WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Дещо про концепцію ідеологічного виховання в Україні - Реферат

Дещо про концепцію ідеологічного виховання в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Дещо про концепцію ідеологічного виховання в Україні
В основі всіх ідеологічних концепцій партій, громадських організацій, держави - людина. Тому слід зазначити, що сила їх впливу на суспільство лежить через вплив на людину, отже, й суспільна інтегративна ідеологія повинна поставити людину в центрі уваги управлінця. Політичні, соціальні, правові зміни в Україні певною мірою позначаються на людині, але щоб людина знайшла себе в суспільних нішах, щоб включилася в життєтворчість, у державотворення, потрібно продумати, сформувати суспільну концепцію ідеологічного виховання в Україні, критично переосмисливши все те, з чим ми прийшли до незалежності і на чому ми стоїмо сьогодні, як ми явимо її нашому народові і світовому співтовариству.
Потреби критичного переосмислення змістової частини ідеологічного виховання зумовлені:
1. Невідповідністю методів колишньої роботи з людьми, її заідеологізованим однобоким характером - "відданість справі марксиз-му-ленінізму", не залишаючи людині власне особистіших оцінок.
2. Змінами політичного, соціально-економічного та управлінського характеру в країні.
3. Новими, плюралістичними підходами, так званим політичним та ідеологічним плюралізмом, але неодмінно з шанобливим ставленням до української держави та шани до її народу.
Життя, історичний досвід нашої країни та країн світу підказує, що необхідна суспільна концепція ідеологічного виховання молоді, яка охопила б усі ланки - сім'ю, школу, вищі навчальні заклади, державні інститути, трудові колективи державних і недержавних інституцій. Є нагальна потреба переорієнтації засобів масової інформації на підготовку таких програм, які б виховували у людей високу духовність, патріотизм, любов до України. Це першочергові управлінські проблеми.
Дуже важливо домогтися, щоб у системі морально-етичних орієнтирів виховання не переважали матеріальні інтереси, а йшлося про професіоналізм, патріотизм, громадянськість і певною мірою про матеріальні інтереси.
Ідеологія державотворення, дер жав о захисту і державозбережен-ня - важливий компонент виховних систем усіх демократичних держав, саме вона і ставить питання формування нової свідомості громадян України.
Визнання плюралізму думок і політичних поглядів прищеплює особистості здатність толерантно ставитися до поглядів інших людей, поважати чужі ідеї, але це повинно утверджуватися через призму інтегративної ідеології та загальнолюдських морально-етичних цінностей: ідеалів добра, правди, краси, духовності, справедливості, сумління, людськості, гідності тощо. Це означає, що антигуманні ідеологічні доктрини, які передбачають класову (групову) ненависть, заздрість, брехню й спираються на низькі людські помисли (фашизм, шовінізм, нацизм тощо), не мають права на існування й повинні повсюдно заперечуватися і засуджуватися, особливо керівниками та управлінцями. Не можна на одну площину ставити добро і зло, Бога і сатану лише тому, що цього вимагає принцип плюралізму. Тому завданням ідеологічного виховання державного службовця, керівника повинно стати формування в особистості моральної й психологічної готовності боротися зі злом, утверджувати гуманізм, злагоду, прогрес у поліетнічному українському суспільстві. Виховний ідеал в Україні має прекрасне історичне підґрунтя, тому є всі підстави думати й стверджувати, що він розвиватиметься зараз й утвердиться в майбутньому.
Управління людьми - високе мистецтво, яке потребує ґрунтовної професійної підготовки, серйозного виховання особистості, уміння покласти свою долю на олтар Вітчизни.
3. Державна мова в системі управлінської культури (практичні поради для управлінців)
Мова - знакова система будь-якої фізичної природи, вона виконує пізнавальну та комунікативну функції в процесі людської діяльності. Мова може бути природною і штучною. Під природною мовою слід розуміти мову, яка служить формою вираження думок та засобом спілкування між людьми. Штучна мова створюється для вузьких потреб, наприклад, мова математичної символіки, мова фізичних теорій, різні системи сигналізації тощо. Мова - явище соціальне. Вона виступає засобом фіксування й збереження надбаних та нагромаджених знань і тим самим - засобом передачі знань від покоління до покоління. Завдяки мові можливе існування абстрактного мислення. Мова - не тільки засіб спілкування, а й природний резервуар інформації про світ і насамперед про свій народ. Тому слід пам'ятати, що нападати на мову народу, недооцінювати її, забороняти її - значить нападати на народ, нищити його. Доки існує мова - доти існує нація.
Пристрасті навколо мовної проблеми не вщухають і проблемність між двома поширеними мовами в Україні виразно виявляється через стосунки між людьми. Конфліктність нинішніх мовних проблем України коріниться в деформаціях її мовної ситуації, успадкованих від колоніального минулого.
Загальноприйняте визначення двомовності, або білінгвізму (від лат. Ы - два і lengua - мова), дав американський лінгвіст У. Вайнрайс. Двомовністю він називає практику поперемінного використання двох мов, а тих, хто нею користується, визначає як двомовних осіб.
Абсолютна більшість зарубіжних соціолінгвістів трактує явище масової двомовності, що переживає певна національна спільнота, як перехідний етап в асиміляційному процесі витіснення однієї мови іншою. За такого контактування двох мов одна прагне стати доміну-
ючою, а друга залишається підлеглою. Домінуюча мова витісняє підкорену прямо пропорційно до обсягу інформації, що подається цими мовами, і обернено пропорційно до структурної диференціації мов, тобто генетично-структурна близькість підкореної мови полегшує домінуючій мові процес поглинання.
Витіснення національних мов у колишньому СРСР російською відбувалося шляхом поширення її в статусі мови міжнаціонального спілкування з поступовим наростанням національно-російської двомовності всередині національних колективів, що в перспективі мало завершитись російською одномовністю.
Перед сучасним українським суспільством, яке нарешті дістало можливість будувати самостійну державу, постало чимало проблем, що потребують нагального вирішення. Одна з них - упровадження української мови як державної в усі сфери життєдіяльності, в тому числі у сферу управління, та розумне вивчення і використання інших мов, що, на наш погляд, є прогресивним явищем, бо через вивчення їх управлінець набуває світового досвіду, може один на один спілкуватися з потрібними людьми. Щодо російської мови в Україні, то є велика потреба її вивчати, бо Росія - наш одвічний сусід. Російська мова - одна із найпоширеніших семи світових, російська класична літературна й ділова мова багаті, тому вивчення та знання російської мови нами, громадянами України, вкрай потрібне.
Українська мова для громадян України має бути не тільки державною в рамках закону, нею повинні володіти всі. У системі управлінської культури в Україні вона повинна звучати усно й фіксувати всі офіційні справи.
Офіційно-діловий стиль - моваділових паперів. Основним мовним видом офіційно-ділового стилю виступає документ (від лат. -доказ). Ділові папери різних видів у системі управління оформляються за певними стандартами, що полегшує управлінську справу.
Loading...

 
 

Цікаве