WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Вивчення проблем трудової конфліктності на підприємствах - Реферат

Вивчення проблем трудової конфліктності на підприємствах - Реферат

експертів Роки
1989-1991 1992-1994 1995-1998
1 2 3 4
Підтримую
машинобудування 7 - -
вугільна промисловість 14 7 7
будівництво 20 20 20
металургія - - -
профспілки 16 10 8
незалежні профспілки 73 46 31
регіональні органи 15 5 10
Не схвалюю
машинобудування 34 55 85
вугільна промисловість 57 84 93
будівництво 40 50 50
металургія 83 100 100
профспілки 24 27 21
незалежні профспілки 3 12 19
регіональні органи 60 70 75
Відношуся нейтрально
машинобудування 23 20 12
вугільна промисловість 14 - 7
будівництво 10 10 10
металургія - - -
профспілки 6 12 7
незалежні профспілки 24 14 10
регіональні органи 25 25 15
Важко відповісти
машинобудування 36 15 3
вугільна промисловість 15 - -
будівництво 30 20 20
металургія 17 - -
профспілки 54 61 62
незалежні профспілки - 28 40
регіональні органи - - -
У таблиці відображено думку експертів - керівників виконавчих органів та підприємств, профспілкових лідерів. Цим і пояснюються деякі розбіжності у відповідях - перші дві категорії керівників виступають, здебільшого, проти страйків взагалі, вважаючи, що вони підривають економіку підприємств, галузей та всього народногосподарського комплексу, у той же час відношення до страйків з боку профспілкових лідерів, особливо тих, хто представляє незалежні профспілки, трохи інше. Переважна більшість експертів, що представляють незалежні профспілки, виступали на підтримку страйків й страйкуючих. Слід зазначити, що лідери незалежних профспілок головним чином і були керівниками більшості страйків, що проводилися. Проте, навіть з урахуванням цього чинника, видно тенденцію до зменшення загальної кількості підтримуючих страйки: страйки 1989-1991 років підтримувало до 10 % опитуваних, найбільша кількість підтримуючих страйки серед членів незалежних профспілок - 73 %, страйки 1994-1995 років підтримувало 7 %, серед представників незалежних профспілок - 31 %.
Основними доказами, які пояснюють відношення експертів до страйків, що проводилися, було названо такі. Негативне відношення до страйків - погана підготовка страйків, великий негативний вплив на народногосподарський комплекс, низька ефективність страйків, нестабільність політичного та громадського життя в країні, працівники виступають в ролі іграшок у руках досвідчених політиків. Позитивне відношення до страйків - відсутність ефективніших форм виявлення протесту, погіршення стану працюючих та членів їхніх родин, страйк є крайнім заходом у боротьбі за свої інтереси. Деякі експерти відзначили, що багато страйків були погано організовані, завдали більше шкоди, ніж принесли користі, послужили засобом руйнації нашої економіки, народногосподарського комплексу і через нестабільність економічної та політичної обстановки були просто небезпечними для держави. У наш час, на думку багатьох опитуваних, страйки себе зжили. Деякі експерти відзначили, що у багатьох випадках робітники виступали лише як знаряддя в руках політиків, що переслідували власні цілі.
Становлять певний інтерес і дані, що характеризують потенційну здатність опитуваних виступити учасниками конфліктів (див. табл. 7).
Таблиця 7
Аналіз відповідей на запитання "Чи готові ви взяти участь у масових виступах?"(дані експертів)
Галузь Ви особисто Ваше підприємство
так ні залежить від обставин так ні залежить від обставин
Машинобудування 12 53 27 23 45 25
Будівництво 20 40 20 - - 40
Вугільна промисловість 14 43 21 7 14 21
Металургія - 51 49 16 16 64
Незалежні профспілки 100 - - 80 - 20
Профспілки 22 19 68 10 5 9
