. Насправді етнічні чинники розділяють людей сильніше, ніж економічні, соціальні та ідеологічні. Людина може змінити свій світогляд, свій економічний, соціальний статус, проте свою етнічну належність не міняє. Саме коли ця відмінність накладається на проблеми статусу, економічні та інші проблеми, утворюється сильний заряд соціального напруження.
Досить складними у системі державної етнополітики є конфлікти на міграційному ґрунті. Вчені такі конфлікти вважають як деконс-труктивними, так і деструктивними. Якщо ж конфлікт розв'язує перспективні, еволюційні проблеми, то їх вважають рушійною силою еволюційного розвитку. Суспільне буття в жодному разі без проблем розвиватися не може.
У царині етнічних і соціальних конфліктів закладено умови для боротьби за життєвий простір, культурні та соціальні надбання. Конфронтація на ґрунті "моє" і "твоє", біовиживання - це одвічна природна та соціальна проблема. Конфліктогенність у природі та соціумі - універсальне біокомунікативне явище, яке забезпечує збалансованість зв'язків, відносин, обміну ресурсами, протистоянь, міграції, закономірної селекції й циркуляції між закритими екосистемами. Конфлікт існує як в макро-, так і мікробутті, наповнює земний світ конкурентними формами співжиття.
Порушення прав людини та міжетнічні конфлікти дедалі частіше стають причиною як масових міграційних процесів, так і переміщення населення всередині країни.
Нинішні потоки біженців все частіше набувають форми масової втечі під тиском воєнних, політичних, релігійних, морально-психологічних обставин із місць їхнього традиційного мешкання в інші місця чи держави з метою врятування від етноциду. Захист від етноциду є основним мотивом, внаслідок якого етнічна група перетворюється на етнічних біженців. Як правило, етнічні біженці є жертвами політики державного шовінізму, або ксенофобії, а приводом до цього слугують кризові явища в суспільстві.
Цілеспрямоване впорядкування міграційних потоків, подолання негативних наслідків і неконтрольованих процесів міграції, забезпечення умов реалізації прав мігрантів, захисту шукачів притулку, біженців.
У системі сучасних етнополітичних проблем набуває свого суттєвого осмислення конфлікт, під яким розуміють невідповідність інтересів певних етносів між собою або між етносами й державою, або між державами.
Нескінченний процес зародженнята розвитку етнополітичних конфліктів потребує врахування їхньої невідкладності й здатності легітимізувати чи делегітимізувати політичну систему та політичний режим поліетнічного суспільства. Слід мати на увазі й те, що від розвитку етнополітичних конфліктів залежить стабільність і безпека окремих поліетнічних держав, регіонів (Косово).
Стосовно України, то нескінченний процес зародження і розвитку етнополітичних проблем впливає на стабільність і безпеку українського поліетнічного суспільства, а також на хід усіх реформ і перетворень. Можна твердити, що етнополітичні конфлікти виступають і рушійною силою суспільного розвитку, тому важливо оволодівати мистецтвом їх управління та врегулювання. Тож і з'явилася наука - етнополітична конфліктелогія, мета якої - дослідження етнічних конфліктів,
Loading...

 
 

Цікаве