WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Класифікація і межі конфліктів - Реферат

Класифікація і межі конфліктів - Реферат


Реферат на тему:
Класифікація і межі конфліктів
У науковій та науково-практичній конфлікто-логічній літературі вирізняють певні підходи до класифікації конфліктів.
За масштабом виокремлюють глобальні та парціальні конфлікти.
У парціальних конфліктах спостерігається протиборство окремих працівників з керівником або працівників між собою. Суперечності парціальних конфліктів розв'язуються найчастіше авторитетом керівника.
Вчені, досліджуючи критерії класифікації конфліктів, подають такий критерій, як ставлення людини до конфлікту. Наприклад, можна зробити такий поділ:
o конфлікти, що оцінюються як небажані - при цьому з'являється захисна позиція особистості;
o конфлікти, що сприймаються людиною, як необхідні - в такому разі людина поводиться природніше, адекватно.
Досить цікаву класифікацію конфліктів подає Л. А. Єршов.
1. За джерелом: а) конфлікти, що виникають внаслідок дій об'єктивних факторів соціальної ситуації; б) конфлікти, що виникають внаслідок зіткнення потреб, мотивів, поглядів, поведінки.
2. За змістом: а) конфлікти як ділові справи; б) конфлікти як особисті інтереси.
3. За значущістю: а) конфлікти, важливі лише для окремих працівників; б) конфлікти, важливі для окремих індивідів, груп, прошарків населення тощо.
4. За типом розв'язання: а) конфлікти, що приводять до модифікацій обох сторін; б) конфлікти, що приводять до знищення однієї із сторін, її позицій, стереотипів, установок; в) конфлікти, що привели до іншої точки зору обидві сторони.
5. За формою прояву: а) конфлікти того чи іншого напрямку дії, поведінки ("наближення - віддалення", "наближення - наближення", "віддалення - віддалення"); б) конфлікти тієї чи іншої якості, інтенсивності дії, поведінки; в) конфлікти, що виражаються вербально чи -- невербальними засобами (мовчання, поза, погляд при сприйнятті суперника); г) за типом структури взаємин - приховані,
відкриті; д) за соціальною формалізацією - конфлікти офіційні та неофіційні тощо; е) конфлікти "прав та обов'язків".
Традиційне виокремлення видів конфлікту ґрунтується на супе-речності конфліктуючих сторін. С. Чейз запропонував 18-рівневу структурну класифікацію, що охоплює явища від внутрішньоособис-тісного і міжособистісного рівня до конфліктів між державами, наці-ями, аж до протистояння Захід - Схід. А. Г. Здравомислов, базуючись на працях Н. Смелзера, класифікує конфлікти за конфлік-туючими сторонами: 1. Міжіндивідуальні конфлікти. 2. Міжгрупові конфлікти (при цьому виокремлює такі типи груп: а) група інтересів, б) група етно-національного характеру, в) групи за спільністю ста-новища). 3. Конфлікти між асоціаціями, партіями. 4. Внутрішньо- та міжінституціальні конфлікти. 5. Конфлікти між секторами суспіль-ного поділу праці. 6. Конфлікти між державними утвореннями. 7. Конфлікти між культурами і типами культур тощо.
Межі конфлікту
Вирізняють три аспекти визначення меж конфліктів: просторові, часові, суб'єктні.
Просторові межі конфлікту: визначення меж територій, на яких відбувається конфлікт. Це дуже важливо для соціальних, міжетнічних, міжнародних конфліктів.
Часові межі: тривалість конфлікту в часі, його початок і кінець.
Від суб'єктної межі конфлікту залежить кількість учасників у конфлікті на його початку.
Початок конфлікту: для визнання конфлікту як такого, що вже розпочався, потрібно три умови:
o перший учасник конфліктудіє свідомо й активно на шкоду опонентові;
o другий учасник усвідомлює, що ці дії спрямовані проти його інтересів;
o у зв'язку з цим другий учасник усвідомлює, що зазначені дії спрямовані проти першого учасника.
Ознаки конфлікту. Будь-який конфлікт незалежно від його характеру, конкретного змісту і виду обов'язково містить у собі момент протистояння, "протиборства". Збройна сутичка сусідніх держав, сімейна сварка, службовий конфлікт, страйк, особиста драма -в усіх цих конфліктах присутнє зіткнення суперечливих або ж несумісних інтересів, позицій, тенденцій тощо.
Оскільки ми говоримо, що конфлікт - це зіткнення двох протилежних ідей, думок, то виникає запитання: "Що означає це зіткнення когось із кимсь?" Насамперед воно передбачає наявність протилежних начал. Тема "бінарності", або "полярності", добре відома філософам. Для менеджерів важливо, що ці "полюси", як твердять філософи, взаємно передбачають один одного - як ліве і праве, добро і зло, високе і низьке тощо. Суперечність не може існувати сама по собі, поза своїми конкретними носіями. У контексті конфліктології ця властивість може бути позначена як біполярність, що означає і взаємозв'язок, і взаємопротилежність водночас. Справжнє пізнається на тлі несправжнього - це діалектика розвитку.
Протистояння передбачає наявність двох протилежних один одному інтересів. Боротьба мотивів також можлива тільки за їхнього розмаїття.
Р. Дарендорф вважає, що будь-який конфлікт зводиться до "взаємовідносин двох елементів". Навіть якщо у конфлікті бере участь кілька груп, між ними утворюються коаліції і конфлікт знову набуває біполярної природи. Однак сама по собі біполярність ще не означає зіткнення двох різних начал, їх протилежність виявляється не просто в їх зіткненні чи протистоянні.
Конфлікт виявляється в "боротьбі" його різних сторін, що завершується вирішенням або ж зняттям цієї суперечності. Таким чином, поряд із біполярністю, що є носієм суперечності, обов'язковим атрибутом конфлікту є активність, яка спрямована на подолання суперечності.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Гришина Н. В. Психология конфликта. - СПб., 2000.
2. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социол. исслед. - 1994. - № 5.
3. Дмитриев А. В. Конфликтология. - М., 2000.
4. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. - СПб., 2000.
5. Ершов Л. А. Личность и коллектив (межличностные конфликты в коллективе и их разрешение). - Л., 1976.
6. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта: Россия на путях преодоления кризиса. - М., 1995.
7. КарамушкаЛ. М. Психологія управління закладами середньої освіти. - К., 2000.
8. Коломінський Н. Л. Психологія педагогічного менеджменту. - К, 1996.
9. Ложкин Г. В., Повякелъ Н. И. Практическая психология конфликта. - К., 2000.
10. Пірен М. І. Основи конфліктології. - К., 1997.
11. Пірен М. І. Деонтологія конфліктів та управління. - К., 2001.
12. Психология конфликта. - СПб., 2000.
13. Слоеник-довідник термінів з конфліктології / За ред. проф. М. І. Пірен, проф. І. В. Ложкіна. - Чернівці; Київ, 1995.
14. Тейлор Ф. У. Менеджмент: Пер. с англ. - М., 1992.
15. Тъесволъд Д. Как научиться управлять и разрешать конфликты // Бизнес. - 1992. - № 4, 5, 6.
16. Шейное В. П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. -Минск, 1997.
17. Юнг К. Конфликты детской души. - М., 1995.
Loading...

 
 

Цікаве