Регіональні органи 5 85 10 - 100 -
Аналіз даних таблиці дозволяє зробити такий висновок: у переважній більшості випадків особиста готовність взяти участь у відкритих масових формах протесту є невеликою, крім представників незалежних профспілок, але багато в чому міра участі залежатиме від наявних обставин - у металургії на це вказало 49 % опитаних, а серед профспілок - 68 %. У той нее час експерти відзначають, що трудові колективи їхніх підприємств мають вищу готовність взяти участь у масових формах протесту. Особливо значною ця готовність є на вугільних підприємствах та в металургії.
Пояснюючи свою готовність взяти участь у масових виступах, працюючі відповіли, що це є вимушений крайній захід, викликаний низьким рівнем їхнього життя та соціального захисту, невисокою заробітною платою, відсутністю державних субсидій. Масова участь трудящих у виступах викликана невідрегульованістю процесів колдоговірної діяльності. Багато хто, відзначаючи свою згоду на участь у масових виступах, обговорювали, що це відбудеться залежно від цілей та завдань, що ставлять перед собою ці виступи, тобто перш ніж брати участь у страйку, необхідно без зайвих емоцій ретельно проаналізувати як економічну, так і політичну ситуацію, що склалася.
Основними причинами, що можуть спонукати експертів взяти участь у масових виступах, було названо такі: багатомісячні затримки з виплатою заробітної плати; різке зростання цін; падіння рівня життя; низька купівельна спроможність, особливо щодо придбання продуктів харчування. Іншими альтернативними причинами називалися також подальше руйнування економіки країни, дестабілізація в суспільстві, некомпетентність влади у вирішенні різноманітних актуальних економічних та соціальних питань життя трудящих, антинародні рішення уряду.
З тих, хто позначив відповідь, що "він не буде брати участі у масових виступах", перевалена більшість вказала, що на це рішення впливає насамперед те, що в їхніх галузях заборонено страйки через безперервний характер виробництва (металургійна промисловість) та високий рівень технологічної дисципліни. Більшість експертів відзначили, що вони не будуть брати участі у страйках через те, що специфіка їхньої діяльності, навпаки, передбачає виконання певних службових обов'язків щодо запобігання конфліктів та згладжування їх.
Список використаної літератури
1. Александрова Е. В. Социально-трудовые конфликты: пути решения. - М., 1993. - С.14.
2. Амелин В. Г. Социология конфликта. - М., 1992. - С.149.
3. Андрушків Б. М., Кузьмін О. Е. Основи менеджменту. - Львів: Світ, 1995. - 296 с.
4. Беззубко Л. В., Лобас В. М., Чернобай А. В. Вопросы трудовых отношений в условиях рынка: Учеб. пособие. - Макеевка: ДонГАСА, 2000. - 206 с.
5. Бекешкіна І. Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні. - К.: Абрис, 1994. - 48 с.
6. Бородкин Ф. М., Коряк Н. М. Внимание: конфликт! - Новосибирск, 1989. - 190 с.
7. Воронов Ю. П. Методы сбора информации в социологических исследованиях. - Иркутск, 1974.
8. Герчикова И. Н. Менеджмент:Учебник. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и Биржи; ЮНИГИ, 1997. - 501с.
9. Гришина Н. В. Опыт построения социально-психологической типологии производственных конфликтов. - Ленинград, 1977. - С.27.
10. Гришина Н. В. Производственные конфликты и их регулирование. - Ленинград, 1982. - С. 118.
11. Дарендорф Р. Елементи теорії соціального конфлікту // Соціологічні дослідження. - 1994. - № 5. - С. 144.
12. Забастовки: отношение населения и взгляд изнутри // Вопросы экономики. - 1990. - № 3. - С. 92-98.
13. Зайцева О. А, Радугин А А, Радугин К. А и др. Основы менеджмента: Учеб. пособие. - М.: Центр, 1998. - 432
Loading...

 
 

Цікаве